Мої уроки

Конспекти уроків Я у світі 3 клас

Співпраця. Правила дружної роботи

Мета: вчити учнів брати участь у колективних справах; формувати такі риси характеру, які допомагають у спільній грі, праці, навчанні в групах, у класі; прищеплювати бажання дотримувати правил спільної роботи.

Тип уроку6 засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Тестування

— Позначте «+» правильне твердження:

У друга завжди можна списати. На те він і друг.

Добра людина завжди допоможе.

2. Гра «Правильний вибір»

— Які риси характеру допоможуть тобі знайти друга?

щедрість                           агресивність

жадібність                        справедливість

ввічливість                       стриманість

грубість                            розважливість

уважність                         доброта

злість                                хитрість

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що потрібно вміти для успішного виконання спільної роботи.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 66–69)

— Розгляньте малюнок на с. 66 угорі. Що на ньому зображено?

— Що ви скажете про цей стадіон? Чи могла його побудувати одна людина?

— Розгляньте малюнки на с. 66 унизу. Що роблять діти? Складіть речення.

Хто з цих дітей не впорався зі спільною роботою? Що їм завадило?

— Прочитайте текст на с. 67 і поділіться своїми думками щодо прочитаного.

— Що із прочитаного було вам знайоме?

— Що нового ви дізналися?

— Для чого виробляють правила спільної роботи?

Робота в групі

— Прочитайте правила роботи в групі. Порівняйте ці правила з тими, що діють у вашому класі.

— Прочитайте речення на с. 68. Доповніть речення, використавши слова-підказки.

Робота в парі

— Закінчіть речення, подані на с. 68.

— Поміркуйте, чи вмієте ви працювати в групі. Прочитайте твердження на с. 69. Спробуйте до кожного твердження додати слово Я. Якщо твердження правдиве — молодці! Ви вмієте працювати в групі. Якщо ні — подумайте, чого вам потрібно навчитися.

Робота в парі

— Закінчіть речення, подані на с. 69.

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація знань

Гра «Добери словечко»

- Де гурт — там і... (сила).

- Гурту і вовк... (не страшний).

- ...сороки орла заклюють (Дружні).

- Не бійся розумного ворога, а бійся... приятеля. (Дурного)

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Що потрібно вміти для успішного виконання спільної роботи?

— Назвіть правила роботи в групі.

VІІ . Домашнє завдання

Правила культурної поведінки

Мета: систематизувати й розширити знання учнів про правила поведінки в громадських місцях: музеї, бібліотеці; розвивати спостережливість; прищеплювати бажання дотримувати правил поведінки в музеї, бібліотеці.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Творча вправа «Сонечко»

— У нас на дошці є сонечко, але воно без промінців. А у кожного з вас є промінчик, на якому ви запишете риси характеру, які допоможуть вам підтримувати дружні стосунки у класі.

— Щоб у класі панувала злагода, щоб дружно працювалося в гурті, учні

повинні бути уважними одне до одного і ввічливими.

2. Гра «Світлофор ввічливості» (див. додаток на с. 42)

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про правила культурної поведінки.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 70–73)

— У громадських місцях є свої правила поведінки. Кожна вихована людина повинна їх дотримувати. Ці правила культури поведінки прийшли до нас з давніх часів і за традицією вони продовжують існувати і служити людям. Дотримуючись правил культури поведінки в громадських місцях, ми висловлюємо повагу до людей. Але, на жаль, у нашому суспільстві є люди, які не знають, як правильно поводитися в громадських місцях, або ж не бажають цього робити. Вони думають тільки про своє благополуччя, а не про те, що відчувають люди, які поруч із ними.

— Що таке музей?

— Прочитайте правила поведінки в музеї на с. 72. Які з них ви виконували, коли були в музеї?

— Прочитайте текст про бібліотеки на с. 72–73.

— Що із прочитаного було вам знайоме?

— Що нового ви дізналися?

— Що таке бібліотека?

— У нас, у Харкові,— одна з найбільших бібліотек країни — державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка. Вона відкрита 1886 р. У 1901 р. На кошти, зібрані у населення, за проектом архітектора Бекетова споруджено будинок, в якому вона розміщена і зараз. У кожному районі міста є свої районні бібліотеки. У нашій школі теж є шкільна бібліотека і читальна зала.

— Які правила поведінки в бібліотеці ви запам’ятали?

— Розгляньте спеціальні знаки на с. 73. Про які правила поведінки в бібліотеці розповідають ці знаки?

— Чому треба дотримувати цих правил?

— До яких наслідків призведе порушення правил поведінки в бібліотеці?

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація знань

Рольова гра «У бібліотеці»

1) Учитель — бібліотекар. Учні в класі — читачі у читальні. Учні по черзі звертаються до бібліотекаря (1–3 учні)

2) Робота в парах:

1 варіант — бібліотекарі;

2 варіант — читачі.

3) Складання правил поведінки у бібліотеці.

- Заходячи до бібліотеки, слід привітатись з бібліотекарем.

- Коли просиш у бібліотекаря книжку або допомогу в пошуку книжки, не забувай про слова ввічливості: «будь ласка» та «дякую».

- Не можна приходити до бібліотеки з їжею.

- Бібліотека — не спортивний майданчик, не можна бігати, штовхатися, голосно розмовляти. Краще зверніть увагу на книжки. Ви можете взяти додому почитати 1–2 книги.

- Коли ти вже йдеш з бібліотеки, не забудь сказати «дякую» та «до побачення».

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Які правила поведінки запам’ятали?

— Наведіть приклади правил поведінки, яких ви дотримуєте.

— Які нові правила поведінки ви почули на уроці?

VІІ . Домашнє завдання

С. 70–73.

 Я вивчаю правила культурної поведінки

Мета: систематизувати й розширити знання учнів про правила поведінки в громадських місцях; розвивати спостережливість; прищеплювати бажання наслідувати зразки культурної поведінки.

Урок засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Вправа «Мікрофон»

— Що таке громадські місця? (Місця, якими користується громада, тобто люди.)

— Які ви знаєте громадські місця? (Магазин, ринок, театр, пошта, банк, музей, транспорт...)

— У яких громадських місцях вам доводилося бувати?

— А чи говорили вам батьки, як потрібно там поводитися?

— Які правила культурної поведінки ви вивчили на попередньому уроці?

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви продовжите вивчення правил культурної поведінки в громадських місцях.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 74–77)

— Розгляньте малюнки на с. 74. Складіть речення.

— Які правила культурної поведінки порушують діти?

— До яких наслідків може призвести порушення правил культурної поведінки?

Робота в групі

— Розгляньте схему. Розкажіть про види транспорту.

— Прочитайте правила поведінки в міському транспорті на с. 75. Які правила ви виконуєте? Про які правила поведінки в міському транспорті розповідають ці знаки?

— Прочитайте правила поведінки в міжміському транспорті на с. 76. Які правила ви виконуєте? Про які правила поведінки в міжміському транспорті розповідають ці знаки?

— Розгляньте малюнки на с. 76. Хто з цих дітей дотримує правил поведінки в транспорті?

— Прочитайте правила поведінки в театрі, на концерті на с. 77. Які правила ви виконуєте? Про які правила поведінки в театрі розповідають малюнки на с. 77?

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація знань

1. Гра «Доповни правила»

1) Правила поведінки в тролейбусі, автобусі, трамваї, маршрутному таксі.

- Чекаючи транспорт, не можна стояти... (на краю тротуару).

- Під час посадки не можна... (штовхатися).

- Слід поступатися місцем людям... (похилого віку).

- Якщо в салоні немає вільних місць, тримайся за... (поручні).

- Обов’язково потрібно проплачувати... (проїзд).

- (Не можна)... галасувати в салоні, висовувати руки та голову у відчинені вікна.

- Під час руху... (не можна) стояти на східцях і притулятися до дверей.

2) Правила поведінки в метро

- Спускаючись ескалатором, потрібно триматися за... (поручні).

- Підходити до дверей вагону можна тільки після... (повної зупинки потягу).

- Входити до вагону можна тільки після того, як... (вийдуть пасажири).

- Якщо щось упало на колію, не... (діставай річ самостійно), повідом про це... (працівника станції).

2. Гра «Так чи ні?»

- На вулиці голосно розмовляю, галасую, сміюся.

- Поступаюся місцем старшим.

- На вулиці гризу насіннячка, недогризки від яблук.

- Під час відвідування кінотеатру не галасую, не бігаю, не затіваю ігри.

- Розштовхую інших дітей, займаючи місце.

- Кидаю папірці від цукерок у магазині.

