Список рекомендованої літератури для учнів, що закінчили 3 клас

1.В. Нестайко «Одиниця з обманом»

2.В. Сухомлинський «Квітка сонця» (збірки оповідань)

3. М. Трублаїні. Збірки оповідань про Волоханя.

4. М. Твен «Пригоди Тома Сойєра»

5. Г. К. Андерсен. Казки

6. О. С. Пушкін. Казки

7. Ніна Куфко, Неля Шейко-Медведєва. П’єси – казки.

8. Легенди та міфи народів світу

9. І. Крилов, Л. Глібов, Езоп. Байки

10. Дж. Стронг «Гармидер у школі», «Ракета на чотирьох лапах»

11. Саша Чорний «Щоденник Фокса Міккі»

12. С. Дерманський «Чудове чудовисько»

13. Лідія Чарська «Нотатки маленької гімназистки»

4 КЛАС 121 година І семестр – 57 годин (3 години на тиждень); ІІ семестр – 64 години (4 години на тиждень)

Учень/учениця: володіє повноцінною навичкою читання вголос і мовчки як загальнонавчальним умінням: сприймає, розуміє (під час читан-

ня, слухання) зміст творів (текстів) різних видів, виділяє в них суттєву інформацію; читає вголос наприкінці наприкінці I семе- стру у темпі 80–85 слів за хвилину; напри кінці навчального року у темпі 90–95 слів за хвилину; усвідомлено і досить вільно читає мовчкислів за хвилину; самостійноготується до виразного чи

