Виховна робота

Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і живої снаги,
Ми вшануємо пам'ять Шевченка.

Як можна не захоплюватися Шевченком, не схилятися перед його стражданнями та мужністю. Він був світочем нашої поезії, символом високого духу української нації і, водночас, чутливою та вразливою людиною. Для учнів початкових класів Великомостівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. вже стало доброю традицією щорічно, на початку весни, збиратися для святкування річниці від дня народження Кобзаря, щоб у котрий раз переживати хвилюючі миті зустрічі з невмирущим словом поета. 09 березня 2017 р. цікаво пройшов виховний захід у початковій ланці школи «Ми тебе не забудемо, Тарасе». Учні 4-х класів демонстрували свої таланти у виразному читанні віршів та виконанні пісень, літературно – музичній композиції.

 Атмосфери урочистості додавало святкове вбрання, декорації, інсценізації .

Для нас творчість Тараса Шевченка – не тільки історично-літературне минуле українського народу, але і частина сучасної культури. Адже Шевченко відкрив світові національне буття українців, він став національним пророком і генієм. І саме сьогодні всі повинні відкривати для себе його скарбницю творчості.

Виховний захід

Тарас Григорович Шевченко – великий син України.

_________________________________________________________________________

1.   Коли приходить березень, все оживає, земля пробуджується зі сну. Цей місяць приносить нам не лише тепле сонечко, пташиний щебіт, барвисті квіточки на зелених луках. Березень знаменний і тим, що саме цього місяця народився Тарас Шевченко, чиє ім’я знає весь світ.

2.   Іде весна, іде ясна,

           Мов квітка розвилася,

           І спогад нам несе вона

           Про віщого Тараса.

3.   Що більше сотні тому літ

Умер в чужій країні,

Та славний він на цілий світ,

Його всі знають нині.

4.   Нині серця, як квіти,

В наших душах сонця багато,

Ми вкраїнські малі діти

Святкуємо Шевченка свято!

5.    Вже весна прекрасна

Радість посилає

А березень щасно

Їй допомагає.

6.   На деревах бруньки

Наливає соком.

Підіймає сонце

На небі високо.

7.   Вітерець – морозко,

Не лети, як віяний

Хай розквітне вчасно

Первоцвіт віяний.

8.   Білосніжку, брате,

Квітонько раненька

Вже крокує свято

Кобзаря Шевченка.

9.   Набирай же сили.

Та рости завзято,

Бо надходить миле

Українське свято.

10.               Ми нарвемо квіточок

Й за нашим звичаєм

Сплетемо віночок.

Портрет заквітчаєм

11.               Дитина  (звертається до батька)

 Любий тату, милий тату!

Ти скажи, навіщо хату

Рушниками ми прибрали,

Ніби в свято великоднє?

День який у нас сьогодні?

12.               Дитина  (звертається до матері)

Мамо , що ж за свято нині?

                             Інсценізація І

13.           Мати

Та Тарасове, дитино!

Знай, колись, моє серденько,

Був у нас Тарас Шевченко.

14.           Дитина

Хто ж він був нам, люба ненько?

13. Мати

Наймиліша всім людина

І найкращая перлина,

Наша рідная країна.                      

(виходять учні)

15.               Іде весна, іде весна,

Мов квітонька прекрасна

І спогад нам несе вона

Про віщого Тараса.

16.               Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.

17.               Кобзарем його ми звемо,

Так від роду і до роду

Кожен вірш свій і поему

Він посвячував народу.

18.               Чисту матір і дитину

Він прославив серцем чистим.

Всю осяяв Україну

Поглядом він променистим.

19.               І таму в сім’ї  великій,

У цвіту садів прекрасних

Буде славен він вовіки

Як безсмертний наш сучасник.

20.               Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами.

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами – сльозами.

21.               В похилій хаті, край села,

Над ставом, чистим і прозорим,

Життя Тарасику дала

Кріпачка – мати, вбита горем.

Інсценізація

Заходить дівчинка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ставить на стилйк біля портрета Т. Г, Шевченка. До неї підходить хлопчик.

Хлопчик. Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

Мати. Так, мій синочку, правда.

( Жінка сідає на лаву, хлопчик – біля неї, кладе голову на коліна матері. Звучить «Коли­скова».)

А-а, а-а, а-а, а!   Рости, сину, не гни спину

Пішла мати жито жати,     Та на чужій ниві,

Та не собі — пану,    А-а, а-а, а-а, а!

А-а, а-а, а-а, а!   Добудь життя, моє дитя,

Мале дитя без сповиття    То будеш щасливий,

Не має талану, А-а, а-а, а-а, а!

А-а, а-а, а-а, а!

Хлопчик. А чому так багато зірок на небі?

Мати. Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

Хлопчик. Бачив, матусю, бачив... Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а другі ледь видно?

Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло це далеко видно.

Хлопчик. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

Мати. Старайся, мій хлопчику! (Гладить його по голові.)

Мати йде, хлопчик сідає на стільчик поряд з учнями.

 22. Багато років тому в невеликому селі Моринцях, недалеко від Черкас, народився Тарас Григорович Шевченко. Це сталося 9 березня 1814 року.

23. -й учень.

У селі Моринцях,

У сільській хатині,

Уродився він на славу

Цілій Україні.

З-під низької стріхи

Соколом піднявся,

Як промовив, його голос

Громом розлягався.

24. Не на шовкових пелюшках,

Не у величному палаці —

В хатині бідній він родився

Серед неволі, тьми і праці.

25. Нещасна мати сповила

Його малого й зажурилась...

І цілу ніченьку вона

За сина-кріпака молилась.

26. І бог почув молитву ту,

І в руки хлопцеві вручив

Співецьку чародійну ліру .

27. . Благословенна та година

Як народила мати сина

І назвала його Тарасом.

28.  Ім’я Тарас прийшло до нас із грецької мови, в якій слово тарактіос  означає «бунтівливий, бунтівник». Славетне ім’я Тарас. Його обезсмертив наш геній – Тарас Григорович Шевченко.

29.. Життя мати вдарувала,

Тарасом назвала,

Як малого повивала,

З малим розмовляла.

 _____________________________________________________________________________________--4б

Мати

  Ми вбогі змучені раби,

Не знаєм радісної днини.

Нам вік доводиться терпіть,

Весь вік не розгинати спини.

Промовиш слово -  і нагай

Над головою люто свисне.

І так усюди, з краю в край,

Панує рабство ненависне

Росте неправда на землі,

Згорьованій, сльозами вмитій,

О, любі діточки мої,

Одні залишитесь на світі!

Ну хто замінить вам мене,

Рожеві квіти нещасливі,

Коли безжальна смерть зітне

Мене на довгій панській ниві?

( Мати цілує Тарасикову голівку і тихенько виходить. Тарас дивиться їй у слід, потім звертається до гостей).

30. Коли  минуло Тарасику 9 років померла мати. Це було велике горе для сім’ї.