- Під час перегляду кінофільму не заважаю глядачам, не свищу, не тупочу.

- У салоні автобуса голосно розмовляю.

- Поводжуся чемно, дисципліновано.

- До кінозали приходжу вчасно.

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Які правила поведінки вивчали на уроці?

— Наведіть приклади правил поведінки, яких ви дотримуєте.

— Які нові правила поведінки ви запам’ятали?

VІІ . Домашнє завдання

С. 74–77.

Я в суспільстві

Мета: сформувати в учнів поняття суспільства як єдності людських спільнот, розповісти про їх різноманітність; допомогти школярам усвідомити свою належність до українського суспільства; виховувати патріотичні почуття.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

— Чим людина відрізняється від інших істот? (Людина є членом суспільства)

— Оберіть ознаки людини як представника суспільства. Народжується, харчується, росте, розмовляє, дихає, міркує, плаче, розмножується, радіє, працює, спілкується, помирає.

— Що ми називаємо суспільством? Позначте правильні відповіді.

- Об’єднання людей, які взаємодіють, залежать один від одного, називають:

а) суспільством;

б) колективом;

в) родиною.

- До суспільства належить:

а) людина;

б) тварина;

в) рослина.

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про правила існування людей у суспільстві.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 78–81)

— Чи погоджуєтеся ви з думкою, що жодна людина не існує сама по собі, і кожен із нас може жити лише серед людей? Кожен із нас належить до певного колективу, групи, вікової категорії.

— Розгляньте малюнки на с. 78. Ким є діти в різних ситуаціях?

— Що таке суспільство?

— Прочитайте текст на с. 80 і поділіться своїми думками щодо прочитаного.

— Що із прочитаного було вам знайоме?

— Що нового ви дізналися?

— Розгляньте малюнки на с. 79. Доведіть, що люди живуть у світі не відокремлено.

— Що таке толерантність?

— Які існують правила, щоб співіснувати в суспільстві мирно й щасливо?

Робота в парі

— Прочитайте історію на с. 80 й обміркуйте.

— Чим, на вашу думку, завершилася ця історія? Яке правило порушила Оксана?

— Які три «Не можна» слід запам’ятати?

Робота із словничком

— Знайдіть у словничку (с. 140–141) слово толерантність. Дізнайтеся його значення.

— Прочитайте твердження на с. 81. Спробуйте до кожного твердження додати слово Я. Оцініть себе: якщо твердження правдиве — молодець. Ти — толерантна людина. Якщо ні — подумай, чого тобі потрібно навчитися.

— Ознайомтеся з думками Григорія Сковороди та Антуана де Сент-Екзюпері. Чи погоджуєтеся ви з цими думками? Поясніть свою думку.

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація знань

Вправа «Чим ми схожі?» (робота в парах)

— Усі люди різняться між собою. Одні мають білий колір шкіри, інші — чорний або жовтий. Одні люди високі, інші — невисокі. Одні стрункі, інші — гладкі. Люди звертають увагу на відмінності, але це не означає, що хтось є кращим за інших. Учитель пропонує учням знайти спільні і відмінні риси з товаришем (смаки, уподобання, заняття). Необхідно назвати 5 відмінностей і 5 спільних рис.

— Цією вправою ви довели, що ми є різними, але у нас багато спільного, того, що нас об’єднує, тому не варто ображати інших. Дуже важливо сприймати людей такими, якими вони є, навіть коли їх уподобання відмінні від твоїх.

— Навчіться поважати тих, хто відрізняється від вас!

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Які правила стосунків між людьми в суспільстві ви знаєте?

— Що сприяє порозумінню між людьми? (Повага, любов, компроміс)

VІІ . Домашнє завдання

С. 78–81.

Україна — незалежна держава

Мета: формувати в учнів уявлення про Україну як незалежну державу; розвивати творче мислення, уяву; виховувати патріотичні почуття.

Тип уроку Засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Тестування

Суспільство — це:

а) об’єднання людей, які пов’язані родинними зв’язками;

б) об’єднання людей за місцем проживання;

в) об’єднання людей, які взаємодіють, залежать одне від одного.

— Без кого не існує суспільство? (Без людини)

— Що слід робити, щоб у суспільстві був лад?

— «Людина може обійтись без багатьох речей, але не без іншої людини»,— сказав один учений. Поясніть, як ви розумієте ці слова.

2. Читання акровірша і загадки

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині край.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

М. Чернявський

- У світі одна — всім потрібна вона. (Батьківщина)

— Чим ви найбільше пишаєтесь у своїй Вітчизні?

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про свою Батьківщину як державу.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 82–85)

— Прочитайте рядки з вірша Василя Симоненка на с. 82. Як ви розумієте ці слова?

— Розгляньте фотографії на с. 82. Що на них зображено?

— Що ви знаєте про свою Батьківщину? Назвіть свою космічну адресу.

— Прочитайте вірш Валентини Новомирової «Україна» на с. 83. Розкажіть, про що в ньому йдеться?

— Прочитайте текст на с. 83–84 і поділіться своїми думками щодо прочитаного.

— Що із прочитаного було вам знайоме?

— Що нового ви дізналися?

— Що називають державою?

— Кого називають громадянами України?

— Що таке закон?

— Який закон є основним законом нашої країни?

— Що записано у Конституції про Україну?

— Хто такий Президент України?

— Хто обирає Верховну Раду?

— Що робить Верховна Рада?

— Що робить Кабінет Міністрів?

— Що ви знаєте про свої права? Розкажіть про це, користуючись схемою на с. 85.

— Прочитайте вірш Лесі Вознюк «Я маю право» на с. 85. Про що в ньому йдеться?

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація знань

Робота над прислів’ями

- Де рідний край, там і рай.

- Де не є добро, а дома краще.

- Вдома і стіни гріють.

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Як називається наша Батьківщина?

— А ви хто такі?

— Якою ми хочемо бачити Україну?

VІІ . Домашнє завдання

С. 82–85.

 Символи України як держави

Мета: дати учням уявлення про державну символіку України; вчити поводитися в урочистих ситуаціях, у пам’ятних місцях; виховувати шанобливе ставлення до символів держави.

Тип уроку  засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Тестування

1. Основний Закон України називається:

.

2. Робота над загадками

— Відновіть і поясніть прислів’я.

Рідна земля і                 а вдома краще.

Де не є добро,               та дома миліше.

За морем тепліше,        в жмені мила.

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про державні символи України.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 86–89)

— Розгляньте малюнки і фотографії на с. 86. Що на них зображено?

— Що ви знаєте про символи України як держави?

— Прочитайте про державні символи України на с. 86–88.

— Що із прочитаного було вам знайоме?

— Що нового ви дізналися?

— Хто такі Михайло Вербицький і Павло Чубинський?

Робота в групі

— Порівняйте українські прапори різних часів.

Робота в парі

— Порівняйте Малий Герб України з гербами Київських князів Володимира і Ярослава.

Робота в групі

— Разом зі своїми товаришами знайдіть відповідь на запитання: «Як виник Герб України?». Ви станете учасником команди, яка працюватиме над проектом.

— Прочитайте, що таке проект і як працювати над проектом, на с. 89.

— Які правила успішної роботи над проектом ви запам’ятали?

— Яким буде план роботи над проектом?

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація знань

1. Робота в парах

— Відновіть речення.

- Коли звучить... (Гімн України),— потрібно встати, гордо і голосно співати.

- (Гімн) ... напам’ять треба знати, разом з усіма співати.

- Біля... (Прапора України) зупинись, честь віддати не лінись.

- Наш... (Герб) — тризуб: запам’ятай і про це не забувай.

1. Тризуб на синьому тлі. (Герб)

2. Урочиста пісня держави. (Гімн)

3. Синьо-жовте полотнище. (Прапор)

3. Робота над загадками

- Символ нашої держави —

Це тризуб жовто-яскравий. (Герб)

- Синє небо, жовте жито —

Цю святиню знають діти. (Прапор)

- Коли звучить він — всі встають,

До серця руку прикладають,

І вголос, й подумки співають,

І Україну прославляють. (Гімн)

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

VІІ . Домашнє завдання

С. 86–89.

 Громадяни України. Права й обов’язки громадян

Мета: продовжити формувати знання учнів про Україну як незалежну державу, рідну землю кожного з нас; сприяти розумінню поняття громадянства; виховувати любов до рідної землі.

Тип уроку  засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Тестування

1. Прапор України:

а) жовто-блакитний;

б) синьо-жовтий;

в) блакитно-жовтий.

2. Державний символ України, відомий ще з часів Київської Русі:

а) прапор;

б) гімн;

в) герб.