тання; добирає та правильно застосовує під час читання, декламації, інсценізації різ ножанрових творів мовленнєві та позамоні засоби художньої виразності; передає з їх допомогою своє та авторське ставлення до змісту твору Учень/учениця: усвідомлює та самостійно визначає тему і основну думку твору; розуміє основний смисл описаних фактів, подій, вчинків пер сонажів; самостійно визначає відносно завершені і самостійні частини тексту (епізоди); пояснює, хто герої твору, що і як про це сказано в тексті; які події, пригоди трапилися, місце і час подій, як вони пов’язані між собою; самостійно визначає головних і другоряд них персонажів твору; встановлює тип персонажа (позитивний, негативний); пояснює, обґрунтовує вчинки героїв та їхні мотиви; висловлює до них своє та авторське ставлення; називає основні теми та жанри творів письменників, про які неодноразово дізна валися під час навчання; складає невеликі усні розповіді про життєвий шлях письменників, події, які особливо запам’яталися; пояснює, як, із яких джерел можна одержати біографічні відомості про майстрів мистецтва слова; Сторінками дитячих журналів. Зарубіжна література. Казки, оповідання, уривки з повістей. А. Чехов, В. Гюго, П. Ба- жов, Марк Твен, Р. Кіплінг, Алан Мілн, Джек Лондон, О. Волков, М. Пришвін, Е. Успен- ський, М. Носов, Л. Керрол Удосконалення навичок свідомого, пра- вильного, виразного читання вголос із до- триманням основних норм літературної ви- мови. Удосконалення навички усвідомленого, у відповідному темпі читання мовчки різних за обсягом та жанровою специфікою тек стів. Самостійний вибір та правильне застосу вання під час читання інтонаційних та позамовних засобів виразності відповідно до знакової структури художніх, науково- художніх та науково-популярних текстів, за допомогою яких учні висловлюють своє ставлення до змісту прочитаного Тема та основна думка твору. Розвиток умінь самостійно усвідомлювати та визначати тему і основну думку твору; розуміти основний смисл описаних фактів, подій, вчинків персонажів Сюжет і композиція (без уживання термі- нів). Факти, події, випадки, пригоди, харак- тери персонажів у художньому творі, їх взаємозв’язки. Герой (персонаж) твору. Головний і дру- горядний персонажі у творі, стосунки між ними. Мотиви вчинків персонажів. Само стійне визначення типу персонажа (пози тивний, негативний), власне ставлення до героїв твору, обґрунтування своїх думок Автор твору. Усвідомлення взаємозв’язків: письменники — теми; письменник — жанр; письменник — талановита людина; біографії, автобіографії письменників для молодших школярів. Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Формування і розвиток навички читання Літературознавча пропедевтика пояснює, які яскраві, влучні слова, слово-сполучення, вислови допомагають глибше, краще уявити картини природи, місце по- дії, зовнішність персонажів, їхні характери, вчинки, стосунки з іншими героями; самостійно розрізняє, визначає, обґрун- товує елементарні жанрові ознаки літера- турних творів, які опрацьовувалися під час навчання у 2–4 класах; наводить приклади Учень/учениця: практично розрізняє народну соціально- побутову казку; називає місце події у каз- ках, героїв, пояснює їхні вчинки, мотиви по- ведінки; відмінність соціально-побутових казок від казок про тварин та героїко-фан- тастичних (на конкретних прикладах); розрізняє фольклорну та літературну каз- ку; пояснює спільне та відмінне у цих каз ках; правильно називає прізвища найвідо міших письменників-казкарів та їхні твори; практично розрізняє легенду; пояснює її відмінність від казки; називає героїв легенд, їхні риси особистос- ті; називає ознаки вірша як жанру; теми опрацьованих віршів; розрізняє вірші за емоційною тональністю; пояснює, як змінюються почуття поета у лі- ричному вірші (на конкретному прикладі); розрізняє оповідання й повість; обґрунтовує свій вибір (на конкретному прикладі); самостійно визначає в оповіданні та пові- сті тип персонажа (персонажів): позитивні й негативні за характером поведінки, ставленням до них письменника та власним ставленням; обґрунтовує свої міркування; практично розрізняє історичні оповіда ння для дітей, пояснює, що в таких творах мова йде про події (людей), які відбувалися (жили) дуже давно; Мова художнього твору. Усвідомлене сприймання засобів художньої виразності відповідно до їх функцій у творі. Спостереження за авторським вибором слова у творах різних жанрів під час діалогів, описів природи, зовнішності персонажів, характеристики героїв. Жанр. Удосконалення умінь самостійно визначати жанрові ознаки творів, що вивчися у 2–4 класах, обґрунтовувати свою думку. Народні соціально-побутові казки. Відображення народного побуту, місце події у казці, особливості мови цих казок. Герої, їхні характери, вчинки, мотиви поведінки. Протиставлення персонажів. Відмінність соціально-побутових казок від казок про тварин та героїко-фантастичних (чарівних). Зв’язок літературної казки з фольклорною. Письменники-казкарі. Легенда як твір-переказ про якісь події, факти, людей, оповитий казковісттастикю. Герої легенд, їхні риси особис- тості. Відмінність легенди від казки. Розширення та систематизація знань, умінь школярів про жанрові особливості віршів, їх тематику, проблематику. Емоційна тональність вірша; динаміка по- чуттів поета у ліричному вірші. Удосконалення умінь школярів орієнтува- тися у структурі оповідання, повісті. Ставлення письменника до зображуваних подій, до героїв твору. Типи персонажів: позитивні, негативні; мо- тиви їхніх вчинків. Історичні оповідання для дітей. Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Досвід читацької діяльності Особливості опрацювання художнього твору Усвідомлення жанрової специфіки творів — упізнавання і називання жанру твору називає основні теми оповідань, повістей, які опрацьовувалися під час навчання; спостерігає за авторським вибором сло- ва для характеристики героя, створення комічних ситуацій у гумористичних творах; усвідомлює, що гумор не ображає людину, а почуття гумору є позитивною якістю осо- бистості Учень/учениця: розуміє текст, свідомо і досить повно від- творює зміст прочитаного; визначає осно- вний смисл твору і розповіді; вміє знаходити і пояснювати істотні озна- ки певних подій, явищ; характеризувати дійових осіб; встановлювати смислові зв’язки між частинами тексту; уміє користуватися загальнонавчальними уміннями: формулювати запитання до тек- сту; будувати діалог; аналізувати, порів- нювати тексти різних жанрів, персонажів; виділяти основне у творі і характеристиці персонажів; знаходити причиново-наслід- кові зв’язки, доводити і формулювати (з до- помогою вчителя); уміє складати плани оповідання, казки, статті; використовує їх для розповіді, різних видів переказу Основні теми дитячих оповідань, повістей. Гумористичні твори для дітей. Гумор як добродушний необразливий сміх, його ви- ховний вплив на людину. Спостереження за авторським вибором слова для характе- ристики героя, створення комічних ситуацій та ін. За вимогами Державного стандарту з «Чи- тання» основне завдання цієї складової читацької діяльності — домогтися повно- цінного сприймання молодшими школярами тексту з урахуванням специфі- ки його жанру і структури. З огляду на це у читанні художнього тексту основне завдання смислового і структур- ного аналізу — сприймання художнього образу твору, у науково-художніх, науково- популярних текстах — передусім розуміння смислових зв’язків, істотних ознак, понять, висновків. Ці завдання розв’язуються у взаємозв’язку, проте залежно від жанру, об- сягу, складності тексту одне з них висува- ється на перший план. Смисловий і структурний аналіз є основою досягнення учнями повного розуміння тек- сту. У 4 класі на новому змісті літературно- го матеріалу удосконалюються основні уміння смислового аналізу прочитаного: з’ясування значення слів і висловів у тексті; знаходження і пояснення ознак певних по- дій, явищ, персонажів із метою їх характе- ристики і підготовки до виразного читання; читання в особах; з’ясування ролі пейзажу, середовища для розуміння художніх обра- зів. З урахуванням змістових і жанрових мож- ливостей прочитаних творів здійснюється робота з формування в учнів усього спек- тра загальнонавчальних умінь і навичок: формулювати запитання до текстів, буду- вати діалог, виділяти головні думки, дово- дити, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, узагальнювати тощо. Особлива увага має бути приділена удо- сконаленню вмінь здійснювати структур- ний аналіз тексту. Зокрема, спостережен- ню за будовою тексту, виділенню у творах різних жанрів їх структурних елементів; складання плану оповідання, казки, статті. Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Смисловий і структурний аналіз тексту Учень/учениця: уміє знаходити в тексті засоби художньої виразності — епітет, метафору (без ужи- вання терміна) порівняння; з’ясовувати з допомогою вчителя їх роль у тексті, у ство- ренні художніх образів, описів; використовує художні засоби у власному мовленні (в описах, розповідях, творах), розуміє їх роль у тексті; уміє висловлювати емоційно-оцінні су- дження (морально-етичні та естетичні); об- ґрунтовувати свою думку; виявляти став- лення автора до зображеного Учень/учениця: самостійно визначає тему, добирає факти, слова і думки, які до них належать, складає план, визначає основну думку, робить ви- сновки, переказує зміст за складеним пла- ном Використання плану для підготовки розпо- відей, переказів. У взаємозв’язку смислового і структурного аналізу прочитаного відбувається проник- нення учнів у його смисл. Процес розумін- ня тексту завершує діалогічна взаємодія читача з текстом, виявом якої є самостійна постановка ним запитань за змістом прочи- таного Усі види роботи над текстом у цьому напря- мі, що рекомендовані для 3 класу, зберіга- ють своє значення і в 4 класі. Підкреслюємо переважну роль тих видів художнього ана- лізу тексту, які формують у дітей увагу до засобів створення художніх образів, серед яких найважливішими є художня виразність мови, з’ясування ролі епітетів, порівнянь, метафор, повторів, гіпербол в усній народ- ній творчості та у творчості поетів і прозаї- ків. Образність, як відомо, залежить не лише від лексичного значення слова, а й від його взаємозв’язку з іншими словами, мети, з якою воно використано автором. Ці осо- бливості створюють варіанти художнього опису, основу для зіставлення різних спо- собів художнього відображення. Однак у з’ясуванні ролі засобів художньої виразнос- ті аналіз тексту не можна перетворювати у «пояснювальне» читання. Формування в учнів емоційно-оцінного ставлення до прочитаного передбачає за- лучення завдань на виявлення й оцінюван- ня стану героїв твору шляхом формулюван- ня власних оцінних суджень (моральних, естетичних), виявлення авторської позиції щодо зображеного Науково-художні оповідання, повісті, казки Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Засоби художньої виразності; емоційно-оцінне ставлення читача до змісту твору Робота з науково-художніми творами Учень/учениця: самостійно визначає орієнтовний зміст книжки, у т. ч. за типом видання, напр., збір- ка творів різних авторів про природу, автор- ська збірка казок та ін. розрізняє зміст художньої, науково-худож- ньої, науково-популярної дитячої книжки, спираючись на її ілюстративний та довідково-інформаційний апарат; самостійно складає коротку анотацію до прочитаної книжки (усно); самостійно читає й усвідомлює зміст зна- чних за обсягом творів (повісті, повісті-каз- ки, біографічні твори): визначає провідну тему твору, розуміє цілісний зміст твору та окремих його частин, пояснює, як вони пов’язані між собою; визначає головних та другорядних персонажів; самостійно орієнтується у збірках творів, хрестоматіях із метою пошуку відповідної інформації; визначає за допомогою зміс- ту (переліку) творів, передмови, які розді- ли увійшли до книжки; за яким принципом систематизовано літературний матеріал, наприклад, за тематичним, жанровим чи іншим; швидко знаходить потрібний твір, узагальнює інформацію; самостійно добирає дитячі книжки за за- вданням учителя, а також із власної ініціа- тиви, користуючись відкритим книжковим фондом бібліотеки, різними видами бібліо- течно-бібліографічної допомоги, з якими ознайомилися під час навчання; знаходить потрібну навчально-пізнавальну інформа- цію, користуючись різними джерелами дру- кованої продукції (науково-популярні книж- ки з різних галузей знань, словники, енци- клопедії, періодичні видання для дітей); Удосконалення умінь самостійно ознайом- люватися з новою книжкою, визначати її орієнтовний зміст з опорою на всі складни- ки позатекстової інформації, засвоєні під час навчання в початковій школі. Удосконалення вмінь розрізняти зміст ху- дожньої, науково-художньої та науково- популярної книжки, спираючись на її ілю- стративний та довідково-інформаційний апарат. Удосконалення умінь самостійно склада- ти коротку анотацію до прочитаної книжки (усно). Формування у школярів умінь самостійно та з допомогою вчителя читати й усвідом- лювати фактичний зміст, основний смисл значних за обсягом творів (повістей, по- вістей-казок, біографічних творів тощо); визначати провідну тему твору, сюжет- ну лінію; розуміти цілісний зміст твору та окремих його частин, пояснювати, як вони пов’язані між собою; визначати головних та другорядних персонажів. Формування умінь самостійно орієнтува- тись у збірках творів, хрестоматіях для по- закласного читання. Удосконалення умінь самостійно орієнту- ватися у світі дитячих книжок здійснюва- ти пошук потрібної книжки, користуючись відкритим фондом бібліотеки, засобами бібліотечно-бібліографічної допомоги, у т. ч. Інтернет-ресурсами дитячої бібліоте- ки, а також пошук навчально-пізнавальної інформації, користуючись різними джере- лами друкованої продукції (науково-попу- лярні книжки з різних галузей знань, слов- ники, енциклопедії, періодичні видання для дітей). Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією бере участь у колективному обговоренні змісту прочитаного (уважно слухає й розу- міє запитання вчителя, думки, міркування однокласників, аргументовано доповнює їхні відповіді, обстоює власну позицію); дотримується норм культури спілкування під час дискусії; висловлює власні оцінні су- дження щодо прочитаного Учень/учениця: уміє самостійно та з допомогою вчителя ви- конувати творчі види завдань до прочита- ного (доповнення, певні зміни тексту); знає і вміє користуватися прийомами скла- дання казок, загадок, лічилок; складання римованих рядків; бере участь в інсценізації прочитаних тво- рів Формування умінь підтримувати колектив- ну дискусію за змістом прочитаного: врахо- вувати різні думки, міркування однокласни- ків, співвідносити їх, доповнювати власни- ми; обстоювати свою позицію дотримувати- ся норм культури спілкування та ін. Коло літературного читання і його методич- не опрацювання створюють передумови для самовираження дітей через творчу ді- яльність у зв’язку із прочитаним. У 4 класі, як і в попередніх, рекомендують- ся з цією метою: словесне малювання та ілюстрування прочитаного, творчий пере- каз, читання за ролями, інсценізація, допо- внення віршованих і прозових творів, зміни текстів; складання з допомогою вчителя казок, небилиць, творів-мініатюр, віршів, лі- чилок, загадок тощо. В організації цієї діяльності використову- ється комплексний вплив мистецтв різних видів: художнє слово, живопис, музика

