Методична скарбничка


Опис ключових змін
в оновлених програмах початкової школи
Внесені вчителями, батьками та науковцями під час відкритого обговорення на платформі EdEra, затверджені рішенням Колегії МОН
від 4 серпня 2016 р., оприлюднені на сайті МОН 11 серпня 2016 р.


Українська мова  4 клас

Зняли фіксовану кількість годин на кожну тему.
1.Говоріння. Додали: будує есе з допомогою вчителя в усній формі.
2.У тему «Текст» додали есе без додаткових державних вимог.
3.Слово. Поглибили тему «Будова слова» вимогами: самостійно розбирає слова за будовою, окрім дієслова, тому що знята тема «Змінювання дієслів».
4.Іменник. Повернули у зміст і у вимоги тему: Форми іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини», крім позиції Об’ю, верф’ю.
5.Прикметник. Зняли тему «Вимова і написання закінчень –ій у прикметниках жіночого роду в давальному і місцевому відмінках» (і в темі «Правопис»).
6.Дієслово. Повністю зняли тему змінювання дієслів у всіх часах (і в темі «Правопис»).
7.У словникові слова ввели слова аеропорт та спільнота натомість вилучили: аеродром, гвинтівка, портрет, республіка, фанера, фартух, цемент.
8.З програмових вимог вилучили письмо на дошці.

Літературне читання.        4 клас

У 4 класі до кола читання включені імена Дмитра Білоуса, Любові Забашти,  Анатолія Костецького, Олесі Мамчич, Володимира Лучука,  Оксани Сенатович, Михайла Чабанівського, Оксани Іваненко, Саші Кочубей, Галини Ткачук, Мар’яни та Тараса Прохаськів, Ірен Роздобудько, Івана Андрусяка, Юлії Смаль, Роалда Дала, Пауля Маара, Марії Парр.
За результатами дискусії щодо контролю й оцінювання техніки читання за кількісними показниками, що була ініційована коментаторами, нами прийнято рішення: зняти кількісні показники темпу читання у кожному класі. У програмових вимогах залишено опис якісної характеристики навички читання (наприклад, учень/учениця 4 класу читає вголос свідомо, правильно, виразно із дотриманням основних норм літературної вимови і мовчки (усвідомлено) в оптимальному для розуміння темпі).
Щодо організації уроків читання, то у програмі зазначена варіативність у розподілі навчальних годин протягом року: 3,5 год на тиждень – І варіант: 3 год літературного читання щотижня та 1 год літературного читання (позакласне читання) кожний другий навчальний тиждень (через тиждень); ІІ варіант: І семестр – 3 год на тиждень, ІІ семестр – 4 год на тиждень. Вибір учителем першого варіанту дозволить внести в уроки позакласного читання (а з української мови – в уроки розвитку зв’язного мовлення) певну системність, оскільки вони будуть проходити за розкладом в один і той самий день тижня, лише буде чергування: перший тиждень – урок розвитку зв’язного мовлення, другий тиждень – урок позакласного читання. Другий варіант розподілу годин є традиційним.
У цілому, у проекті оновленої навчальної програми з літературного читання враховано більшість пропозицій, поданих у коментарях на платформі «EdEra», що стосувалися саме програми. Рекомендації щодо удосконалення технології уроку, використання різних організаційних форм пропонуємо врахувати в методичних рекомендаціях щодо організації навчально-виховного процесу в початковій школі.