Тарас

Там матір доброю мою

Ще молодою  - у могилу

Нужда та праця положила

Там батько, плачучи з дітьми

( А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині… А ми

Розлізлися межи людьми.

Мов мишенята…

(Стоїть засмучений, потім іде зі сцени)

31.  Були у Шевченка

Брати й сестри рідні

Всі кріпаки, всі сироти

Усі дуже бідні.

32. Були сестричка Яринка,

Маруся та братик Микита

Малим його забавляла

Найстарша Катруся.

Яринка

Я на хвилинку забігла до тебе, ось твоя свитка, полатана вже.

Тарас  (бере свитку)

Спасибі, Яринко, хоч ти мене не забуваєш.

Яринка  То давай я тобі ще й сорочку виперу, зашию.

Тарас   Не треба, я сам.

Яринка  Тарасику, а в тебе є малюнки? Покажи.

Тарас   Добре, тільки тобі, сестричко. (Показує дощечку з малюнками) Ось наша хата.

Яринка  Дуже схожа. Невже ти це сам? А чого ж ти на дощечці?

Тарас  Паперу не було. Дяк не давав. Обіцяв учити малювати. А! Хіба йому болить голова за мене? Тільки п’є та шмагає мене різками.

Яринка   І зараз? (Тарас киває головою). То хай йому грець. Вертайся додому.

Тарас  А там що?

(Яринка зітхає і йде. Тарас киває головою, сумний сидить, думає)

Нудно мені, тяжко, що маю робити?

Молитися Богу? Та думка не та.

Не рад би, єй- Богу, не рад би журитись,

Та лихо спіткало, а я сирота.

Нема кому в світі порадоньки дати,

Нема з ким прокляту журбу розділить?

33. Не було нічого в хлопця – сироти, не було талану, тобто долі, але був талант, прагнення вчитися. Ось як про це писав сам Шевченко.

34. . Давно те діялось. Ще в школі

Таки в учителя – дяка,

Гарненько вкраду п’ятака …- та й куплю

Паперу аркуш. І зроблю

Маленьку книжечку. Хрестами

І візерунками з квітками

Кругом листочки обведу

Та й списую Сковороду…

35. Небагато пройшло часу, але багато змінилось а житті Тараса. Йому було тільки 11 років, коли залишився круглим сиротою. Тяжко жити сиротою, у наймах, і погоничем, і воду носив школярам…

36.  Тяжко – важко в світі жити

Сироті без роду:

Нема куди прихилиться,-

Хоч з гори та в воду!

37.  В того доля ходить полем –

Колоски збирає:

А моя десь, ледащиця,

За морем блукає.

38.  Добре тому багатому:

Його люди знають;

А зо мною зустрінуться –

Мов недобачають

Багатого губатого

Дівчина шанує.

Надо мною, сиротою,

Сміється, кепкує…

39. Як сумно, як нестерпно важко бідному сироті! Там отара ягнят, як біла хмара, що впала на зелені луки. Хай собі пасуться! Як хотілося Тарасові дізнатися, що за тими стовпами, які землю підпирають! Як хотілося йому за тими хмарками полинути, на світ подивитися!

40. Мені тринадцятий минало

Я пас ягнята за селом

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було?

Мені та любо, любо стало,

Неначе в Бога…

Уже покликали до раю,

А я собі у бур’яні

Молюся богу. І не знаю,

Чого маленькому мені

Тойді так приязно молилось,

Чого так весело було?

Господнє небо, і село,

Ягня, здається, веселилось!

І сонце гріло, не пекло!

Та не довго сонце гріло,

Недовго молилось…

Запекло, почервоніло

І рай запалило.

Мов прокинувся, дивлюся:

Село почорніло,

Боже небо голубеє

І те помарніло.

Поглянув я на ягнята-

Не мої ягнята!

Обернувся я на хати, -

Нема в мене хати!

Не дав мені Бог нічого!

І хлинули сльози,

Тяжкі сльози!... А дівчина

При самій дорозі

Недалеко коло мене

Плоскінь вибирала,

Та й почула, що я плачу

Прийшла, привітала,

Утирати мої сльози

І поцілувала…

( Заходить Оксана. Підходить до Тараса. Він плаче. Дівчина бере його за руку, підводить до середини класу)

Оксана 

Чом ти плачеш? Ох, дурненький Тарасе, бач, малий плаче. Давай я сльози тобі витру (витирає рукавом) . Не сумуй, Тарасику, адже, кажуть, що ти найкраще від усіх читаєш, найкраще від усіх співаєш, ще й кажуть, малюєш ти. От виростеш і будеш малярем!

Тарас  ( замислився)  Еге ж, малярем.

Оксана  І ти, Тарасе, розмалюєш нашу хату.

Тарас  Еге ж… А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний… Ні, я не ледащо, я таки буду малярем!

Оксана     Авжеш, будеш! А що ти ледащо, то правда. Дивись, де твої ягнята! Ой, бідні ягняточка – вони ж пити хочуть!

Неначе сонце засіяло,

Неначе все на світі стало

Моє…лани, гаї, сади!

І ми, жартуючи , погнали

Чужі ягнята до води.

41. Він був і пастухом, і погоничем, і ким він, тільки не був, і чого він тільки не робив! Але ж йому хотілося бути малярем! Все, що бачив, хотілося змалювати. Та минали літа, і було йому вже 15 років. Ось так і відплив якось непомітно  Тарас від берега Дитинства.

42. Молодому поміщику Енгельгарду знадобилося різного роду дворові. І ось Тарас потрапляє до нього кімнатним козачком.

43. У пана Енгельгарда

За козачка служив,

Не згинався перед паном –

Служив, як умів.

Скуштував на юнім тілі

Не раз батогів.

44. Мандруючи з обозом зі своїм поміщиком, на постоялих дворах Тарас змалював зображення різних історичних героїв.

45. Поміщик розраховував що з природного обдаровання кріпака Шевченка з часом можна мати більше вигоди. Посилає його на чотири роки до різних живописних діл майстра Ширяєва.

46. У світлі петербурзькі ночі  молодий Шевченко бігав у літній сад малювати статуї. Тут уже молоде і ніжне серце заспівало і заговорило віршами.

47. В літній сад він вечорами

Ходив малювати

О, довіку вдячний

Був Тарас Шевченко,

Що в саду петербурзькім

Стрів його Сошенко

Сошенко  й Григорович

У розумнім колі

Вирвали талант вкраїнський

З тяжкої неволі

48.  А звільнивши від кріпатства

Чи став він щасливим?

Не жилось йому спокійно

На білому світі.

49. Всю неправду, всі нещастя

Що душили груди

Вилив він на папері

Піснею між люди.

50. І де б не був, куди б не кидало його життя, він прохав долю:

Аби хоч крихітку землі

Із за Дніпра мого святого

Свят вітри принесли

Тай більш нічого.