Як навчити дитину читати швидко та невимушено

Кожний батько читача-початківця знає, що знайомство з буквами та словами – це тільки початок. У той час як ваша дитина спотикається через кожне речення, працює над поповненням словарного запасу, і її впевненість весь час чергується з розчаруванням, ви, мабуть, ставите собі запитання: «Коли ж урешті-решт моя дитина навчиться добре читати?».

Навчання того, як читати швидко, займе часу більше, ніж просто послідовне прочитування речень, бо воно передбачає читання з високою швидкістю, усвідомленим розумінням і впевненістю. Щоби зробити дитину хорошим читачем, однієї здатності розшифровувати написані слова недостатньо. Для того щоб навчитись читати швидко, ще більш значущою є здатність розпізнавати й читати слова легко (без будь-яких зусиль) і з почуттям. Дослідження показали, що швидкість читання є предиктором чудової академічної успішності в цілому і що відсутність швидкості мовлення на цьому шляху часто призводить до проблем з розумінням.

Нижче наводяться п’ять експертних порад, що допоможуть розвинути у вашої дитини швидкість читання.

Читайте вголос і виразно. Джессі Вайз зі США, будучи «педагогом взірцевих батьків» і консультантом у питаннях домашнього навчання, підкреслює, що процес моделювання швидкості читання – це найкорисніше, що можуть зробити батьки для своїх дітей, щоб допомогти їм досягти доброї швидкості читання. Дітям необхідно чути тексти, які читаються гладко й легко. Їм також дуже важливо чути приклади читання з вираженням. Коли ви читаєте вголос, не бійтесь підкреслити емоції, що відбивають тон тексту, такі як хвилювання чи смуток, радість чи здивування. Покажіть дитині, що вірно прочитане слово допомагає розкрити його смисл.