Математика. 1-4 класи

http://mathmon14-new.ed-era.com/opus_zmyn.html

Зміни у Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Розвантаження програми, більшою мірою, відбулося за рахунок суттєвих змін у Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. В оновленій програмі реалізується принцип «ножиць»: при потребі, учитель той чи інший зміст може подати глибше, а перевіряти - лише обов’язковий мінімум і то не на рівні знання правил, формулювань, а здебільшого на рівні їх застосування при виконанні практично – зорієнтованих вправ, завдань тощо, дібраних учителем у відповідності до вікових особливостей учнів, їх життєвого досвіду та уподобань. Отже, в оновленій програмі відбулося зміщення акцентів зі знаннєвих результатів на діяльнісні. У такий спосіб враховано й пропозиції дописувачів щодо необхідності реалізації диференційованого підходу до учнів з різними навчальними можливостями. Так, у програмах 1 – 2-го класів знято вимоги щодо знання напам’ять таблиць додавання та віднімання в межах 10 та в межах 20, таблиць множення та ділення. Щодо порівняння чисел, виконання арифметичних дій, розв’язування простих рівнянь знято вимогу застосування учнем способів міркування, запропонованих учителем (учень зможе виконувати відповідні завдання зручним для себе способом). При вивченні величин зроблено акцент на використання знань про вивчені величини при розв'язуванні практично - зорієнтованих задач, а не на механічне запам’ятовування правил, тверджень тощо.
З метою зменшення теоретичного навантаження курсу, у програмі 1- 4 кл. доступнішою і зрозумілішою мовою виписані деякі формулювання, як у змістовій частині, так і у Вимогах. У програмі 3-го класу, наприклад, перенесено акцент з теоретичних знань на вироблення обчислювальних навичок при розв’язуванні вправ, задач: «застосовує , а не «знає») правило множення суми на число у випадку множення двоцифрового або трицифрового числа на одноцифрове; застосовує, а не «знає») правило множення числа на суму або переставний закон множення; застосовує, а не «знає») правило ділення суми на число у випадку ділення двоцифрового, трицифрового числа на одноцифрове» та ін. Подібні зміни відбулися в програмах усіх 1-4 класів.

Вилучені вимоги

Цілком вилучені такі вимоги: у 2-му класі: «розуміє спосіб складання таблиць додавання та віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20», «виконує додавання і віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20 способом округлення з опорою на зразок»; «має уявлення» про довжину, масу (1 клас), про кут (2 клас); «розуміє, що через одну точку можна провести безліч прямих; класифікує кути та многокутники за певними ознаками; будує коло (круг) заданого радіуса за допомогою циркуля; позначає на рисунку елементи кола та круга: центр, радіус, діаметр» (змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури», 3-й клас); «знає означення периметра многокутника; розв’язує задачі на обчислення довжини сторони прямокутника за відомими периметром і довжиною однієї сторони прямокутника» (змістова лінія «Величини», 3-й клас); «планує послідовність виконання дій під час письмового множення і ділення; розуміє спосіб множення на трицифрове число» (Змістова лінія «Числа дії з числами», Письмове множення і ділення на двоцифрові та трицифрові числа. 4 клас); «розуміє, що рух тіл описується за допомогою трійки взаємопов’язаних величин: шлях, швидкість і час» (змістова лінія «Величини», Швидкість, 4 клас); «визначає площу плоскої фігури за допомогою палетки» (змістова лінія «Величини», Площа. 4 клас).