2. Фронтальне опитування

— Які державні символи України ви знаєте?

— Що таке гімн? Коли його виконують?

— Хто автори Гімну України?

— Що є Гербом України? Що означає цей символ?

— Чому український прапор має такі кольори?

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що означає бути громадянином і патріотом.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 90–92)

Вправа «Мікрофон»

— Доведіть, що ви — громадяни України.

— Що означають слова: Україна — соціальна держава?

— Кого називають патріотами?

— Які права має громадянин України?

— Які обов’язки має громадянин України?

Робота в парі

— Розкажіть одне одному про права й обов’язки громадянина України.

— Розгляньте малюнок на с. 92. Які обов’язки не виконує цей громадянин України?

— Якими правами громадян України користуєтесь ти і твоя родина?

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація знань

Цікаво знати!

Слово громадянин походить від слова громада, яке є в усіх слов’ян, хоч і не завжди з однаковим значенням. В українській мові цим словом називають групу людей, яких об’єднує одне завдання або спільні інтереси. Є таке прислів’я: «Громада — великий чоловік». А це означає, що, коли у громаді всі однодумці, тоді вони діють як одна людина, але людина-велетень.

Від слова громада було утворене слово громадянин. Так називають людину, коли говорять про те, у якій державі вона постійно живе: «Я — громадянин України». Ще так називають людину, яка вірно служить своїй Батьківщині, приймає всі болі й радощі країни близько до серця: «Поет Андрій Малишко був справжнім громадянином і воїном».

Учитель пропонує учням узяти інтерв’ю у батьків і рідних: «Громадянами якої держави вони є? Як вони розуміють, що таке громадянство?».

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Хто такий громадянин?

— Хто є громадянами України?

— Які обов’язки мають громадяни України?

— Які права мають громадяни України?

— Як довести, що всі учні нашого класу — громадяни України?

— Які у вас є права? З чим пов’язані права? Які у вас є обов’язки?

— Що ви повинні сьогодні робити, щоб виконувати свої обов’язки?

VІІ . Домашнє завдання

С. 90–92.

 Свята моєї Батьківщини

Мета: дати учням поняття про державні свята в Україні; розширювати пізнавальний інтерес школярів; сприяти формуванню національної свідомості; виховувати почуття патріотизму і гордість за свою Батьківщину.

Тип уроку  засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

— Розподіліть подані твердження у два стовпчики.

Права           Обов’язки

1) Берегти шкільне майно.

2) Брати участь у конкурсах, змаганнях.

3) Дотримувати правил дорожнього руху.

4) Дотримувати правил особистої гігієни.

5) Старанно вчитися.

6) На користування бібліотеками, спортивними залами, обладнанням школи.

7) Берегти природу, пам’ятки культури.

8) Життя та охорона здоров’я.

9) Дотримувати моральних норм поведінки.

10) Грати, розважатися, відпочивати.

11) Навчатися.

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які свята є у нашій країні.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 93–96)

Вправа «Мікрофон»

— Які свята відзначає ваша сім’я?

— Розгляньте малюнки на с. 93. Назвіть зображені на малюнках свята. Чи святкують їх у вашій родині?

— Прочитайте текст на с. 94 і поділіться своїми думками щодо прочитаного.

— Що із прочитаного було вам знайоме?

— Що нового ви дізналися?

— На які дві групи можна розподілити всі свята?

— Хто встановлює державні свята?

— Яке головне державне свято нашої країни?

— Коли його відзначають?

— Про які інші державні свята ви прочитали?

— Які бувають професійні свята?

— Розгляньте малюнки на с. 94. Про які свята нагадують малюнки? Хто в ці дні приймає вітання? Складіть речення.

Робота із словничком

— Знайдіть у словничку (с. 140–141) слово свято. Дізнайтеся його значення.

Робота в групі

— Прочитайте вірш Миколи Сингаївського «Вишиванка» на с. 96. Про яке свято в ньому йдеться?

— Коли в Україні відзначають День Матері?

— А коли відзначають День людей похилого віку; День шахтаря; День захисника Вітчизни?

— Чому виникли ці свята?

— Чи можете ви запропонувати свято, яке буде відзначати вся Україна?

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація знань

Вікторина «Чи знаєш ти свята нашої країни?»

- День Незалежності України? (24 серпня).

- День Державного Прапора України? (23 серпня).

- День Конституції України? (28 червня)

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Які свята відзначають у нашій країні?

VІІ . Домашнє завдання

С. 94–96.

 Правопорушення

Мета: пояснити учням сутність правопорушень як порушення прав інших людей; формувати вміння стримувати безглузді бажання і вчинки, керувати собою, виробляти тверду волю; виховувати почуття правової самосвідомості, бажання дотримувати правових свобод та обов’язків, відповідати за свої вчинки.

Тип уроку засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань (див. додаток на с. 46)

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що є правопорушенням та якими бувають наслідки правопорушень.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 97–100)

Робота в групі

— Розгляньте малюнки на с. 99. Чому хлопчик каже «Ні»?

— Ознайомтеся з думками про людину Григорія Сковороди на с. 100 і поділіться своїми враженнями щодо прочитаного.

Робота із словничком

— Знайдіть у словничку (с. 140–141) слово правопорушення. Дізнайтеся

його значення.

Робота в групі

— Розгляньте малюнки на с. 100. Які права людини порушують діти?

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація знань

1. Складання «асоціативного куща»

1) Які основні правопорушення поширені серед дітей?

- Недотримання правил для учнів

- Порушення дисципліни

- Бійки

- Крадіжки

- Неслухняність

- Порушення правил переходу вулиці

- Азартні ігри в громадських місцях

- Бродяжництво

2) Чому люди порушують права іншої людини?

Причини правопорушень:

а) погано виховані, низькі моральні якості;

б) жорстокість, агресія;

в) безглузді бажання і вчинки, невміння керувати собою і відповідати за свої вчинки;

г) неблагополучні сім’ї, діти — сироти, діти вулиці;

д) конфлікти з однолітками;

е) погіршення умов життя;

ж) незайнятість дітей;

з) сучасний репертуар дитячих театрів, кіно, мультфільмів.

2. Робота в групах

3. Робота в парах

1) Оберіть правильне твердження.

Ніхто не має права: ображати, читати, їсти, карати, подорожувати, свистіти, принижувати, працювати, бути жертвою війни, експлуатувати, грабувати, бути злодієм, приносити шкоду довкіллю.

2) Оберіть правильну відповідь.

— Що означає слово правопорушення?

а) Те, що належить до правознавства, правове;

б) те, що зобов’язує ставитися належним чином до інших і до себе;

в) порушення прав інших людей, поведінка, наслідки якої шкодять іншим;

г) відповідальність перед законом.

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Хто такий правопорушник?

— Чому діти стають правопорушниками?

— Які правопорушення найпоширеніші серед дітей? (Крадіжки хуліганство, порушення правил дорожнього руху, бродяжництво, жебракування і т. ін.)

— Перед ким ще доводиться відповідати за свої вчинки? Як?

VІІ . Домашнє завдання

С. 97–100.

  «Що буде, якщо ...». Думаю про наслідки

Мета: закріпити знання учнів за темою «Правила життя в суспільстві»; на основі ситуативних завдань перевірити готовність школярів застосовувати набуті знання у повсякденному житті; вчити встановлювати основні взаємозв’язки в соціальному житті (між учинком і наслідком, порушенням правил і відповідальністю); виховувати відповідальність.

Тип уроку  засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Гра «Що треба робити, щоб?..» (див. додаток на с. 60)

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про взаємозв’язок між учинком і наслідком, між порушенням правил і відповідальністю.

IV. Вивчення нового матеріалу

— Прочитайте казку Василя Сухомлинського «Камінь» на с. 102–103.

— Чому здивувався дідусь? Що спричинило загибель лугу?

— Як же вчинок хлопчика вплинув на подальше життя криниці, дуба, соловейка?

— Про що не подумав хлопець?

— Чому так сталося?

— Як учинок впливає на наслідки?

— Які поради ви дали б хлопцеві?

— Як ви вважаєте, що означає вміти аналізувати свої дії? порівнювати їх? оцінювати?

— Яка спільна думка у прислів’їв: «Є каяття, та нема вороття», «Що посієш, те й пожнеш», «Сім раз відмір, один відріж»?

— Чому так важливо бачити зв’язок між учинком і наслідком?

— Що таке вчинок? А наслідок? (Вчинок — це дія людини, скерована на когось чи щось. Наслідок — те, що відбувається, випливає з певних обставин; результат, підсумок.)