51. 10 років у засланні підірвали сили й здоров’я Шевченка. Поет мріяв про Україну, хотів у ній оселитися, писати, працювати. Тане пустили його до України, заарештували, наказали виїхати до Петербурга. Восени 1860 року він захворів, а 10 березня 1861 року перестало битися серце великого художника, геніального Кобзаря.

52. І помер Тарас…

Неволя підрубала сили,

Зашуміли сумно-сумно

По Славуті хвилі.

53. Попливли Дніпрові хвилі

Аж у синє море,

Всьому світу гомоніли

Про велике горе.

54. Затужила Україна,

Плакала немало,

Як ховала свого сина,

Пісняра ховала.

______________________________________4-в клас

55. Поховали Тараса Григоровича Шевченка в Петербурзі на Смоленському кладовищі. Та люди не могли забути і не виконати його Заповіту. У травні 1861 року перевезли прах Кобзаря до України. Поховали на Чернечій горі ( тепер – Тарасовій), поблизу Канева.

56.

Два місяці далеко від Вкраїни

В землі лежав похований Тарас           

Не встиг купити білої хатини,

Щоб зігрівала пращурів  і нас.

57. Не встиг зійти і на високій кручі,

Щоб милуватись обрієм Дніпра,

Грудьми дихнути, як реве ревучий,

Строфу для кобзи випустить з пера.

58.

Та вічний біль і думу про Чернечу

Ні брат, ні друг забути не змогли.

В травневі дні народ підняв на плечі,

Щоб ти позбувсь чужбинської землі.

59                           

Там спорудили з дальніх сіл могилу

Потрісканії руки кріпаків,

Мабуть, Господь послав незламну силу,

Щоб пам'ять залишилась для віків.

60

Багато літ минуло з того часу,

Праправнуки вивчають «Заповіт»,

У Каневі вклоняється Тарасу

Не тільки Україна — цілий світ.

61

Другого такого

Між нами немає,

Щоб від краю та й до краю

Світ про нього знає.

62

Другого такого            

Нема і не буде,

Щоб так його величали^:    

Повік віків люди.

63

Над Дніпром могила

З вітром говорила?

«Не забудьте, кого то я народила та

Для вас схоронила».

64. -й учень.

Поховали... Тихесенько Україна плаче.

Поховали дух великий

І серце гаряче.

Поховала наша мати

Найкращого Сина —

«Вічну пам'ять» заспівала

Уся Україна.

65-й учень.

Поклонися, Дніпре, предвічний, дужий,

Тій святій могилі з-між розлогих нив.

Хай озветься хвиля, задзвенить, затужить,

Він тебе, Славуто, міцно так любив.

Поклонися, степе, сивий ти козаче,

З-за могил високих, кучерявих трав —

Він же ж тую славу, що її ти бачив,

Як ніхто ніколи, славно оспівав.

66. Ми не забули тебе Тарасе,

Черпаєм правду в твоєму слові

І зберегли для внуків наших

Українську пісню, українську мову.

67.. Ген за рікою синіє гора,

В небі веселка розквітла казково

Ніжно вплітається в гомін Дніпра

Добре і щире Шевченкове слово.

68. Нам нині всім, і зелен –світ

Шумить зеленими листками.

Над нами сонце ясний квітень

І Кобзарева пісня з нами.

69. Вона звучить як гімн весні

У вільній збратаній родині.

Наш зелен – світ і ми у нім -

Зелене листя України.

70.  Великий батьку наш, Кобзарю!

Ти живеш і в наші дні,

Ти з нами в праці і в борні,

Ти нас ведеш до щастя й волі,

71.  У народі кажуть: Шевченко жити буде, поки на землі житимуть люди!

72. . Ми не забули тебе Тарасе,

Черпаєм правду в твоєму слові

І зберегли для внуків наших

Українську пісню, українську мову.

73.  Ген за рікою синіє гора,

В небі веселка розквітла казково

Ніжно вплітається в гомін Дніпра

Добре і щире Шевченкове слово.

74. Нам нині всім, і зелен –світ

Шумить зеленими листками.

Над нами сонце ясний квітень

І Кобзарева пісня з нами.

75. Вона звучить як гімн весні

У вільній збратаній родині.

Наш зелен – світ і ми у нім -

Зелене листя України.

76. Великий батьку наш, Кобзарю!

Ти живеш і в наші дні,

Ти з нами в праці і в борні,

Ти нас ведеш до щастя й волі,

77. Ти правди й вольності пророк

Ожили степи, озера, щебіт у садах,

Ідуть до школи діти

З «Кобзарем» в руках.

Поки сонце людям з неба весело сія,

Пом’янути не за будем дороге ім’я.

78. На Вкраїні милій Канів на Дніпрі.

Тут його могила на крутій горі.

І дорослі, й діти до могили йдуть

І барвисті квіти Кобзарю несуть.

Тож як будеш часом в Каневі колись,

Кобзареві нашому низько уклонись.

79.

Поклін тобі, Тарасе,                           

Великий наш Пророче,

Для тебе вірно б'ється     .

Те серденько діточе.

80.

Ти кажеш рідний народ

І рідний край кохати,

Для нього кажеш, жити,

Для нього й умирати.

81. Ось тут перед тобою

Ми, українські діти,

Святочно прирікаєм

Сповняти ті завіти.

82

На службу Україні,                                   

На чесне діло гоже,                            

В ім'я святої правди —

Благослови нас, Боже!

За все тобі клянемся.         

Усі вкраїнські діти,

Ми сповнимо, Кобзарю,

Всі твої завіти!

І ми вдячно всі шануймо славного Тараса,

В сім’ї вільній не забудьмо,

Бо він - гордість наша!

"Я – маленький ерудит" -   2016 рік

Окружний конкурс

Конкурс  ерудитів  для учнів  третього  класу

Мета: актуалізувати набуті знання учнів у різних сферах; сприяти інтелектуальному вихованню; розвивати кмітливість, увагу, пам’ять, пізнавальну активність. Виховувати вміння прислухатися до думок своїх товаришів, колективізм.

Наочне оформлення: плакат «Міркуй швидко, відповідай чітко», картки із назвами команд.

Обладнання: музичний центр, музичний супровід пісні «Справжній друг»,  клепсидра (пісочний годинник), металеві дзвіночки.

Правила гри

1.     У грі беруть участь 3 команди по 9 учасників.

2.     Гра проходить в 3 тури по 15 запитань у кожному.

3.     На обдумування відповіді відводиться  30 секунд.

4.     Правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

5.     Якщо жодна з команд не дала правильної відповіді, то наступне запитання оцінюється  в 2 бали.

6.     Якщо відповідь готова, капітан команди дзвонить дзвіночком.

7.     Перемагає команда, яка за результатами гри набирає більшу кількість балів.