Мінімізовані вимоги

Окремі вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів - мінімізовані. При ознайомленні із додаванням і відніманням без переходу через розряд в концентрі «Сотня», в 1-му класі, зазначено лише: «розуміє сутність порозрядного додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток», а у змісті цієї теми вилучено деталізацію випадків обчислення. Взагалі, мінімізовані вимоги у змістових лініях: Математичні вирази. Рівності. Нерівності (1, 2 клас), Просторові відношення. Геометричні фігури (2 клас. Коло і круг), Сюжетні задачі (4 клас). У окремих випадках обчислень знято вимогу «коментує свої дії під час виконання обчислень».
У змістовій частині програма з математики для 1 – 4-х класів зазнала таких змін: Виходячи з того, що Закон України №2442-VI «Про внесення змін у законодавчі акти із питань загальної середньої та дошкільної освіти», яким передбачена обов’язкова дошкільна освіта дітей старшого дошкільного віку, не діє повною мірою, то в 1-му класі виключено «Узагальнення і систематизацію математичних уявлень, сформованих у передшкільний період».
При вивченні таблиць множення та ділення, в 2-му класі, виокремлено два етапи, один з яких: «Таблиці множення чисел 6-9 та ділення на 6 – 9 (ознайомлення)». Враховано пропозиції щодо позначення геометричних фігур буквами (вилучено зі змісту програми 1-го класу), перенесення задач з буквеними даними (перенесено з 3-го класу в 4-й клас); термін «сукупність» замінено на «групу об’єктів», вилучено з 2-го класу задачі на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, сформульовані у непрямій формі, з програми 4 –го класу вилучено тему множення і ділення багатоцифрового числа на трицифрове тощо.
При розвантаженні програми з математики враховувались такі об’єктивні фактори:
1.Необхідність розвантаження програми у рамках чинного Державного стандарту початкової загальної освіти та наявності у шкільних бібліотечних фондах підручників, виданих за державні кошти у 2012-2016 роках. Тому, пропозиції щодо перенесення певного змісту (дробів, ускладнених рівнянь, задач на рух, задач на пропорційне ділення, задач на знаходження невідомих за двома різницями, письмового множення та ділення тощо) у 5-й клас реалізувати неможливо. З тієї самої причини не можна задовольнити вимоги дописувачів щодо підсилення в курсі математики початкової школи геометричної складової, введення від’ємних чисел та десяткових дробів тощо.
З огляду на ці фактори, не враховано пропозиції й щодо перенесення навчального змісту з одного класу до іншого, зокрема додавання та віднімання в межах 20 з переходом через розряд, нумерації чисел в концентрі «Сотня», табличного множення та ділення тощо).
2.Наявність пропозицій, що заперечують (виключають) одна одну. Найбільш дискусійними були питання, що стосувалися таких тем:
·        додавання та віднімання в межах 20 з переходом через розряд. Частина дописувачів пропонувала вивчати цей зміст в 1-му класі, а інша – залишити для вивчення у 2-ому (залишили у програмі 2-го кл.).
·        нумерація чисел в концентрі «Сотня», додавання та віднімання без переходу через розряд в концентрі «Сотня». Були пропозиції щодо перенесення цих питань до 2-го класу. Коментарі прихильників залишити вивчення теми «Концентр «Сотня»» у 1 класі були більш, ніж переконливі, в т.ч. - й з огляду на світовий досвід тощо (тему залишили в 1-му класі, але при вивченні додавання та віднімання без переходу через розряд в межах 100 спростили змістову та результативну частину програми).
·        письмове додавання та віднімання чисел. Ця тема вивчається у 3 класі. Були пропозиції розпочати її вивчення у 2-ому класі, з якими частина дописувачів не погоджувалася. Ми залишили цю тему для вивчення у 3 класі, оскільки вважаємо, що впродовж 2 класу варто сформувати відповідні навички усних обчислень, а далі – перейти до письмового додавання і віднімання чисел.
·        табличне множення та ділення. Пропозиції були досить різні: не вивчати таблиці множення і ділення у 2 класі, а перенести їх вивчення до 3-4 класу. Пропозиція друга: вивчати таблиці множення чисел 2 – 5 і відповідних випадків ділення у 2-му класі, а таблиці множення чисел 6 – 9 та відповідних випадків ділення - у 3-му класі. Обидві пропозиції не набрали якоїсь переважаючої підтримки. Тому нами прийнято компромісне рішення: у 2-му класі учні вивчають сутність дії множення і ділення, а самі таблиці використовують при обчисленнях. Таблиці множення чисел 6 – 9 та відповідні таблиці ділення вводяться на рівні ознайомлення. Знання таблиць множення напам’ять передбачається програмою 3-го класу.
·        ускладнені рівняння. Щодо вивчення цієї теми в тому чи іншому класі думки дописувачів розділилися: одні пропонували не вивчати цілком, другі – перенести цей тип рівнянь для вивчення з 4 у 3-ій клас, бо дітям цікаво і легко навчитися їх розв’язувати; ще інші – залишити без змін. Виходячи з наявності досить різних поглядів на зміст і місце цієї теми в початковому курсі математики, вивчення рівнянь, в яких або права частина, або один з компонентів подано числовим виразом, залишили у програмі 4-го класу.
·        дії з іменованими числами: багато пропозицій стосувалося спрощення програми в контексті треба чи не треба навчати молодших школярів виконувати дії з іменованими числами. Але, насправді діти чи не щодня стикаються з необхідністю володіти навичкою додавання чи віднімання іменованих чисел з одиницями вартості, маси, часу, довжини. Без цих умінь не можна буде формувати відповідні компетентності. Тому вважаємо, що потреба навчати таких дій є, але при цьому ми спростили змістову та результативну частину програми.
При більш детальному порівнянні програми 2015 року і оновленої програми можна буде переконатися, що завдяки небайдужості учасників відкритого обговорення проблеми розвантаження програми з математики, достатньо великої кількості конструктивних пропозицій і порад – ці зміни відбулися і сподіваємося, що на користь молодших школярів.