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація знань

Робота в групах

Приклад 4. Двоє школярів вирішили пожартувати над своїм товаришем і заховали його зимову шапку. Саша, не знайшовши шапки, пішов додому без головного убору. Погода була холодною, і наступного дня Саша лежав з високою температурою хворий. Це... (жорстокість).

Приклад 5. Діти бешкетували на перерві і кидали одне в одного повні портфелі. Але ось один з портфелів влучив у голову дівчинці. У результаті — тяжка травма. «Ми не хотіли, ми просто жартували»,— виправдовувалися діти. Але чи можна назвати це жартом? Це... (правопорушення).

Приклад 6. Василько кидав сніжками по машинах, які проїжджали повз нього. Одна зі снігових кульок потрапила у лобове скло автомобіля. Водій від несподіванки різко загальмував. Водій машини, яка їхала позаду нього, не розраховував на це, і в результаті обидві машини стикнулися. Один з водіїв отримав тяжкі травми на все життя. Як назвати вчинок Василька? Це... (злочин).

Приклад 7. Підліток, демонструючи друзям свою вправність, цілиться каменем у вуличний ліхтар. Влучивши, вигукує: «Є!» Це... (хуліганство).

Приклад 8.— Алло! Мені Ігоря! Немає? Ну, добре... Хто питає? Так, друг один... Гаразд, я зателефоную пізніше... Розбудив? А ви що, вже спали? Але ж ще рано... Це... (неввічливість).

Приклад 9. Марійка взяла книжку в читальній залі, їй необхідно вивчити на урок вірш. Переписувати його не хочеться. Марійка вирвала сторінку з книжки. Це... (хуліганство).

Приклад 10. Татко весь вечір сидів біля комп’ютера, готував доповідь на конференцію. Перед вечерею він попросив нікого не користуватися комп’ютером, бо в нього ще багато роботи. А Юрко хотів пограти у нову гру. Поки татко пив чай, Юрко відключив таткову програму і почав грати у свою гру. Але коли батько зайшов до кімнати, хлопчик згадав, що він забув зберегти таткові документи. Це... (неповага).

— Від пустощів до злочину — один крок! На конкретних прикладах ви переконалися, що жарти, пустощі, необдумані вчинки можуть призвести до правопорушень.

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Як ви гадаєте, чи всі в нашій державі дотримують законів? Підтвердіть відповідь прикладом із життя.

— Що відбувається з людьми, які не поважають законів, не дотримують їх?

— Чи є серед дітей порушники законів?

— Як називають таких дітей?

— А що таке правопорушення?

VІІ . Домашнє завдання

С. 101–103.

 Славетні українці, їхній внесок у світову науку, культуру

Мета: залучити учнів до пошуку інформації про славетних українців; вчити працювати самостійно та в групах; розвивати вміння аналізувати, робити висновки; збагачувати активний словник учнів; виховувати патріотичні почуття.

Тип уроку  засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

— Нещодавно в нашій країні проходило опитування людей, під девізом «Кого ви вважаєте видатними українцями?». Якби ви взяли участь у цьому опитуванні, кого із видатних українців ви записали б у книгу імен «100 видатних українців»? Чому?

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми будемо говорити про тих, хто проектував будинки, мости, створював музику, картини, ставив спортивні рекорди — про славетних українців, їхній внесок у світову науку, культуру.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 104–105)

— Прочитайте текст на с. 104 і поділіться своїми думками щодо прочитаного.

— Що із прочитаного було вам знайоме?

— Що нового ви дізналися?

Робота в групі

— Прочитайте переклад оповідання Антона Лотоцького «Ярославова слава» на с. 104–105.

— Про кого ви дізналися з цієї розповіді?

— Які славетні імена згадуються в оповіданні?

— Тепер ви знаєте про Ярослава Мудрого. Якщо хочете дізнатися більше про інших славетних українців, візьміть участь у проекті. Пригадайте правила роботи над проектом (с. 89).

— Розгляньте фотографії на с. 105. Про кого зі славетних українців сучасності вам цікаво дізнатися? Чому?

Інформація для вчителя

Євген та Борис Патони

Євген Патон — засновник вітчизняної школи мостобудування й електрозварювання. У 1934 р. заснував Інститут електрозварювання і 19 років очолював його. Навіть у роки Другої світової війни ця установа не припиняла роботу. «Шви Патона», які розробив академік, міцно з’єднували деталі танків. Ім’я Євгена Патона також пов’язане зі справою мостобудування. Він спроектував понад 30 мостів. Один із відомих і найбільших мостів світу відомий як міст Патона (м. Київ). Розвиток української школи електрозварювання продовжує його син, теж академік, Борис Патон. Інститут електрозварювання, який нині очолює Борис Патон, працює над проблемами зварювання трубопроводів, морських суден, над застосуванням зварювальних процесів у космосі. Співробітники Інституту і вчені-медики розробили новий спосіб з’єднання (зварювання) м’яких тканин людини і тварин, що широко використовується нині в хірургічній практиці. Борис Патон має понад 400 винаходів, ученому першому за часів незалежності присвоєно високе звання Героя України.

Андрі й Шевченко

Андрій Миколайович Шевченко — український футболіст, виступав за київське «Динамо» і Національну збірну України. Заслужений майстер спорту України з 2003 р. Нагороджений найвищою державною відзнакою — «Герой України». У 2003 р. став першим українцем, який виграв Лігу чемпіонів. Володар «Золотого м’яча» 2004 р. — призу, який вручають найкращому футболістові Європи. Один з найрезультативніших бомбардирів єврокубкових турнірів за всі сезони. Найкращий бомбардир Національної збірної в історії України. Був капітаном збірної України. Тричі ставав найкращим бомбардиром Ліги чемпіонів, двічі — чемпіонату Італії. Другий бомбардир за всю історію «Мілана».

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація знань

Робота в парах

— Чим прославили Україну ці видатні люди? З’єднайте відповідні пари.

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Назвіть імена славетних українців, які ви запам’ятали на уроці?

— Чим прославились видатні українці?

— Які вулиці чи споруди у вашому місті носять імена видатних людей України. Чим відомі ці люди?

VІІ . Домашнє завдання

С. 132–137.

 Країни світу. Україна на карті світу

Мета: дати учням короткі відомості про територіальне розміщення України на карті світу та її багатства; викликати у школярів інтерес до пізнання минулого і сучасного України; виховувати патріотичні почуття.

Тип уроку  Засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Вікторина «Славетні українці»

1) Ім’я князя, якого за розум називали мудрим.

2) Окраса образотворчого мистецтва України Тетяна...

3) Автор «Повісті минулих літ», літописець.

4) Шахова надія України Руслан...

5) Засновник української класичної музики Микола...

6) Його ім’я носить міст через Дніпро у м. Києві — Євген...

7) Засновник Запорізької Січі, полководець.

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які країни існують на Землі.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 106–109)

— Розгляньте малюнки прапорів на с. 106. Яким державам світу належать ці прапори?

— Яка з цих країн розташована далеко від решти?

— Розгляньте карту світу на с. 106. Материки зафарбовані різними кольорами.

— Прочитайте текст на с. 107 і поділіться своїми думками щодо прочитаного.

— Що із прочитаного було вам знайоме?

— Що нового ви дізналися?

— Чим різняться країни світу?

— Що ви дізналися про кількість країн?

— Коли на карті світу з’явилась Україна як незалежна держава?

— Як називається головне місто кожної країни?

— Яке місто є столицею України?

— Якими є форми правління у різних країнах?

— Кому належить влада в Україні?

— Що таке ООН?

— Розгляньте діаграми на с. 108. Порівняйте подані країни за розміром території та кількістю населення.

— Які міжнародні свята, проголошені ООН, відзначає більшість країн світу?

Робота в парі

— Прочитайте японські та українські прислів’я і порівняйте їх. Знайдіть серед них близькі за змістом. (Хочеш пізнати людину — пізнай її друзів. Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти.)

— Розгляньте схему на с. 109. Розкажіть за схемою про основні цілі роботи ООН.

— Якщо хочете дізнатися більше про якусь країну — підготуйте повідомлення. Під час роботи користуйтеся пам’яткою на с. 56.

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація знань

Творча вправа «Скажіть своє слово про Україну»

— Розкажіть, якою ви хочете бачити нашу державу.

— Що ви для неї можете зробити вже сьогодні?

Учитель пропонує учням форму роботи «Коло», яка надає можливість усім присутнім на уроці дітям дати свій варіант відповіді, хоча під час цієї форми роботи відповіді обов’язково будуть повторюватися. Удома учні малюють ілюстрації за темою «Ми любимо свою Україну».