                                                             

                                                              І тур

Тема « Загальні  знання »

1.     У  якому виді транспорту пасажирів просять пристебнути ремені? ( Літак )

2.     На яких ніжках стоїть казкова хатинка Баби Яги? ( Курячих )

3.     На яке свято співають колядки? (Різдво)

4.     В якій квітці сиділа Дюймовочка? ( Тюльпан )

5.     Яку команду дає вартовий? ( Стій )

6.     Як в Україні називають посаду керівника держави? ( Президент )

7.     Що належить лише тобі, а вживають переважно інші? (Ім’я)

8.     Чим заправляють салат олів’є? ( Майонезом )

9.      До якої природи відносять човен? ( Це не природа )

10.                        Яке дерево названо ім’ям вождя ірокезів? ( Секвоя )

11.                        По що їздили чумаки в Крим? ( По сіль )

12.                        Як називається подрібнена кукурудза, заготовлена на зиму скотині?( Силос)

13.                        Яка гірка рослина є приправою до м’ясних страв? ( Хрін )

14.                        Яка найбільша за розміром водойма на землі? ( Океан )

15.                        Яке море не має берегів? ( Саргасове )

(Мистецька пауза. Діти розказують гуморески.)

                                                       

                                                             ІІ тур

                                             Тема « Рослини »

1. Де заховано насіння у хвойних дерев? ( У шишці )

2. Чим розмножуються нарциси? ( Цибулинами )

3. Як називаються рослини, що живуть протягом одного року? ( Однорічні )

4. Яка рослина повертає свою квітку за сонцем? ( Соняшник )

5. Чим розмножуються мохи? ( Спорами )

6. З якої рослини на Україні виготовляють тканину? ( Льон )

7. Коли збирають цілющі  трави ? ( У період цвітіння )

8. Які дерева навесні дають солодкий сік? ( Береза, клен )

9. З якого дерева на початку літа летить пух? ( Тополя )

10. Червоні, рожеві квіти якого куща сповіщають про початок літа?( Шипшини)

11. Яка трав’яниста рослина зимує під снігом? ( Барвінок )

12. Які квіти пахнуть тільки ввечері? ( Фіалки )

13. З чого роблять поп – корн? ( Кукурудзи )

14. Яка анаграма до слова « мошкара »? ( Ромашка )

15. Яка квітка є символом ніжності? ( Волошка )

                 ( Музична пауза. Діти виконують пісню « Справжній друг » )    

                                                        

                                                           ІІІ тур

                                           Тема  « Загадки »

1. Я – вода і по воді плаваю. ( Крига )

2. Що може мандрувати по світу, залишаючись в одному і тому ж кутку?     (Поштова марка)

3. Скільки місяців у році мають 28 днів? ( Всі )

4. Що всі люди на Землі роблять одночасно?( Стають старшими )

5. Що можна приготувати, але не можна з’їсти? ( Домашні завдання )

6. Біла морква взимку росте. ( Бурулька )

7. Її не їдять, а без неї мало їдять. ( Ложка )

8. Стоїть вулик придорожній, уночі завжди порожній. ( Школа )

9. По морю йде, а до берега дійде – зразу пропаде. ( Хвиля )

10. Це якийсь дивак знадвору

      носить здобич у комору,

      не на спині у мішку,

      а сховавши у щоку ? ( Хом’як )

11. Що біжить без спочинку,

      не стає ні на хвилинку,

      не старіє, не вмирає,

      а все нищить, забирає? ( Час )

12. Коли дурень розумний? ( Коли мовчить)

13. Країна без будинків,

      місто без людей,

      море без води,

      ліс без дерев. ( Географічна карта )

14. Два моря на одній дузі гойдаються. ( Відра на коромислі )

15. У кімнаті, у куточку, на стіні,

      мала скриня все розказує мені. ( Радіо )

     ( Танцювальна  пауза.   Діти  виконують  танок «У  колі друзів»).  

Вчитель дякує за співпрацю. Визначаються і нагороджуються переможці.

Україна колядує

В обіймах ночі земля  дрімає...

О, Боже любий, яка краса!

Яскраво місяць в висотах сяє,

А небо чисте, немов роса.

Про щось тихенько шепочуть зорі,

Все небо повне незримих див,

Та що це сталось? Десь там – в просторі

Порушив тишу чудовий спів.

                                                                                      

Його почувши, земля здригнулась,

На мить завмерла від цих чудес.

Пташки й дерева від сну проснулись,

Земля приймає гостей з небес.

Збулись, нарешті, слова пророчі,

В людському тілі зійшла любов,

Коли все спало, в темряві ночі

На землю з неба Христос прийшов.

Небесні хори Його вітали,

На цій планеті, де стільки зла.

Про мир небесний вони звіщали,

Хвала Творцеві, за все хвала!

 "Україна колядує" (І.Федишин)__________________

Ведучий: Ой ішла колядка вулицями в місті
У стрічках сріблястих, в світлому намисті
Іскорки веселі на сніг розсипала,
"Божий син родився" - усіх сповіщала.

Коляда «Бог ся рождає» _______________________

Вірш Н.Кметюк «Святий вечір»    Цюпа Соломія

Колядник: Йде вертеп і колядує
І під вікна заверта
В ніч Різдвяну кожен чує
Дух народження Христа.

Колядник : Одне одного вітають
Із Христовим, із Різдвом
Господарів викликають
З діточками і добром.

Колядник : Як святкують Різдво в Україні
Кожен знає, та в казку ходім!
Бо Різдво в українській родині,
Наче диво заходить у дім!

І Ява

Мати.

 Різдвяний час! Усі в очікуванні дива,

 Коли зоря на небі спалахне мінлива,

 Прийде на світ надія довгожданна,

 Очікувана так давно й бажана.

Різдвяний час! Радій, вкраїнський люде.

 Цей час святий, і в ньому зла не буде.

Хай всюди відтепер панує мир і щастя

 І кожне добре діло хай нам вдасться.

Коляда «Ясна зоря» __

Мати. А тепер, коли ми вже повечеряли й заколядували, ходімо спати.

Вже тато спить і діти сплять.

Таня. А ми ще хотіли почути казку. Мамо, чи то правда, що в різдвяну ніч усі

звірі говорять і все німе й неживе оживає.

Віталик. Видно, що правда, бо так нам дідусь говорили.

 Таня. То ми підемо спати, може й нам щось гарне присниться!

Мама  Ідіть, дітоньки, йдіть. Бо завтра треба раненько вставати й до церкви йти.

Віталик; А я нині буду спати на соломі під столом!

Мати; Добре, добре, я вже тобі там постелила. А Таня буде спати на своєму

ліжечку. Добраніч!

Таня і Віталик: Добраніч, матусю, добраніч!

Таня; (лягає і сонним голосом говорить)... але це може бачити й чути тільки

щасливий...

Віталик:     І тільки увісні...

II Ява

Дід-сніп (що досі стояв припертий у куті за столом, поволі рухається і стає на ноги, потім скаче на землю. Говорить і злегка підскакує). Ух! Ух! Пшеничний дідух! Тепер собі погуляю, Бо вже душу в тілі маю, Бо раз на рік оживаю. Ух! Ух! (помаленьку танцює й притупує)

Свічка (похитуючись, виходить з-за столу): О! як я довго спала! Ні не чула, ні не знала, Що святвечір надійшов, Я ожила собі знов! - А ти, Діду, вже співаєш?