4 клас

Образотворче мистецтво. 1-4 класи

http://mon-arts-new.ed-era.com/opus_zmyn.html
·          
·         Зосередити увагу на способах створення художнього образу, а не на теорії про нього.
·         Із державних вимог вилучено «називає 1-2 прізвища….», оскільки здебільшого акцент вчителя на фасилітовану дискусію на уроці.
·         У темі 2 наголошено на вивченні особливостей різних декоративних розписів України (не лише Петриківка).
·         Забрано тему уроку «інтер’єр» (дуже тяжко в цьому віці).
·         З теми 3 забрано «Фантастичні та реалістичні образи в мистецтві. Ознайомлення з графічною технікою штампування. Виготовлення кліше (картон, гумка, морква, картопля). Уведення поняття “естамп”.» (нелогічно стосовно подальшого наповнення теми).
·         Вилучено тему про будову людського обличчя (залишити на елементарному рівні), або дозволити не зображати обличчя (як в художній школі).
·         У темі 4 вилучено «Узагальнення знань про мову образотворчого мистецтва, його види і жанри» на початку теми, натомість зосередити увагу на художніх традиціях рідного краю.

Основи здоров’я          4 клас

Вилучено практичні роботи «Як діяти в небезпечній ситуації» (розділ «Здоров’я людини» та «Моделювання ситуацій відмови від небезпечних пропозиції» (розділ «Соціальна складова здоров’я»). З розділу «Фізична складова здоров’я» у зв’язку з невідповідністю змісту та дублюванням з навчальним предметом «Я у світі» вилучено тему «Організація самонавчання і взаємонавчання». З розділу «Соціальна складова здоров’я» вилучена вимога проведення досліду про шкоду куріння.
Замінено назву теми «Небезпека куріння, вживання алкогольних, наркотичних і токсичних речовин» на «Профілактика вживання тютюну і алкоголю».
У вимогах замінено «учні аналізують небезпеку перебування дитини у місцях великого скупчення людей» на «учні аналізують поведінку дитини у місцях великого скупчення людей».
У розділі «Психічна і духовна складові здоров’я» замінено назву практичної роботи «Виконання проекту «Моя мета» на «Відомі параолімпійці». Додано до цього розділу наступні вимоги: учні пояснюють вплив самооцінки на поведінку людини, значення позитивного ставлення до життя.

4 клас Природознавство. 1-4 класи

http://naturemon14-new.ed-era.com/opus_zmyn.html
Спростити розділ „Всесвіт і Сонячна система”.
Враховано. Зміст розділу та держані вимоги уточнені, відповідають державним стандартам.