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Які країни існують на Землі?

VІІ . Домашнє завдання

С. 106–109.

Україна — європейська держава

Мета: дати учням короткі відомості про Україну — незалежну європейську державу; спонукати до дослідницької та пошукової діяльності; виховувати патріотичні почуття.

Тип уроку  засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Гра «Хто більше» (робота в групах)

— Доберіть до слів Батьківщина і Україна якнайбільше означень (наприклад: рідна, далека, люба, мила, неозора тощо).

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, чому Україну називають європейською державою.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 110–113)

— Розгляньте географічну карту на с. 110. До якої частини світу належить Європа?

— Прочитайте назви країн на с. 110. Які з цих країн розташовані в Європі?

(Німеччина, Італія, Франція, Іспанія, Греція)

— Чи можна назвати європейською державою Україну?

— Прочитайте текст на с. 111–112 і поділіться своїми думками щодо прочитаного.

— Що із прочитаного було вам знайоме?

— Що нового ви дізналися?

— На якому материку знаходиться Європа?

— Скільки держав у Європі?

— Що ви прочитали про територію України?

— З якими країнами межує Україна?

— Де знаходиться центр Європи?

— Як називають жителів Європи?

— Які зовнішні схожості є в європейців?

Робота в групі

— Розгляньте таблицю на с. 112. За таблицею розкажіть про деякі країни, з якими межує Україна. Про які цінності йдеться у прислів’ях?

Робота в парі

— Прочитайте текст на с. 112–113. З якою метою створений Євросоюз?

— Розгляньте схему на с. 113. Розкажіть за схемою, які країни входять до Євросоюзу. Дізнайтеся назви решти країн-учасниць.

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація знань

1. Гра «Так чи ні?»

— Чи є сусідами України названі держави?

Грузія, Молдова, Франція, Росія, Білорусь, Румунія, Німеччина, Словаччина, Угорщина, Болгарія, Туреччина, Польща.

2. Тестування

За величиною територія України посідає:

1) перше місце в Європі;

2) друге місце в Європі;

3) третє місце в Європі.

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Що ви запам’ятали про нашу Батьківщину?

— Чому Україну називають європейською державою?

VІІ . Домашнє завдання

С. 110–113.

Такі різні і такі схожі країни та народи

Мета: дати учням уявлення про різноманітність народів у світі, їхніх культур і звичаїв; пояснити, чим схожі та чим відрізняються народи світу; розвивати пізнавальний інтерес; виховувати повагу до культури народів світу.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Гра «Що спільного, чим відрізняємось?»

— Крім даних від природи, біологічних ознак, люди відрізняються й суспільними рисами, тобто такими, що сформувалися у зв’язку із життям на певній території серед інших людей.

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, чим схожі та чим відрізняються народи світу.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 114–119)

Вправа «Мікрофон»

— Хто такий Агатангел Кримський? Що ви про нього дізналися?

Вправа «Мікрофон»

— Чи можете ви сказати, що старанно оволодіваєте рідною мовою? Яку ще мову, крім української, ви вивчаєте?

Робота в групі

— Хочете про народ знати — маєте його казку прочитати. Ознайомтеся із шотландською народною казкою «Лисиця і Яструб». Про кого в ній ідеться?

— Які поради дав Яструб Лисиці?

— Чого навчила вас ця казка?

— Пригадайте, які європейські казки ви знаєте.

— Розгляньте ілюстрації до казок на с. 119. Герої яких казок зображені на малюнках?

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація знань

Цікаво знати!

— Найбільшими за чисельністю народами в світі є китайці, їх понад 1 млрд чол., хіндустанці (живуть в Індії), їх понад 220 млн чол. До великих також належить й українська нація, яка за кількістю представників посідає 22-ге місце. У світі українців — понад 47 млн, у тому числі на території України їх проживає 37,5 млн. Близько 10 млн українців живуть за межами своїх історичних земель: у Росії, США, Канаді, Казахстані, країнах Європи.

— У світі немає жодного народу, який не мав би своїх традицій і звичаїв, що передаються новим поколінням. У кожного народу — свої звичаї.

Розглянемо на прикладі одного з найулюбленіших свят — зустріч Нового року. В українців, як і в інших народів, сформувалися певні традиції його святкування.

Пригадайте, якими є традиції святкування Нового року в українців.

Після обговорення відповідей учнів учитель розповідає про традиції святкування Нового року в різних народів.

— У країнах Європи Новий рік зустрічають у ніч з 31 грудня на 1 січня.

В Італії у новорічну ніч офіційно дозволено, прощаючись зі старим роком, галасувати з усіх сил. Уважають, що Новий рік треба зустріти з відкритим серцем, звільнитися від поганих почуттів і намірів. До Нового року необхідно звільнитися від усього зайвого. Зайві предмети італійці викидають прямо у вікна. На вулицю летять старі стільці, крісла, праски тощо. В Іспанії, святкуючи Новий рік, майже всі мешканці країни йдуть уночі на центральні площі своїх міст їсти виноград. Зокрема, мешканці іспанської столиці, міста Мадрид, з’їдають під бій годинника дванадцять виноградних ягід, кожна виноградина — за один з дванадцяти місяців Нового року. Вулиці міст, якими іспанці прямують до центру міста, обов’язково прикрашають вогнями і сосновими гілками, всюди спалахують феєрверки. У Німеччині та Австрії символами удачі й добробуту в Якщо він упаде носком до дверей — буде весілля. Новорічні подарунки за давнім звичаєм заздалегідь складають на стіл, але прикривають перегорнутими мисками.

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Чим відрізняються різні народи?

— Чому потрібно вивчати різні мови?

VІІ . Домашнє завдання

С. 115–119.

Я вивчаю різні країни і народи

Мета: продовжити ознайомлення учнів з різноманітністю країн і народів; вчити наводити приклади звичаїв інших народів; виховувати повагу до національних традицій, звичаїв та обрядів інших народів.

Тип уроку  засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

— Поміркуйте, що спільного між усіма людьми на Землі і чим вони відрізняються одне від одного.

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся більше про різноманітність країн і народів.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 120–125)

— Прочитайте власні назви на с. 120. Знайдіть у кожному ряді «зайву» назву. Поясніть свій вибір. (Київ, Париж, Африка).

— Розгляньте фотографію на с. 120. Розкажіть про споруду, яку визнано новим чудом світу.

— Великий китайський мур — це воістину дивовижна споруда нашої цивілізації. Загальна довжина Великого китайського муру становить 8851 км і 800 м.

Великий китайський мур — найдовша штучна споруда у світі. При укладанні кам’яних блоків муру застосовували клейку рисову кашу з домішкою гашеного вапна. Великий китайський мур — найбільший і найдовший цвинтар у світі. За численними даними, його будівництво коштувало життів понад мільйона осіб. Великий китайський мур було включено до списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО в 1987 р. як одну з найбільших китайських історичних пам’яток. До того ж, це одна з найвідвідуваніших пам’яток у світі — щороку тут бувають близько 40 млн туристів.

— Прочитайте текст на с. 121–124 і поділіться своїми думками щодо прочитаного.

— Що із прочитаного було вам знайоме?

— Що нового ви дізналися?

— Розкажіть, як у різних куточках Землі люди по-різному пристосовуються до умов життя.

— Розгляньте малюнки різних жител. Наведіть приклади, як у різних куточках Землі люди по-різному влаштовують своє житло.

Робота в парі

— Розгляньте фотографії і таблицю на с. 123. Розкажіть про найвищі хмарочоси світу.

— Народи, що населяють нашу планету, мають різні вірування та релігії.

У світі є такі основні релігії: християнство, іслам, іудаїзм, індуїзм і буддизм.

Вибір релігії — особиста справа кожної людини, і цей вибір треба поважати.

— Ознайомтеся із культовими спорудами основних релігій на с. 124.

Робота в парі

— Розгляньте малюнки на с. 125. Розкажіть, як називаються танці й музичні інструменти різних народів. (Індійський танець, африканський танець, іспанський танець «пасадобль», шотландський танець; африканський барабан джембе, волинка)

— Чи зацікавила вас якась країна? Якщо так — дізнайтеся про неї більше.

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація знань

1. Бесіда з елементами розповіді

— Більшість країн світу є багатонаціональними. Україна — теж багатонаціональна держава. («Багатонаціональна» (про країну, державу) — яка складається з багатьох націй.) Чи згодні ви з висловом французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері: «Якщо я на тебе не схожий, я цим тебе зовсім не ображаю, а, навпаки, обдаровую»? Як ви розумієте ці слова?