Практика і ще раз практика. Читання, як і будь-яка інша навичка, щоби стати досконалою, потребує послідовно повторюваної практики. Мета швидкості читання в тому, щоб читати настільки «гладко» й легко, щоб це відбувалось автоматично й невимушено. Єдине, у чому є потреба, це час і зусилля.

Вайз каже: «Спортсмени та музиканти багато практикуються, щоби досягнути майстерності. Я гадаю, що та сама стратегія працює й у відношенні читання. Швидкість краще за все розвивається шляхом повторного читання одного й того самого уривка вголос до тих пір, доки не буде досягнута швидкість». Для цього моделюйте читання вголос, використовуючи певний фрагмент тексту. Виберіть невеликий абзац із приблизно ста слів. Нехай ваша дитина прочитає його кілька разів – до чотирьох разів за один підхід.

Точно визначте проблеми. Є три основних елементи швидкості читання: швидкість, точність і просодія (наскільки добре читач використовує зміни в тоні голосу, інтонацію, акценти, наголоси, паузи й т. ін., щоби передати смисл та емоції). Коли ви слухаєте, як ваша дитина читає вголос, звертайте увагу на всі ці три складові й постарайтеся зрозуміти, з якою з них вона має труднощі.

Вайз каже, що проблеми зі швидкістю можуть проявлятись по-різному. «Здогадується дитина про незнайоме слово за контекстом чи фонетичним звучанням? Чи складно це для неї?», – задається запитанням Вайз. Один зі способів з’ясувати, чи перевищено поточний рівень її комфортного читання, це підрахунок кількості слів, на яких дитина спотикається. За словами Вайз, «…якщо дитина невірно прочитує більш ніж одне слово з кожних двадцяти, вона буде зосереджувати свою увагу на розпізнаванні слів, а не на швидкості», а значить, мати труднощі.

Зробіть читання захоплюючим. Незважаючи на те що практика дуже важлива, не перетворюйте читання на тяжкий труд, якого ваша дитина просто почне боятися. Замість того щоби перетворювати цей процес на рутину з фіксованим графіком, спробуйте включити читання вголос у серію захоплюючих спільних заходів з дитиною.

Якщо ваша дитина – юний актор, який подає надії, створіть театральне дійство з улюбленої історії. Вам не потрібні реквізит, костюми й навіть сцена. Ілюстровані книги із двома чи більше дійовими особами чудово підійдуть для цього, але пам’ятайте: якщо історія не буде забавною та веселою, то вистава не вийде. Створіть свій власний випуск новин – це ще один вид діяльності, який дозволить попрактикуватись у швидкості читання. Ви можете записати короткі новини разом з вашою дитиною або використати спрощені версії історій з газети, а потім декламувати їх, як диктор телебачення.

Використовуйте аудіокниги. Аудіокниги – це величезний ресурс, адже звичайно їх читають професійні актори, націлені на створення цілого спектаклю, використовуючи при цьому всі можливості свого голосу, – саме такого виразного моделювання діти й потребують. Крім того, аудіокниги можуть бути особливо корисними в якості незалежного засобу для навчання дітей старшого віку, які все ще б’ються над читанням, але не хочуть сидіти й займатися з батьками.

Вайз пропонує такі кроки: «Виберіть частину аудіокниги (або частину книги, яку ви читаєте вголос). Прослідкуйте за тим, щоби дитина уважно прослухала її. Потім хай вона спробує прочитати її вголос разом з вами чи записом. Далі хай спробує прочитати цей уривок вголос самостійно, а ви послухайте, як вона буде це робити».

Аудіокниги можна купити (або скачати) у книжковому магазині, у бібліотеці чи Інтернет-магазині.

Рекомендована література на літні канікули

1 клас

Українська література

1. Андрусяк І. «Зайчикова книжечка».

2. Буцень О. «Зараз», «Горобчик».

3. Будяк А. «Неболейка».

4. Вишня О. «Любіть книгу».

5. Голобородько В. «Віршів повна рукавичка».

6. Забіла Н. Казки.

7. Ільченко О. «Пригоди динозавриків»,

«Мандрівка дощинки», «Де живуть тварини».

8. Кіркегор О. «Отто-носоріг»

9. Коломієць Т. «Гарна хатка у курчатка».

10. Лущевська О. «Втеча».

11. Малкович І. «Останній розява.