 Дід-сніп (сміється):

А ти, Свічко, що? Не чуєш? Годі тобі, годі спати! Ходи сюди, співати. Пісня «На небі засіяла» (Беруться обоє за руки й танцюють).

Три яблучка (з-за столу): О ми вже збудились, Гарні сни нам снились! То ходімо до гурту, Погуляймо в нічку ту! (Беруться за руки і йдуть колом навколо Діда й Свічки).

 Дід, Свічка і три Яблука: (пританцьовуючи, співають коломийку) Колом, колом, низом, долом

 Огірочки в'ються,

А горами, над ярами

Темні хмари рвуться.

 А вже тії темні хмари

Вітер розганяє.

Тому сонцю золотому

 Стежку простеляє.

Три Ангели (заходять до хати):

Мир тому дому!

Тут немає місця злому!

Дід, Свічка і три Яблука (перестають танцювати і низько кланяються ангелам): Просимо до хати!

 З добром нас повитати!

Три Ангели: І - Витайте, милі друзі!

Ви - бачимо - не в тузі! Веселі ви і раді,

Ясно в вашій громаді! (показують на дітей).

  II -І ясно тим, що сплять

        І сни прегарні снять!

        А чи можна спитати,

        Чом раді ви гуляти?

  III -І чом такі веселі

         Ви нині в цій оселі?

Дід-сніп (втішно, потупуючи ногою):

         Ух! Ух! Я пшеничний дідух

        Раз на рік оживаю

        І в серці радість маю,

       Що світ мене шанує!

       Мій хліб усім смакує!

 Свічка (пританцьовує):

А я воскова свічка,

 Мов пахуча чічка!

Мене бджілки збирали

І медом напували! І

з меду добра страва,

 А з мене Богу слава!

Три Яблука (ідуть колом навкруг Діда і Свічки): разом

                 Ми яблучка рум'яненькі

                 Пишнім цвітом цвіли,

І -  Нами пташки й людські діти

      Весело раділи.

ІІ -  Ми багатого кормили

      І вдову убогу.

ІІІ -І кладуть нас на престолі,

       Милу жертву Богу.

Дід-сніп:

У Різдвяну нічку ми оживаєм

 І усім хто прийшов до Віфлеємської стаєнки Даруєм побажання.

Бажаємо ослику, щоби він не був завжди сірим, а щоб іноді ставав  красивим, і щоб не був постійно такий  впертий.

 Свічка:

Бажаємо волові, щоби не ревів на ціле горло,

Бажаємо пастушкам, щоби на них не капав дощик,

 коли пастимуть овець, щоб вони завжди були в чудовому настрої,

 навіть якщо мусять вставати о п'ятій ранку.

I  Яблуко:

Бажаємо ангелам, щоб вони не тільки літали,

Але й ходили по землі разом з людьми, і щоб не заздрили архангелам.

 Бажаємо трьом царям, щоби вони не заблукали в далекій дорозі Та щоби щасливо повернулися до своїх домівок.

II   Яблуко:

Бажаємо святому Йосифові, щоби він не посивів, І щоби завжди був усміхнений.

Бажаємо Богородиці, щоби її голос звучав лагідно й ніжно,

Коли Вона співатиме колискову для Ісуса.

III Яблуко:

Бажаємо малому Ісусові, щоби всі Його любили, Бажаємо діточкам,  щоби ставали кращими... і не тільки на свята.

Три Ангели:

I  - Тіштесь, тіштесь і радійте

     Нинішньої днини.

     Ми принесли і від  себе

                Веселі новини!

II  - В Вифлеємі нині зірка

      Весело сіяє.

     Народився там Син Божий,   

     Що всіх оживляє!

III - До життя і вас він кличе

       В чудесну годину,

       Щоб ви разом прославляли  

      Небесну Дитину.

Ангели беруться за руки і стають колом навкруг Діда, Свічки і трьох Яблучок. Всі починають іти хороводом і щораз жвавіше колядують. (Б'є годинник. Всі розходяться)._______________________________________________

III Ява

Таня: Віталику! Віталику! Ти спиш?

Віталик (спросоння): Ні, Тетянко! Я вже збудився. А знаєш, я мав прегарний сон. (Встає).

Таня (Встає і розглядається): Цікаво, що тобі снилося. Чи те, що й мені? Подумай, тут Дід і Свічка...

Віталик (скоро говорить)... і три Яблука побралися за руки і таке щось гарне

говорили і так гарно танцювали..

Таня (скоро): ... а потім прийшли три ангели...

Віталик... і також з ними танцювали і колядували! Отак, о! (Беруться за руки, танцюють і колядують останній куплет колядки «Нині в нас різдво Божого Дитяти»): Кожен Ісусик до Божої Мами...

Таня: Тихо-тихо! Бо збудимо матусю! (шепче) А знаєш, Віталику, що той сон означає?

Віталик: Знаю! Що ми обоє щасливі!

Таня (мрійливо, натхненно): Так, Віталику! Ми щасливі! Ми щасливі, бо маємо рідного батька і добру рідну маму, які про нас дбають, до школи посилають і щиро нас кохають. О, якби всі українські діти були такі щасливі! Тоді була б щаслива вся наша рідна земля!

Віталик... і весь наш український народ.

Коляда «Пане, пане, господарю»________________

 Колядник : Прийми пане господарю наші віншування!

Колядник : Помагай Біг та на щастя, на той Новий рік, щоб не був, як торік:
Хоч був та забув.
Родися пшениця, як рукавиця

(всі):
Гречка – як овечка, ячмінь – як кінь,
Овес – як кудлатий пес, часник – як бик,
Цибуля – як дуля, бураки – як дідові ходаки.

Щастя вашій хаті, Бога прославляти!
Христос ся рождає!

Коляда «Радуйтеся всі людіє»  група    ___________________

Клядник : Ось і вечір опустився,
Зірка засіяла
Так на небі в повній красі,
Різдвяна ніч стала..

Колядник : Ось погляньте ніби в сні
Там у небі в вишині
У казкову ніч Різдвяну
Всі ангели заспівали
В піснях Бога прославляють
Людям чудо сповіщають.

§  Коляда «Різдвяна ніч»  група    ________________________

Колядник : Подивіться люди добрі
Що за шум і що за гам
По всій нашій Україні
Колядують тут і там.

Колядник : У веселій цій юрбі
Є великі, є малі.
А ви люди не скупіться
Дайте пряник, посміхніться.

Колядник : В нас весела коляда
Веселішої нема
Аж луна іде містами
Колядуйте разом з нами.

§  «На небі засіяла вже ясная  зоря» П’єх Мар.

 Дві дівчинки разом: Послала нас мати в село щедрувати
А батько сварилися, щоб ми небарилися.