— Які народи, що проживають на території України, ви знаєте? Як ви вважаєте, вони мають однакові з нами права? Як ми до них повинні ставитися?

— Кожен народ має свою культуру, свої звичаї. Як проявити повагу до національних традицій, звичаїв та обрядів інших народів?

— Знання культурних цінностей різних народів, національних свят дозволяє глибше пізнати душу народу, краще порозумітися. Народи, які проживають в Україні, повинні вивчати українську культуру. Якщо основою традиції якогось народу є загальнолюдські цінності, то вони сприймаються всіма народами і потребують толерантного ставлення.

2. Робота над прислів’ями

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Що нового про різноманітність країн і народів ви дізналися?

— Як потрібно ставитися до культури різних народів?

VІІ . Домашнє завдання

С. 120–125.

 Винаходи людства

Мета: ознайомити учнів з винаходами людства; допомогти на прикладах зрозуміти, що розвинуті здібності можуть призвести до відкриття; формувати у школярів навички самоаналізу, вміння висловлювати власну думку; виховувати працьовитість і наполегливість.

Тип уроку засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Виконання малюнка «Наші досягнення»

Учитель читає прислів’я: «Усяк пожинає плоди своєї праці».

Учні малюють дерево досягнень свого життя. Гілки дерева — все те, чого вони вже навчилися і що зробили в своєму житті. Гілки можуть бути різними завдовжки залежно від того, велике те або інше досягнення або маленьке. Потім за малюнками діти розповідають про свої досягнення і про те, як їм вдалося їх досягти.

— Талант — дар, дарування, обдарованість, хист, здібність. Постійна праця над розвитком своїх здібностей і талант інколи призводять до відкриття.

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як люди винайшли різні речі.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 126–129)

Вправа «Мікрофон»

— Розгляньте фотографії на с. 126. Поміркуйте, як жили люди, коли не було цих речей.

— Прочитайте текст на с. 126–127 і поділіться своїми думками щодо прочитаного.

— Що із прочитаного було вам знайоме?

— Що нового ви дізналися?

— Чим люди відрізняються від тварин?

— Які з винаходів повністю змінили життя людського суспільства? Наведіть приклади.

— Які з винаходів допомагають людині в побуті?

— Яким є головне надбання людства?

Робота в парі

— Розгляньте малюнки на с. 127. За поданими малюнками підготуйте розповідь про винахід колеса.

Робота в групі

— Ознайомтеся з таблицею на с. 128. Розкажіть, як людина винайшла сірники.

— Прочитайте легенду «Дедал та Ікар» на с. 129. Чого прагнув Ікар? Чи можна назвати Ікара символом мрії людини про польоти? Чи здійснилася ця мрія?

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація знань

1. Цікаво знати!

Від «шептунчика» до мобілки

Хочете змайструвати телефон? Візьміть дві сірникові коробки, між ними протягніть нитку — і «говоріть» із другом, який перебуває в сусідній кімнаті. Авжеж, нитка лише щось «шепотітиме», але ж ви знаєте: то говорить друг, і йому ви потрібні. Подібний телефонний пристрій знайшли археологи в одному зі старовинних палаців у Перу. Там мотузок з’єднував не сірникові коробки, а посудини з гарбузів. Тому давньому телефону — не менше ніж тисяча років. Попередників у телефона було багато, але справжній винайшли відразу двоє людей. 14 лютого 1876 р. американський інженер Олександр Белл запатентував прилад «для передавання телеграфом звуків голосу». Усього дві години потому заявку про винайдення такого самого апарата до патентного бюро приніс фізик Ілайш Грей. Та першим винахідником телефону вважають Олександра Белла. Його телефон говорив тихо, хрипів, але інженер уперто вдосконалював свій винахід. А вже через рік в Америці було відкрито телефонну станцію. Коли ж у 1922 р. Белл помер, то в США на хвилину замовкли всі телефони — понад тринадцять мільйонів. Сучасні телефони вміють не лише передавати звук на відстань. Вони запам’ятовують номери і самі з’єднують з абонентом. І навіть запобігають грипові: у слухавку таких телефонів умонтовується пристрій, який стерилізує її поверхню. Є телефони-календарі, телефони-годинники... А нині ми маємо ще й мобілки — телефони без дротів. Про таке раніше можна було прочитати лише у фантастичних творах. Дзень-дзень! Задзвонив телефон. Ти прикладаєш слухавку до вуха і кажеш: «Алло!» А що означає це звичне слово? Прийшло воно до нас із моря і народилося набагато раніше за телефон. Напевне, ви неодноразово бачили в кіно, як перемовлявся капітан одного корабля з капітаном іншого. Він кричав у рупор: «Алло!», що означало: «Слухай!» Тож і ти, зателефонувавши другові, кажеш йому: «Алло!», тобто «Слухай!»

— Що нового ви дізналися, прослухавши статті із журнала «Пізнайко»? Які відкриття зробили для себе?

2. Робота у групах

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

VІІ . Домашнє завдання

С. 126–129.

  Винаходи людства. Працюємо над проектом

Мета: продовжити ознайомлення учнів з винаходами людства; залучити школярів до участі у проекті; розвивати навички спільної роботи; виховувати допитливість.

Тип уроку  засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Розповідь учителя

Одні винаходи дозволили людям робити те, що було раніше неможливим, інші — підвищити ефективність праці. Такі винаходи, як телефон і телебачення, вплинули на весь спосіб життя людини. Були і не менш важливі винаходи. Наприклад, поява кінської збруї вплинула на хід історії: люди змогли вирушати в тривалі поїздки на конях і перевозити з їх допомогою важкі вантажі.

У наші дні винаходи як результат зусиль одного винахідника рідкісні. У великих і малих компаніях над розробкою нових ідей трудяться цілі бригади фахівців. Наприклад, головний менеджер японської компанії «Соні» хотів мати крихітну систему, що дозволяє слухати музику, коли він грає в гольф. І бригада інженерів розробила систему «Соні Уолкмен» — перший мініатюрний стереоплеєр.

Багато винаходів створювали й удосконалювали протягом декількох століть, і назвати точну дату їх створення складно. Так, історія створення форте-піано налічує понад дві тисячі років. Фахівці підрахували, що в конструкції фортепіано використано понад дві тисячі різних винаходів і відкриттів різних епох.

Ознайомимося з деякими з них!

Академік Є. Патон, чиє ім’я носить інститут електрозварювання, за своє життя здійснив розробку 35 клепаних мостів. Найвищим досягненням науковця став суцільнозварний міст. Він має 20 прогонів по 58 м та чотири суднохідних прогони по 87 м. Загальна довжина моста дорівнює 1492 м, а вага — 10 тис. тонн. Міст носить ім’я свого творця і прикрашає Київ з 1953 р. Перший прообраз сучасного компакт-диска був розроблений в середині 1960 років молодим аспірантом Київського інституту кібернетики В. Петровим (нині член-кореспондент НАНУ). Він працював над універсальними носіями інформації. По закінченні фундаментальних досліджень Петров виступив на Всесвітньому електротехнічному конгресі з доповіддю «Оптичний диск як універсальний носій інформації», в якій обґрунтував загальні принципи запису на диск і його використання. Але через обмеження фінансування він не зміг вести подальшу розробку винаходу. Тільки через сім років потому американська філія фірми «Філіпс» продемонструвала перший пластиковий компакт-диск, він відрізнявся від скляного диска Петрова лише матеріалом.

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся більше про винаходи людства і візьмете участь у проекті.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 130–131)

Вправа «Мікрофон»

— Розгляньте малюнки на с. 130. Чи знаєте ви, як і коли винайдені ці речі? Для того, щоб знайти відповідь на це запитання, візьміть участь у проекті. Працюйте разом із товаришами. Користуйтеся наведеною схемою та планом на с. 89.

Інформація для вчителя (див. додаток на с. 62)

— Розгляньте схему роботи над проектом на с. 130. Які слова вам не зрозумілі?

Робота із словничком

— Знайдіть у словничку (с. 140–141) слова портфоліо, презентація. Дізнайтеся їхні значення.

— Розгляньте малюнки на с. 131. Пригадайте за малюнками план роботи над проектом.

— Ознайомтеся з правилами успішної роботи над проектом на с. 131.

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація знань

1. Вправа «Мікрофон»

Якби я був(ла) найкращим винахідником у світі, то...

2. Вікторина

— З часу появи на Землі людина мріяла покращити свій побут, полегшити працю. Дивлячись, як літають пташки, мріяла літати. Свої мрії втілювала в казках.