12. Пантюк С. „Неслухняники”.

13. Павленко О. «Абетка ярмарок».

14. Січовик І. «Весела грамота».

15. Сняданко Н. «Країна поламаних іграшок».

16. Українські народні казки.

17. Чуб Н. «Поні, який хотів побачити море».

18. Ярмиш Ю. «Їжачок та соловейко».

Цікаві завдання

для розвитку навичок читання

Складові таблиці.

1. Променеві таблиці.

2. Замість крапок встав букви так, щоб вони були закінченням усіх слів.

3. Гра «Склади слова»

4. Гра «Влуч у ціль»

5. Відшукай паліндроми

6. «Буква загубилася»

7. «Веселий старт»

8. Читалочки – анаграми

9. «Розшифруй та прочитай слова»

1 Вправа «Чарівний ланцюжок

Вправа «Піраміда»

12.

Вправа «Пастка»

13.

Гра «Не помились !»

14.

Гра «Швидко читай , чітко вимовляй !»

15.

Вправа «Відгадай слова»

16.

Знайди «зайве» слово.

17.

Вправа «Намистинки»

18.

«Знайди пару»

19.

«Знайди пару»

20.

«Шифрувальник».

21.

«Суцільні тексти»

22.

Деформовані тексти

1. Складові таблиці.

Вивчаючи поступово букви українського алфавіту, учителю пропонується ввести роботу зі складовими таблицями. Під час читання яких, можна ставити перед учнями різні завдання. Наприклад: вчитель називає конкретну букву ,і говорить, як слід читати – стовпчиками чи рядочками, «ланцюжком» чи «хором». Також можна змінювати силу голосу та швидкість читання.

	а	о	у	е	і
б	ба аб аба	бо об обо	бу уб убу	бе еб ебе	бі іб ібі
в	ва ав ава	во ов ово	ву ув уву	ве ев еве	ві ів іві
г	га аг ага	го ог ого	гу уг угу	ге ег еге	гі іг ігі
ґ	ґа аґ аґа	ґо оґ оґо	ґу уґ уґу	ґе еґ еґе	ґі іґ іґі
д	да ад ала	до од одо	ду уд уду	де ед еде	ді ід іді
ж	жа аж ажа	жо ож ожо	жу уж ужу	же еж еже	жі іж іжі
з	за аз аза	зо оз озо	зу уз узу	зе ез езе	зі із ізі
к	ка ак ака	ко ок око	ку ук уку	ке ек еке	кі ік ікі
л	ла ал ала	ло ол оло	лу ул улу	ле ел еле	лі іл ілі
м	ма ам ама	мо ом омо	му ум уму	ме ем еме	мі ім імі
н	на ан ана	но он оно	ну ун уну	не ен ене	ні ін іні
п	па ап апа	по оп опо	пу уп упу	пе еп епе	пі іп іпі
р	ра ар ара	ро ор оро	ру ур уру	ре ер ере	рі ір ірі
с	са ас аса	со ос осо	су ус усу	се ес есе	сі іс ісі
т	та ат ата	то от ото	ту ут уту	те ет ете	ті іт іті
ф	фа аф афа	фо оф офо	фу уф уфу	фе еф ефе	фі іф іфі
х	ха ах аха	хо ох охо	ху ух уху	хе ех ехе	хі іх іхі
ц	ца ац аца	цо оц оцо	цу уц уцу	це ец еце	ці іц іці
ч	ча ач ача	чо оч очо	чу уч учу	че еч ече	чі іч ічі
ш	ша аш аша	шо ош ошо	шу уш ушу	ше еш еше	ші іш іші
щ	ща ащ аща	що ощ ощо	щу ущ ущу	ще ещ еще	щі іщ іщі

4. Гра «Склади слова»

Чо соко

Кра шки

Ви са

Со бечуть

Небе нце

Пта са

Ще чуть

Чай вен

Пла ки

5. Гра «Влуч у ціль»

Мило ьнік

Небо йарк

Кінь отат

Село літс

Віра амам

Край арів

Стіл обен

Міст абаб

Мама агон

Тато тсім

Баба олим

Нога олес

Такі ігри краще проводити у вигляді змагання. Гра розвиває швидкість, уважність і стимулює дитину до перемоги, а отже до удосконалення навичок читання.

Відшукай паліндроми

Око

Дід вів вимив

Жир ніс вилив

Жар біг вишив

Біб ліг виїв

Кит вив вирив

кок сів випив

Слова для довідки: еге, ага, тут, пуп, дід, піп, око, Пилип, Алла, Аза, Ада, корок, потоп, наган, зараз, шалаш .