Дівчинка: А мати казали, щоб ви дали сала
Та  дайте ще кишку – з'їмо у затишку.

Дівчинка : Коляда, коляда я у матінки одна
З мішком походжаю, коляду збираю
Вечір добрий! Дайте пиріг довгий!

Хлопчик : Я віншую, віншую
А у вас гостинці чую
То ви дядьку вставайте
Та нам всі гостинці дайте
Добрий вечір! Щедрий вечір!

Дівчинка : Коляда, коляда, я бабусю, одна.
Винесіть мені пиріжечок
Та покладіть у мішечок
З руками з ногами, щоб бігав за нами.

Дівчинка : Коляда, коляда, я у матінки одна.
Мені не дивуйте, ковбасу лаштуйте.

Хлопчик : Колядин, колядин, а я в батька один
В порванім кожушку, винесіть пампушку.

Дівчинка : Колядина, колядина, а я дівчинка-калина
Чобітки червоненьки, будьте з празником здоровенькі.

Хлопчик : А я сію, посіваю
З Новим роком всіх вітаю
Мир у хату вам і щастя
І здоров’я головне
Сійся, сійся, розвівайся
Біля вас добро земне.

Дівчинка : А я теж хочу віншувати
І коляду співати
Дідусеві і бабусі
І тому дядькові, що в кожусі.

Дівчинка : Хай у добрі проживає
Вся ваша родина
Колядуйте, веселіться
Бо весела днина
Ми щиро бажаєм, веселих вам свят
Куті, пампушків, українських коляд.

Коляда «На Різдво Христове»  група    ___________________

Танець_____________________________

 Народи різні в світі є,
Традиції відмінні.
Мені ж найкраще — все моє,
Що в рідній Україні.
Бо йде це з глибини віків,
Бо це душа народу.
Народ у небеса летів
За щастя і свободу.

Пісня  Лар.Фед.

     

         Хай буде хліб у кожній хаті
         І щоб до хліба все було.
         Щоб добрі всі були й багаті,
         І щастя в кожен дім ішло

§  Щоб доля ваша розцвітала,
І щоб удача в дім ішла.
Щоб пісня душу пригортала
І завжди в серденьку цвіла.

§  І щоб ломилися комори
Від сала, м’яса і ковбас,
Від огірків та помідорів
І щоб добро було весь час!

§  Щоб був достаток у родині
Й тепло в хатах і у серцях.
І добра казочка дитині,
І всім удача на шляхах!

§  Щоб ви були завжди веселі,
Хай сяє посмішка без меж.
Хай буде мир у вас в оселі,
І в Україні, в світі теж!

§  То ж будьте ситі і здорові,
Добробут хай іде у дім.
Хай ваші діточки чудові
Цвітуть, мов квіточки у нім.

§  Нехай синочки-соколочки
Сміливі й сильні всі ростуть.
Веселі і красиві дочки
Традиції у світ несуть.

§  Ми щедро хату засіваєм,
Щоб злагода була і лад.
Добра і щастя всім бажаєм,
Щоб доля квітла, наче сад!

«Старий рік минає»  -   усі

Хлопчики Ганни Ігорівни

Колядник 1: Бог Предвічний народився, лунає по світу!
Божий люд весь звеселився, небо в зорях світить!
І сіяє зірка ясна над вертепом нині,
І лунає "Нова радість" по всій Україні!
Від хати до хати коляда гуляє,
Радуйтеся українці, Христос ся рождає!

Колядник 2: Ось закінчувати час
Тож підтримайте ви нас
Хай уся земля почує
Україна колядує!

«Нова радість стала»  -   усі

БУКВАРИКОВЕ СВЯТО

Перший раз – підручник, зошит – перший раз.

Вперше тут для нас луна дзвінок,

Вперше він покликав на урок,

І до дошки вже іти комусь із нас.

Дерев’яна дошка, та вона

Багато слів хороших зна:

Сім’я, родина, школа, клас…

Яка розумна дошка в нас!

Перший клас навчив нас читати,

Перший клас навчив нас писати.

Головне ж – навчив нас дружити.

Через те, що разом веселіше,

Через те, що разом ми сильніші,

Через те, що так цікаво жити!

Школа радо стріла нас,

Нам дала просторий клас.

Вірні друзі є у нас –

Букви, цифри, ноти,

Ось учитель входить в клас:

– Нумо, до роботи!

І перерва, і дзвінок – знову на уроки.

Справ цікавих не злічить,

Ось і пісня вже звучить.

Хай луна, нехай звучить!

З нею веселіше жить!

Звучить «Пісня про школу», сл. Т.Масенка, муз. М.Дремлюги.

Учитель бере інтерв’ю у дітей.

Учитель: Діточки, пригадайте перший шкільний день.

                   – Чи хотілось вам іти до школи?

                   – Чого ви чекали від школи?
                   – А чи було лячно йти до школи? Чого ви боялися?

                 – А чи пам’ятаєте, як ви збиралися до школи?

                 – А тепер послухайте, як збиралися до школи ваші товариші.

Учні

Йду з батьками я до школи.

Встав я рано, як ніколи:

–       Швидше, мамо, швидше, тату!

Скільки можна вас чекати!
Йду ж бо я не в дитсадок,

А на перший свій урок!

Ось і школа, ось і клас,

Він давно чекає нас.

І прийшли ми всі сюди,

Щоб учитись і рости.

Перегляд диску.

Під музику «Учат в школе» заходять діти і стають до своїх стільців, де вже лежать букви і маски з буквами.

Буде в нас сьогодні свято,

Першокласників зберем.

Хай приходять всі малята

Попрощатись з букварем.

В небі сонечко сіяє,

Заглядає в перший клас.

І воно, напевно, знає,

Що сьогодні свято в нас!

Виходять учні.

Тепер ми учні. Перший клас,

Нове життя тепер у нас.

Прийшов урок на зміну грі,

Тепер ми учні, школярі!

І від дзвінка і до дзвінка

Робота наша нелегка:

Рахуй, пиши, а ще читай,

Учителю відповідай.

Та все це не лякає нас,

Бо ми старанний перший клас!

У школі нас всьому навчать,

І роки весело промчать!

Ми – школярі , ми перший клас,

Щасливі дні чекають нас!

Ой, учіться діти.

– Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив я мету:

Скоро стану президентом,

Тільки трохи підросту.

– Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно:

Буду, мабуть футболістом.

– А я буду зіркою кіно.

–Поки ще казати рано,

Може в бізнес я піду.

–Чи фотомоделлю стану,

Як за ростом підійду.

– Я банкіром хочу стати,

Полюбляю рахувати.

– А я буду депутатом,

Бо люблю голосувати.

– А я в лікарні після школи,

Всім робитиму уколи.

– Я в письменники подамся,

Або, навіть, в моряки!

– А я вчителькою стану,

Буду вчити малюків.

– Мрію стати альпіністом,

Коли трохи підросту.

А також парашутистом,

Полюбляю висоту.