1) Яку мрію уособлює в собі летючий корабель із казки «Летючий корабель» та Баба Яга в ступі? (Літак)

2) Яку мрію уособлює в собі Слухало та Скороход із казки «Летючий корабель»? (Телефон, автомобіль)

3) Яку мрію уособлюють у собі мороз серед літа та тарілочка із золотим яблучком? (Холодильник, телевізор)

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Про які винаходи людства ви дізналися?

— Що вас найбільше вразило?

VІІ . Домашнє завдання

С. 130–131.

 Славетні українці минулого. Працюємо над проектом

Мета: залучити учнів до пошуку інформації про славетних українців; вчити працювати самостійно та в групах; розвивати вміння аналізувати, робити висновки; збагачувати активний словник учнів; виховувати патріотичні почуття.

 Тип уроку  засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Вправа «Мікрофон»

— Яких людей можна вважати славетними?

— Кого зі славетних українців ви можете назвати?

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про славетних українців.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 132–137)

— Прочитайте текст на с. 132 і поділіться своїми думками щодо прочитаного.

— Що із прочитаного було вам знайоме?

— Що нового ви дізналися?

— Яких людей називають славетними?

— Що їх об’єднує?

— Прочитайте про відомих українців на с. 132–137. Про кого ви хотіли би

знати більше?

— Знайдіть у класі товариша, якого теж зацікавила ця особистість. Попрацюйте разом над проектом «Славетні українці минулого» за відомим вам планом (с. 89).

— Розгляньте фотографію пам’ятника княгині Ользі в Києві на с. 133. Якою людиною була княгиня?

— Якою людиною був Богдан Хмельницький?

— Хто такий Олекса Довбуш?

— Чого його називають народним улюбленцем?

— Розгляньте фотографію пам’ятника Лесі Українці в Києві на с. 134. Що нового ви дізналися про поетесу?

— Що об’єднує Лесю Українку, Івана Котляревського та Григорія Кочура?

— Що об’єднує Соломію Крушельницьку, Михайла Грушевського, Миколу Амосова?

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація знань

Робота в парах

— Чим прославили Україну ці видатні люди? З’єднайте відповідні пари.

Нестор                                       конструктор літаків

Боян                                           академік, електрозварювальник

Олег Антонов                           літописець

Микола Амосов                        проводив найскладніші операції на серці

Петро Сагайдачний                 основоположник української класичної музики

Микола Лисенко                      видатний співець

Євген Патон                             козацький гетьман

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Чим прославились видатні українці?

Ілля Репін Катерина Білокур

Микола Барабашов Павло Попович

Олексій Бекетов Василь Сухомлинський

Руслан Пономарьов Микола Лисенко

— Які вулиці чи споруди у вашому місті носять імена видатних людей України? Чим відомі ці люди?

VІІ . Домашнє завдання

С. 132–137.

Перевір свої знання

Мета: перевірити знання учнів з предмета; розвивати вміння співставляти, порівнювати, виділяти головне; виховувати патріотичні почуття.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми і мети уроку

III. Узагальнення й систематизація знань

1) Доведи, що людина є частиною суспільства та природи.

2) Розглянь малюнки на с. 138 угорі. Доведи, що людина може рости й розвиватися.

3) Спираючись на малюнки на с. 138 унизу, поясни, як можна розвивати свої здібності.

4) Що таке характер? Розкажи про риси характеру на прикладі героїв казки «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно».

5) Розглянь малюнки на с. 139. Кого з цих дітей ти вважаєш самостійним?

6) Кого ти можеш назвати успішною людиною? Із чого складається успіх людини?

7) Про яку людину можна сказати, що вона вміє вчитися?

8) Доведи, що сім’я важлива для кожної людини.

9) Про які людські чесноти ти знаєш?

10) Кого можна назвати справжнім другом?

11) Назви правила поведінки в громадських місцях.

12) Яку людину вважають толерантною?

13) Які державні символи України ти знаєш?

14) Розкажи про права й обов’язки громадянина України.

15) Розкажи про улюблені свята українців.

16) Які винаходи людства тебе найбільше вразили?

17) Хто зі славетних українців тебе зацікавив?

2. Фізкультхвилинка

3. Тестування

- Познач правильну відповідь.

1. Країна, в якій ти живеш, називається:

а) Харків;

б) Україна;

в) Київ;

г) Слобожанщина.

2. Де розташована Україна?

а) Азія;

б) Африка;

в) Європа;

г) Австралія;

д) Антарктида.

3. Найбільші міста України — це:

а) Львів, Суми, Ташкент, Харків;

б)  

   Ки

  їв, Дніпропетровськ, Донецьк, Житомир;

в) Полтава, Тернопіль, Варшава, Запоріжжя.

4. Об’єднання людей, які взаємодіють, залежать одне від одного, це:

а) природа;

б) суспільство;

в) місто.

5. Суспільство — це:

а) тварини;

б) рослини;

в) люди.

- Підкресли сусідів України.

Швеція, Росія, Казахстан, Угорщина, Білорусь, Молдова, Словакія,

Франція, Польща, Румунія.

- Підкресли правильне твердження.

Кожна дитина має право: допомогти, читати чужі листи, захищати слабшого, розглядати зміст чужої сумки, казати неправду, ділитися, отримувати інформацію, лікуватися, розважатися, брати чуже.

IV. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Чого ви навчилися на уроках курсу «Я у світі?». Що нового дізналися?

Урок української мови в 4 класі ( проводиться в I семестрі, грудень місяць)

Тема.    Іменник. Узагальнюючий урок.

Мета:   систематизувати  знання про загальне значення і граматичні

               ознаки іменника; розвивати уважність при застосуванні форми

               іменників; розвивати вміння робити висновки та узагальнення, вміння

               аналізувати, розвивати творчі здібності, спостережливість, усне  і

               писемне  мовлення учнів; виховувати старанність, любов до мови.

               

Обладнання: підручник ( Рідна мова 4 клас, 1 частина, автор М.С.Вашуленко,

               Київ, « Освіта», 2004), кубик, мікрофон, картки із завданнями, малюнки

               зими, карта України, картки з назвами казкових міст,повітряна куля,

               аудіо запис «Шум вітру», розрізана абетка, таблиця «Розбір іменника як

               частини мови», сніжинки різної форми для об’єднання в групи,

               символічні мішки від Діда Мороза. 

            

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.

Методи і прийоми: робота в парах, робота в групах, «мозкова атака»,

               «мікрофон», «кубування», «абетковий суп».

Форми: індивідуальна, парна, групова.

ХІД  УРОКУ

I.                  Організація учнів до уроку.

Привітання.   Добрий день!

                      У добрий час радо я вітаю вас!

                       З  миром зустрічаю,

                      Щастя вам бажаю.

-         Сідають ті, хто народився взимку!

-         Сідають ті, хто народився весною!

-         Сідають ті, хто народився в літню спеку!

-         Сідають ті, хто народився осінньою дниною!

II.               Мотивація навчальної діяльності.

-         Чому ви виконали моє прохання? (Зрозуміли значення слів.)

-         Що може назвати слово? (Назву, ознаку, дію, кількість…)

-         Слова, що називають предмети - …                (іменники)

-         Слова, що називають ознаку предмета - …    (прикметники)

-         Слова, що називають дію предмета - …          (дієслова)

-         Іменники, прикметники, дієслова – це …        (частини мови)

-         Які частини мови ви знаєте ще?  (Прикметник, сполучник.)

-         А про яку частину мови ви можете сказати, що майже все про неї знаєте? А навіщо нам про цю частину мови все треба знати?

III.             Повідомлення теми уроку. Сьогодні ми іменник закінчуєм вивчати,

                                                           Сьогодні нам про нього все треба пригадати.

          Сьогодні у нас узагальнюючий урок за темою «Іменник».

          Вправа «Мікрофон».

-         Подумайте і скажіть, яким має бути наш урок?

(Цікавим, продуктивним,трохи казковим, світлим, загадковим …)

            -    А ви на уроці якими повинні бути?

                 (Дисциплінованими, уважними, активними, зібраними, старанними…)

-         Якщо ви будете такими, то у нас буде цікавий, продуктивний урок.

-         А працювати ми будемо під гаслом: Красиво і вірно пишемо,

                                                                    чітко розмовляємо,

                                                                    мову свою розвиваємо!

   I V.    Актуалізація опорних знань.

            1.   Слово вчителя.

             На сьогоднішньому уроці ми з вами вирушаємо в подорож на повітряній

             кулі. А якою країною будемо подорожувати ви дізнаєтесь, коли

             відгадаєте загадку.  

                                            На землі великій

                                            є одна країна:

                                            Гарна, неповторна,

                                            Красна, як калина.