7. «Буква загубилася»

В цих словах замість рисок уявляй букву «а» і прочитай їх.

М-м-, б-б-, б-нк-, м-вп-, б-з-р, ф-рб-, х-л-т, хм-р-, ч-б-н, ч-шка, ч-йк-, к-н-рк-, л-в-нд-, -кв-л-нг, б-кл-ж-н .

В цих словах замість рисок уявляй букву «е» і прочитай їх.

Л-в, ф-н, ж-л-, б-р-г, с-кр-т, с-рц-, ск-л-т, ф-рм-р, ч-р-п, м-ч, н-рв, н-р-ст, ш-д-вр, С-м-н.

В цих словах замість рисок уявляй букву «о» і прочитай їх.

М-л-к-, з-л-т-, -к-, г-р-д, б-л-т-, к-р-ль, с-м, ч-л-, с-н, п-т-п, р-т, к-л-, г-л-сн-, с-л- .

8. «Веселий старт»

В кожному слові читай тільки першу букву.

Тінь, афіша, кінь, асфальт, воля, жито, егоїст, вправа, дно, атака, чобіт, арфа, село, омар, бант, апетит, черевик, ангел.

В кожному слові читай тільки другу букву.

Агент, клас, сало, одяг, льон, ткач, томат, сніг, в’яз, квас, сіно, сварка, оса, горе, тмин, сам, університет, мер, масло, струм, сом, іграшка, зозуля, емаль.

Завдання слід виконувати швидко і уважно. Вчитель проводить словникову роботу незнайомих слів.

9. Читалочки – анаграми

3	4	5	6	2	1
г	л	о	б	у	с

5	4	3	2	1	6
г	о	л	о	в	а

3	2	4	5	1
с	и	л	а	ч

3	2	4	1	5
ч	о	в	н	и

1	4	5	2	3
з	л	и	в	а

3	4	2	1	5
с	т	у	п	а

5	3	4	2	1
о	с	л	и	к

3	2	1	4	5
з	і	р	к	а

3	5	1	4	2
ш	а	ш	к	и

3	2	1	4	5
л	и	п	к	а

1	2	5	3	4
в	і	к	н	о

3	2	1	4
т	і	л	о

3	2	1	4
н	и	в	а

3	4	2	1
ф	а	р	а

3	4	5	1	2
б	а	н	к	а

2	3	4	1
с	е	л	о

3	4	5	2	1
с	о	с	н	а

Цей вид вправ розвиває уважність і зосередженість. Для покращення швидкості і активності учнів можна виконувати завдання під девізом «Хто швидше!».

10. «Розшифруй та прочитай слова»

513624 3241 34215 312 13425 3214 346251

акшнат елнк бреза бду оикса пила яцакіа

Слова можна добирати залежно від класу, навичок дітей та теми , яка вивчається на уроці.

11. Вправа «Чарівний ланцюжок»

Мак – рак – бак – лак – гак – так – сак .

Тік – сік – бік – рік – вік – лік – пік .

Мило – шило – жило – нило – пило – рило .

Вата – хата – Ната – лата – тата .

Пити – шити – лити – мити – жити = рити .

Гірка – дірка – зірка – мірка – нірка .

Лавка – лапка – ланка – ласка – латка .

Завдання дітей полягає у тому, щоб прочитати якомога швидше і безпомилково.

12. Вправа «Піраміда»

Кру ● па

Оли ● ва

Бра ● ти

Тра ● ва

Кри ● ло

Оло ● во

Гри ● ва

Кри ● га

Смо ● ла

Гай ● ка

Зем ● ля

Кро ● ти

Гріз ● ний

Смир ● ний

Стру ● мок

Дзво ● ник

Стри ● бок

Скри ● паль

Скру ● тив

Трам ● вай

Стов ● бур

Слов ● ник

Дзві ● нок

Такі завдання допомагають розширити площу зорового сприймання та зосередженість. «Піраміди» можна ускладнювати збільшенням відстані між складами та розміром слів.

Вправа «Пастка»

Глиб – гриб клен – клин

Плід – пліт зміст – зріст

Плач – плащ гість – вість

Сніг – сніп краб – граб

Звір – збір грім – грам

Грак – граб сталь – стиль

Град – грам балка – палка

Читати пари слів можна з різною швидкістю та силою голосу.

Гра «Не помились !»

Лис гра син метр

Лист граб синь метро

Кед жар банк лото

Кедр жарт банка лоток

Пар їжа буря міст

Парк їжак буряк місто

Зуб лан ром корова

Зубр лань ромб коровай

Гра «Швидко читай , чітко вимовляй !»