EЗменшити об’єм інформації на вивчення розділу «Природа материків і океанів».
Враховано. Вилучена тема „Розселення людей на Землі. Чисельність населення Землі, її зміна”. Обсяг інформації про материки та океани, кількість годин на їхнє вивчення вчитель визначає самостійно.

Вилучити теми: „Особливості природи Тихого, Атлантичного, Індійського й Північного Льодовитого океанів”. „Особливості природи материків Землі. Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Австралія, Антарктида” (матеріал вивчається в 7-8 класах).
Враховано частково. Вилучено детальний план вивчення материків, запропоновано використання електронного ресурсу (за вибором учителя).

Змінити назви практичних робіт і навчальних проектів (не відповідають віковим особливостям учнів початкової школи).
Враховано. Назви навчальних проектів, практичних робіт та уроків-екскурсій учитель визначає самостійно, відповідно до змісту навчального матеріалу із врахуванням вікових особливостей, або обирає із запропонованих.

Обсяг та зміст навчального матеріалу в розділі „Природа України” наблизити до вікових особливостей молодших школярів.
Враховано. Вилучено детальний алгоритм вивчення природних зон. Кількість годин на вивчення теми вчитель може збільшити за рахунок розвантаження програми.

Вилучити розділ „Тіла і речовини”.
Частково враховано. Тему „Тіла і речовини” інтегровано у навчальний зміст 1-го, 2-го,3-го та 4-го класів. 


                                  Трудове навчання. 1-4 класи

Опис змін.
У програмі не передбачена орієнтовна сітка розподілу навчальних годин за темами програмового матеріалу їх вчитель розподіляє самостійно з урахуванням матеріально-технічного забезпечення, бажання учнів та традицій регіону.  Календарно-тематичне планування може укладатись творчими, динамічними групами, шкільними методичними об’єднаннями, індивідуально вчителями початкових класів що дає можливість розташувати послідовність вивчення тем на власний розсуд. Резерв часу, передбачається використовувати для проведення уроків узагальнення та повторення з використанням нестандартних форм, презентації проектів,   вивчення актуальних тем: «Сучасні технології виготовлення виробів», «Бісероплетіння», «Виготовлення об’ємних виробів з дроту» «Виготовлення виробів з збереженням народних традицій (ремесел) регіону», «Вирощування та догляд за рослинами», «Вирощування та догляд за птахами, тваринами», «Кулінарія» «Декоративно-ужиткове мистецтво”, “Конструювання з використанням ігрових наборів і конструкторів та (або) їх електронних версій”  та інші. Деякі теми за пропозиціями вчителів об"єднано: , уточнено, наприклад; "Папір та його призначення. Загальні відомості про виробництво паперу. Якість паперу" тощо.
          Зміст практичних робіт має  визначатися вчителем самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Об’єкти праці для виготовлення на уроках  учнями добирає учитель опираючись на їхні побажання.

З програмами та порівняльної таблицею можна ознайомитися тут:
http://workmon14-new.ed-era.com/zmist.html#home