                                            І живуть тут люди

                                            Добрі, працьовиті,

                                            І скажу, до речі,

                                            Ще й талановиті.

                                            Землю засівають

                                            і пісні співають,

                                            На бандурі грають

                                            І вірші складають

                                            Про ліси і гори,

                                            І про синє море.

                                            Про людей і квіти…

                                            То скажіть же, діти,

                                            Що це за країна?     (Україна)

-         Скільки складів у слові Україна?  (4 скл.)

-         Скільки букв, звуків? (7б., 8 зв.)

-         У якій півкулі знаходиться Україна?   (Східній)

-         На якому материку?  (Євразія)

-         З якими державами межує? (Росія, Білорусь, Молдова, Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина.)

-         Найбільші річки України? ( Дніпро, Дністер, Дунай, Південний Буг, Сіверський Донець.)

   - Мандрувати ми з вами будемо містами України. Але ці міста будуть

      незвичайні, навіть трішечки казкові.

      1 місто «Каліграфія»

      2 місто «Повторення»

      3 місто «Здоров’я»

      4 місто « Мислителів»

      5 місто « Мовлення»

   -  Перше місто, до якого ми вирушаємо –місто «Каліграфія».(Учитель піднімає

      повітряну кулю, звучить запис «Шум вітру».)

2.           Каліграфічна хвилинка.

      Щоб вірно і гарно слова нам писати

     З’єднання букв слід усім пригадати.

    -  Коли ми  летіли на повітряній кулі до міста «Каліграфія», то побачили:

Дивина!

Щезла стежка. Де вона?

Зникла десь і огорожа.

Гай на себе чом не схожий?

Що за диво! Все навкруг

Вкрив біленький ніжний пух.

Дива зовсім тут нема –

То до нас прийшла… (зима)

3.           Складання «павутинки».

подарунки               сніжинки               мороз

 

                        свята                         Зима                      хуртовини

 

                        лижі                          сани                      бурульки

   - Який перший звук у слові зима?  

   - Цей звук дзвінкий чи глухий?

   - Парний чи непарний?

   - Який ще звук може позначати буква «зе»?

   - Які якості письма будемо відпрацьовувати? ( Нахил,ширину елементів букв,

      висоту букв, ширину з’єднань між буквами.)

    З     з     Зз       зл       зм         зи          ма            зима

    - У м.»Каліграфія» проходить виставка малюнків на тему «Зима».Давайте ми

    завітаємо до цієї виставки  і подивимось малюнки.( Учні на уроці  образотвор-

    чого мистецтва малювали ці малюнки, а зараз  побачили плоди своєї праці.)

-         Підберіть слова до слова «зима», які б характеризували її з різних боків. ( Холодна, люта, тепла, чарівна, сніжна …)

-         Назвати форми слова «зима». (Зими, зимі, зиму…)

-         Назвати спільнокореневі слова. (Зимовий,зимонька…)

-         Підібрати антонім. (Літо)

4.           Колективна робота.  

 Поетична хвилинка.

-         Спробуємо скласти вірш про зиму.( На дошці запис. Учні добирають

до питань слова і складають вірш)

(  Що зробила?    що? )  сизокрила,

(  Яким?  чим?  що? )  покрила.

(  Звідки? що роблять?  які? ) сніжинки

( Хто? що зробили?  у чиї? ) хатинки.

(Орієнтовний варіант вірша)

Прилетіла зима сизокрила,

Білим пухом землю покрила.

Згори летять білі сніжинки

І звірі сховались у свої хатинки.

              -  Молодці! Мандруємо далі. (Звучить запис «Шум вітру», вчитель

               піднімає догори повітряну кулю.)

  V.Узагальнення та систематизація знань.

    І зупиняємось ми у м. «Повторення».

          1. Робота в парі.

              - Підкреслити у віршику, який склали, іменники.

              - Як дізналися, що це іменники? ( Називають предмети)

              - Визначити рід і число іменників.

          2. Повторення граматичних категорій іменника.

              Стратегія «Кубування».

              Аналіз граней:

     *  частина мови         ( іменник)

     *  що означає  ( назву предметів), що називає предмет (істоти, неістоти,

         власні і загальні назви)

     *  питання  ( хто?    що?)

     *  граматичні ознаки ( рід – ч.р., ж.р., с.р.;  число – одн., множ..)

     *  член речення  ( головний, другорядний)

     *  змінюється ( за відмінками, числами)

      Вивішується на дошку таблиця « Розбір іменника як частини мови».

           3. Практична робота ( робота за варіантами).

      На дошці речення

      Біленька сніжинка лине до рідної землі.

-         провідміняти іменники ( I варіант – перший іменник, II варіант – другий  іменник);

-         виділити закінчення іменників у родовому, давальному і місцевому

відмінках, обмін зошитами;

-         дати відповіді на запитання:

1.     Чому у давальному і місцевому відмінках написали сніжинці?

Привели ще приклади на цю орфограму (рука – руці, муха – мусі, поріг – на порозі), пригадали правило.

2.     Чому у іменників різне закінчення в родовому відмінку? Пригадали

правило.

         4.     Самостійна робота.

       Записати речення, іменники розібрати за  схемою «Розбір іменника як

       частини мови».

        Льодом затягнуло озеро.

          5.    Мандрівка до міста «Здоров’я».     Рух – це є здоров’я наше,

                                                                            Він підбадьорює всіх нас.

                                                                            Давайте ж  встанем цілим класом,

                                                                            Фізкультхвилинки прийшов час.

                 Фізкультхвилинка.

          6. Мандрівка до міста « Мислителів».А чому воно так називається? Зараз

дізнаєтесь.

          7.    Робота в групах. (Утворити групи  за сніжинками різної форми;

    повторити правила роботи в групі; вибори спікера, секретаря,

    секунданта, доповідача.)

          На столах лежать завдання.

          Завдання для I групи.

          Н.в.     /__________/    ии             /__________/                    /_________/

                                    и                                          і                                     ї

                       

                                 /___________/                             /____________/                          

                                                            а                                                       я    

                                                                                                                                                           

·        подумайте, які тут сховались іменники; наведіть приклади;

·        поставте ці іменники (2-3 на вибір) у родовому,орудному,

місцевому, кличному( якщо можна) відмінках;

·        зробіть висновок.

         Завдання для II групи.

         Краса, лікар, весілля, герой, вікно, брат Іван, площа, учитель Віктор 

         Петрович.

·        подані іменники і словосполучення  записати в давальному і

місцевому відмінках;

·        зробіть висновок: іменники якого роду можуть мати у цих  

відмінках два закінчення?    

         Завдання для III групи.

          Гостинність, щедрість, самотність, тінь, глибінь, піч, осінь, любов, печаль,

          гордість, матір.

·        визначте рід іменників;

·        поставте їх  в орудному відмінку однини і запишіть у 3 стовпчики:

               є подвоєння             подвоєння  не потрібне         слова з апострофом

                       *   доведіть свій вибір.

          Завдання для IVгрупи.

          Під кригою на дні сплять у річках окуні.

·        визначити граматичну основу речення;

·        визначити відмінок іменників;

·        іменник ( на вибір) розібрати за схемою « Розбір іменника як

частини мови».

8.              Мандрівка до міста «Мовлення».

         Розвиток мовлення.

         Скласти твір-мініатюру на тему «Зима». Допоможе вам це зробити

         малюнок і питання.

                    Питання:

1.     Яка пора року зображена на малюнку?

2.     Які зміни відбулися в природі з приходом зими?

3.     Які стоять дерева, чим вкрита земля?

4.     Куди поділися лісові мешканці?

5.     Як попрацювала метелиця?

   VI. Підсумок уроку.

     1. На столі розрізана абетка. Учні підходять до столу, вибирають любу літеру         

          і у символічний мікрофон продовжують речення

          Сьогоднішній урок …

2.     Оцініть свою роботу в групі. На столах у групах лежать конверти. А

оскільки наближається новорічне свято, то ці конверти прислав нам Дід

Мороз. Відкриємо їх і побачимо 3  види  мішків: великі  - багато подарунків, малі – дуже мало подарунків, середні – достатньо подарунків.

Кожен візьміть свій мішок з подарунками.

   VII. Домашнє завдання. 

          1. Дайте відповіді на запитання, наведені на с.94 підручника.

          2. Складіть кілька речень про пейзаж за вашим вікном, визначте відмінок

               іменників.

          3.  Провідміняти 3 іменники – ч.р., ж.р., с.р..

                                 

                       Хочу вам побажати здоров’я.

                       Спасибі вам за працю на уроці.