Мріємо! Мріяти не рано!

Кажуть, роки швидко мчать.

Якщо будемо старанні,

В школі нас всьому навчать.

А тепер про школу нашу

Ми вам з радістю розкажем.

Звучить пісня на мелодію «Учат в школе».

Тільки сонечко зійде,

Дітвора до школи йде.

Рідна школа з нетерпінням нас чекає.

Зустрічає дітвору

Учить правді і добру,

І читати, і писати, нас навчає.

До п’яти додати два,

Скласти букви у слова.

Учить дружбою нас школа дорожити.

Бути справжніми людьми,

Шанувати працю й мир,

Україну і сім’ю свою любити.

Учитель: Діти! Першого вересня ви вперше сіли за парти, розгорнули свій перший підручник – Буквар. Він день за днем навчав вас читати й думати. Буквар – перша сходинка до вершини знань. Є книг багато – рідкісних, повчальних, цікавих, барвистих… Але одна з них – усім книжкам начальник, і називається вона … Буквар. Свято букварика, а його немає. Давайте запросимо його!

Діти гукають: «Букварику! Запрошуємо на свято!»

Учитель: Добрий вечір, любі мої дівчатка та хлопчики! Доброго здоровя усіи родичам,що завітали до нас у гості!

         Сьогодні ми зібралися разом, щоб відсвяткувати, глибше усвідомити те, що у кожній вашій родині з’явився справжній учень.

         Ще недавно батьки вважали вас маленькими, беззахисними, безпорадними.

Та ось минув рік, ви стали більш самостійними. Дуже рідко на уроці з’являються сльози з тієї причини, «що хочу до мами», ви спокійніше відриваєте руку від руки тата, який привів вас до школи.

Усі з вас навчилися читати, писати, лічити, вирізати, клеїти, шити, малювати, стрибати, навчилися самостійно працювати на уроці… Тільки за один рік ви набули стільки трудових навичок!

Я вітаю вас з цим святом! Усі ви здолали найпершу, найскладнішу, найважливішу сходинку до країни мудрості! Ви стали справжніми учнями!

Я приготувала святкові картки-вітання вам, мої любі діти, та вашим родичам. На кожній картці ваша фотографія, де ви сидите за партою, зроблена у вересні. Подивіться, які ви були.

Учитель роздає картки-вітання.

Під дружні оплески діти виходять на сцену.

Дійові особи: Ворон, Сорока, Голуб, Заєць, Лисиця, Вовчик-сіроманець, Баранець, собаки, Дятел-лісовий лікар.

Картина перша

Ліс під сосною лежить пошматований буквар. Ворон, Сорока, Голуб з ранцями за плечима схиляються над букварем.

Ворон: Ану поглянь Сорока, в кущах щось маячить.

Сорока: Це, Вороне, букварик поранений лежить. Пошматував хтось хлопця,

               обкладинку подер.

Голуб: Нам треба щось робити,

             Щоб тут він не подмер.

Ворон:  Бо коли помре букварик,

              То помруть усі знання

              Кожен лісовий школярик

              Буде жити навмання.

Голуб:  Хто научить нас читати?

              Хто розкаже казку нам?

              Треба книгу рятувати! ?

              Лікувати лікарям.

Сорока:  Онде в дятлика лікарня,.

                Він лікує деревця.

Голуб: Ні, потрібна нам книгарня,

            Друзі, марна справа ця.

Ворон: Так в книгарню нема змоги

              Дуже швидко нам злітать.

               Тож потрібно допомогу

               Першу книзі нам надать.

Сорока: Бачиш, Заєць довговухий

                В гай прямує через ліс.

                Так потрібну допомогу

                Першу книзі нам надать.

Ворон: Зайцю, друже, не біжи,

              Нам в біді допоможи.

Заєць: Яке лихо вас спіткало?

             Розкажіть свою біду.

             В мене є ідей чимало,

             Може вихід я знайду?

Ворон: Бачиш, книга під сосною?

              Це – поранений букварик.

              Віднеси його в лікарня –

              Ти ж сумлінний в нас школярик.

Заєць: Зараз, друзі, побіжу,

             Книзі цій допоможу.

Картина друга

На лісовій галявині лісова лікарня. Ворон, Сорока, Голуб, Заєць несуть пораненого букваря. Їх зустрічає лікар Дятел.

Заєць: Ой, Дятлику, рідненький,

            Звірят оборони,

            Оцій премудрій книзі

            Життя ти поверни.

Ворон: Ця книга дуже вчена

              Дитячих світ надій.

Дятел: Та хто ж її поранив?

               Який це лиходій?

Сорока: Літала я по лісу і чула віддалік:

               Це Вовчик-сіроманець

               Порвав його і втік.

Дятел : Несіть буквар в лікарню.

               Ми вилікуєм вмить.

               І він звірят багато

               Ще розуму навчить..

Всі виходять.

Картина третя

Лісова галявина. Виходять Вовчик та Лисиця.

Вовчик: Як весело, цікаво

                У лісі жить тепер,

                Бо я порвав букварик,

                Вже досі він помер.

                Не будемо учитись

                У школі лісовій,

                А будемо веселитись.

Лисиця: Ти дурню, зрозумій –

                Без знань життя буденне.

                 Без читання книжок

                 Ти ж будеш неписьменний.

Вовчик: Ну й що ж!

                Я ж Сірий Вовк!

                Мене усі бояться і поважають теж,.

                Бо я за всіх сильніший,

                Розумний я без меж.

Лисиця: Та ти всесвітній майстер

                Хвалитись без пуття.

                Колись тебе проучить

                За це твоє життя.

Вовчик: А ти, руда потворо,

                Йди геть, не заважай.

                Я буду веселитись

                Гулятиму і край.

Лисиця виходить. Виходить Баранець, Вовчик ховається за сосну..

Баранець: Яка смачна травичка, я б їв її і їв

                   Піду і погукаю ще й друзів баранців

Виходить.

Вовчик: Так, дуже пощастило

                Мені вже на кінець.

                Від мене не втікав

                Ще жоден баранець,

                Але тут зрозуміло

                І дурній вівці:

                У вівчарні спочивають

                Всі друзі баранці.

                 В вівчарню я тихенько

                 Покваплюсь назирці.

                 І там моїми будуть

                 Смачненькі баранці.

Виходить.

Картина четверта

Хатка, на якій написано «Псарня».Вовчик прямує туди, читає напис «В-і-в-ч-а-р-н-я». Заходить до хатки, звідти вибігають собаки, женуться за Вовчиком, кусають. Вовчик тікає зі сцени. На сцені залишаються дві собаки, прилітає Сорока.

1-й собака: Бач, злодій сірохвостий!

Сорока:  Та він не зрозумів,

                Коли потрапив в псарню,

                Бо вчитись не хотів.

                Не прочитав невіглас

                Той напис до кінця.