Мак – лак – рак ліс – лис коза – коса

Кит – кіт – кут суп – сук липа – лапа

Син – сир – сич лук – люк рука – ріка

Ріг – рід – рій сік – сім клен – клей

Вправа «Відгадай слова»

Вликй бдинк, всока бшта, ціква кнга, тонкй ствбур, тжка прця, шкльний урк,

куцй хвст.

Такі вправи допомагають розвинути логічне мислення школярів і стимулюють активність учнів на уроці. Читати можна «ланцюжком» або «дощиком».

Прочитай. Знайди «зайве» слово. Поясни, чому воно зайве.

1) Слон, тигр, курча, мавпа, жирафа.

2) Вчитель, лікар, продавець, директор, сестра.

3) Мужній, сміливий, охайний, хоробрий, сильний.

4) Веселий, солодка, смачний, розумний, чарівний.

5) Кіт,миша, стіл, сорока ,риба.

6) Струмок, струмочок, струм.

7) Співає, слухає, спів, йде, крокує.

8) Будинок, будити, побудував, будова, будівництво.

9) Вишиває, малює, грає, бурхливі, читає.

Вправа «Намистинки»

В цих словах склади великі букви справа наліво і знайдеш назви казок.

1) Катя, Оля, Борис, Олег, Ліда, Олена, Костя.

2) Андрій, Кирило, Петро, Ірина,Руслан.

3) Олександр, Корній, Розалія, Ігор, Світлана.

4) Антон, Кузя, Чарльз, Олексій, Лілія, Анна, Степан, Уляна, Роман.

5) Аліса, Кіндрат, Чук, Ольга, Володя, Оксана, Марія, Йосип, Юля, Дана.

6) Валентина,Еліза, Люба, Раїса, Аза, Цезар.

7) Анна, Зоя, Едуард, Римма, Ельвіра, Дмитро – Аркадій, Захар, Олег, Ксенія.

8) Адам, Богдан, Артем, Жанна, Арсен, Ніна, Валерія, Іван, Руслан, Алла, Цибуліно.

13. «Знайди пару»

Прочитай частину вірша в першому стовпчику ,а в другому – знайди його закінчення.

Тихо спить собі ведмідь здоровенна голова.

Сива кізка скік та скік слово «мама» написало.

Стоїть баба снігова щоб родило житечко.

Ой мороз, який мороз! хтось надворі гупотить.

По снігу дівча гуляло, через річку на той бік.

Сійся жито і пшениця треба взяти нам лопату.

Принесла я вам літечка, лиш над містом сонце встане.

Щоб город пара копати всіх пташок проймає дрож.

Ти прокинься рано-рано шкідників ним добуває.

Дзьоб міцний і гострий має буде дітям паляниця.

Дітям подарували гарні іграшки. Тарасику подарували тигра, а Каті – кошеня. А що подарували іншим дітям?

Тарас хом’ячок

Павлик тигр

Христина кошеня

Світлана папужка

Катя єнот

Микола лисичка

Богдан собака

Люба мишка

Євгенія оленятко

Оксана білка

«Шифрувальник».

Розшифруй та поясни значення прислів’їв .

Хто то рід до мує сло той ба обі три ко ва га цяє

1 4 8 12 14 10 7 2 5 13 9 11 3 6

( Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.)

По гу сам то зе бо ка до у ло лі зує ро а

1 6 8 12 14 10 2 4 9 11 13 3 5 7

( Показує дорогу, а сам у болото лізе.)

Пта ні кра шка а лю на зна ди ннями ріям на

1 5 3 2 7 8 4 11 9 12 6 10

( Пташка красна пір’ям ,а людина знанням.)

14. «Суцільні тексти»

Білка МибачиливлісібілкущострибалазгілкинагілкуВонаживевдуплістарогодубаВосенибілочказбираєназимугрибиСтрибненаземлюзнайдегрибсхопитьйогоінесенадеревоПоспішаєробитьзапасиназиму.

Єгор

ЄгорпершокласникВінходитьдошколиУЄгораєдругЄвгенЇмдужеподобаютьсяурокималюванняЄгормалюєєнотааЄвгенмалюєлітнєсонечкосинєнебоібагатоквітів.

15. Деформовані тексти

ниСичка

двоНарі лобу нохолод, пташіц й хозатілося гріпотись , а тирквака у іквні лабу ненавідчи. бутьМа, ещ й тиїс лахоті.

Після таких вправ потрібно перевірити усвідомлення прочитаного, поставивши кілька запитань за змістом.

"ШКОЛЯРИК" блог учителя початкових класів Боровець Ганни Ігорівни

Сторінки

Читайлик