2-й собака:  Поласував добряче

                      Смачного баранця.,

1-й собака: Тепер нехай він шубу

                    Латає від дірок

                    Та учиться читати

                    Цей недоучка Вовк.

Виходять. Виходять Вовчик, зашиває свою шубу. За ним Лисичка.

Лисиця: Що, латаєш шубу, Вовче

                Та зализуєш вавки?

                Будеш знати і не рвати

                Більше лісові книжки!

Вовчик: Я ж думав, що то «Вівчарня»,

                Поласую баранцем,

                І не прочитав, що «Псарня»,

                Ледве-ледве втік живцем.

Лисиця: Отже шубу полатаєш

                І оглянься навколо.

                Всі звірята поспішають,

                Всі ідуть до школи.

На сцену виходять звірята з ранцями.

Звірята: Щоб не бігти навмання,

                 Нам потрібні всі знання.

Вовчик: Сором, сором, дорогенька,

               Я в душі своїй ношу

               І в букварика тихенько

               Я пробачення прошу.

               Жить невігласом у лісі

               Небезпечно, бачу я.

               Тож нехай мене пробачить

               Лісова моя сім’я.

Усі разом: Будем книги берегти,

                    Будем вчитись я і ти.

Конкурс батьків.

Конкурс «Збери портфель»

Татам треба вибрати зі всіх шкільних речей тільки ті, що потрібно сину на вівторок….

Учитель:  Тата гарно впорались із завданням. Молодці! І про пенали не забули. А що лежить у наших пеналах ми зараз послухаємо.

Учні: Є дверцята у пеналі

           Дивовижні, небувалі

           Як відчиняться вони,

           То з самої глибини

           Вибігають молодці –

            Кольорові олівці.

            Починають пустувати,

            На папері малювати:

            Синій – жабку,жовтий – курку,

            А зелений – кицьку Мурку.

Учитель: Ці пенали з кольоровими олівцями ми приготували для наших мам. Їм треба буде намалювати звіра за моїми командами.

Учитель роздає пенали і аркуші в клітинку.

Конкурс «Намалюй звіра».

– Поставте жовтогарячий олівець на точку і починайте вести олівець за моїми командами. Треба бути дуже уважним і швидко вести олівець, а коли закінчите малювати, розфарбуйте вашого звіра жовтогарячим олівцем.

Спочатку вчитель починає диктувати повільно, а потім – усе швидше.

– три клітинки вправо, клітинка вгору,клітинка вправо, п’ять клітинок вниз, одна вправо, одна вгору, одна вправо, одна вгору,три вправо, одна вниз, одна вправо, три вправо, три вниз, одна вліво, дві вгору, одна вліво, шість вниз, дві вліво, одна вгору, одна вправо, дві вгору, одна вліво, одна вгору, три вліво, одна вниз, одна вліво, три вниз, дві вліво, одна вгору,одна вправо, чотири вгору, дві вліво, чотири вгору, дві вліво, дві вгору.

Учитель: Учасникам конкурсів і всім нашим гостям ми даруємо українську народну пісню «Щебетала пташечка».

Англійська пісня.

Танець.

ПІСНЯ

Я веселий, я Буквар

Весело співаю.

Бо веселе свято в школі

Я сьогодні маю.

Приспів

Так? Так! От так, так!

Весело співаю,

Бо веселе свято в школі

Я сьогодні маю.

Я щасливий, я Буквар,

Я тому радію,

Що всі діти в першім класі

Вже читати вміють.

Я розумний, я Буквар,

Все про все я знаю.

Свої літери слухняні

Вже в слова єднаю.

Приспів

Я святковий, я Буквар

Прошу всіх на свято,

Кожну літеру всі разом

Будемо вітати.

Діти одягають маски з буквами, а до рук беруть картинки з літерами.

Буквар: Добрий день, друзі!

               Я мандрую по країні,

               Я з абеткою дружу.

               І малечу як зустріну

               Грамоті одразу вчу.

               От ми гуртом і розберем,

               Як ви учили?

               Чи всі зі мною – Букварем,

                Весело дружили?

Входить двоє дітей, тримають перед собою плакат – Алфавіт – і разом говорять

Учні: Нас 33, нас 33,

          У нас міцна сім’я.

          Складаємо слова нові

          Від А до Я, від А до Я

Звучить пісня про голосні звуки «А-а-а – а яблучка два»

А-а-а – а яблучка два,

Два яблучка червоненькі

Несе донечка для неньки.

А-а-а – а яблучка два,

И-и-и – хлопчиків три,

В калабаню троє впало

і голосно закричали:

И-и-и – плакали всі три.

І-і-і – коники малі,

Є у них чотири ніжки.

Коло воза ідуть пішки,

І-і-і – коники малі.

У-у-у – песик на шнурку,

Цуценяток п’ять кудлатих

Полягали коло хати.

У-у-у – песик на шнурку.

О-о-о – яєчко одне,

Знесла курочка чорненька,

Знайшла дівчинка маленька

О-о-о – яєчко одне.

Е-е-е – де то мама, де?

Мама квіти поливала,

І на діток поглядала.

Е-е-е – ось вже мама, йде!

Виходять букви А, Б, У, Р, К, В

Буква А: У цей святковий день і час

                Ми букви, теж прийшли до вас,

                Та поки добиралися, усі перемішалися

                 І дуже просимо всіх вас:

                 Розставте по порядку нас!

Складається Слово Буквар.

Буква Б: Дякуємо вам, малята!

                Вмієте слова складати

                Всі тепер ми – по порядку

                 Й загадуємо вам загадки:

Буква У: Тридцять три богатирі

                 Всі живуть у букварі

                                          (Букви)

Буква В: Чого в Букварику немає, а в азбуці є?

                                                                 (Буква З)

Буква Р: Тигреня весь день ричало,

                Літеру яку вивчало?

                                    (Літера Р)

Буква К: Досить! Молодці. Вітаю!Ще загадку загадаю:

                 на Б починається, на Р кінчається

                 Геть усі науки з нього починаються!

                                                                              (Буквар)

                 Так, це винуватець свята. І тепер для букваря пропоную заспівати.

Всі разом співають пісню.

Найперша книжечко моя

Тобі навіки вдячна я,

Адже читатиму казки

Тепер сама я залюбки!

Про Буратіно й ріпку

Про золотую рибку.

Про гномів, Білосніжку,

Яку завгодно книжку.

Про космос і про давнину

І про тварин, і про війну

Від нині будь-які книжки

Сам прочитаю залюбки!

Я щодня читати буду

Із книжок знання здобуду

Стану мудрим, далебі

Все це – завдяки тобі.

Буду вчитися як слід

Виросту, побачу світ

Може, навіть вченим буду,

а тебе я не забуду.

Ми шануємо Буквар,

Бо знання – найкращий дар

А читання – це знання,

Що зростатимуть щодня.

Прощавай , Букварику

Наш найперший друже

Ми тобі, Букварику,

дякуємо дуже!

Пісня «Дзвінок покликав всіх до школи».