                              Я у світі. 3-4 класи

http://worldmon34-new.ed-era.com/opus_zmyn.html
Обговорення навчальної програми з предмету «Я у світі» було дискусійним. Частина дописувачів висловлювала думку про вилучення курсу «Я у світі» з робочого навчального плану початкової школи, дехто пропонував інтегрувати з «Основами здоров’я», «Літературним читанням» чи використовувати зміст програми на виховних годинах. Ці пропозиції не можуть бути виконані, так як на даному етапі не змінюється склад предметів, тому що вони визначені освітніми галузями Державного стандарту.
Слід наголосити, що у цей доленосний для нашої країни час, коли українці мають згуртуватися і довести свою єдність, перед школою як соціальним інститутом стоїть складне і відповідальне завдання – формування у школярів життєствердного образу світу, української ідентичності, ціннісного ставлення до суспільства і держави, виховання толерантного ставлення до народів, які проживають на теренах України. Дуже важливо навчити школярів самостійно досліджувати, дискутувати, ініціювати дії, висловлювати власну позицію. Освіта має підготувати дитину до того, щоб, зустрівшись зі спірним питанням, вона діяла обґрунтовано, делікатно, толерантно та по-людяному. Виховання у школярів почуття патріотизму, людяності, гідності, справедливості, толерантності сприяють єдності країни, стабільності, миру і злагоді в Україні. Саме це надважливе завдання і повинна виконувати громадянська освіта.
На основі узагальнення побажань було здійснено наступні зміни:
1.   Знято теми, які дублюються зі змістом предмету «Основи здоров’я» і які доцільніше вивчати на «Основах здоров’я» (Розвиток людини протягом життя, зовнішність людини).
2.     Доповнено чи конкретизовано теми, які повторюються в 3 і 4 класах програми «Я у світі» (Наприклад: «Людське Я» (3 клас) ; Дискусія на одну із тем ( на вибір): « Де закінчується щедрість і розпочинається марнотратство?», «Чим відрізняється стійкість від упертості?»  (4 клас); «Символи держави: Герб, Прапор, Гімн , їх значення».(3 клас) і Національні та державні символи України. Робота з документами. Обговорення с.10, с. 20, с.67. Конституції України. (4 клас) тощо.
3.     Включено в програму практичні роботи, рольові ігри, дискусію, навчальні проекти. Зроблено акцент на тому, що проекти можуть бути колективні, групові, індивідуальні. На кожен навчальний проект запропоновано кілька тем. Це дало змогу об’єднати деякі теми і цим, з одного боку, розвантажити програму, надати право вибору як вчителю так і учню, з іншого, підказати вчителеві на які аспекти варто звернути увагу. Наприклад, після теми «Національні та державні символи України» (4 клас) пропонується практична робота: «Створення фотоколажу ( проведення конкурсу малюнків) на одну із тем (на вибір): «Державні символи у моєму житті», «Хліб і сіль - символи української гостинності», «Свята нашої держави».
4.     Запропоновано практичні види діяльності, які можуть активізувати формування соціальної та громадянської компетентностей:
o    Дослідження діяльності дитячих екологічних організацій, станцій чи груп в твоєму селі, місті чи регіоні.
o    Екологічний рейд «Рідній природі - на допомогу».
o    Благодійна акція “Допомагаємо творити добро”.
o    Волонтерство як добровільна суспільно корисна діяльність.
5.     У Державних вимогах до навчальних досягнень учнів відбулося зміщення акцентів зі знаннєвих результатів на діяльнісні.
У цілому, у проекті оновленої навчальної програми предмету «Я у світі» враховано більшість пропозицій, поданих у коментарях, що стосувалися розвантаження та осучаснення програми.

 У цілому, у проекті оновленої навчальної програми предмету «Я у світі» враховано більшість пропозицій, поданих у коментарях, що стосувалися розвантаження та осучаснення програми.

Міністерство освіти і науки опублікувало методичні рекомендації щодо викладання предметів у загальноосвітніх навчальних закладах


Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 17.08.2016р. № 1/9-437

Початкова школа
У сучасних умовах ефективність початкової освіти пов’язується з реалізацією компетентнісного підходу. Компетентнісні результати навчання визначено у Державному стандарті початкової загальної освіти (2011р.), вимогах до засвоєння програмового змісту з кожного навчального предмета (2012р.), до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів (2014р.). Нині постає потреба у визначенні резервів підвищення ефективності навчального процесу на засадах компетентнісного підходу і розкритті механізмів їх використання у професійній діяльності педагогів.
Як свідчать результати аналізу сучасної практики, ефективній реалізації компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів сприяють:
зміни підходів до підготовки і проведення уроку як основної форми організації навчальної діяльності в умовах класно-урочної системи навчання (певне структурування, встановлення міжпредметних зв’язків, конструювання на засадах міжпредметної інтеграції);
розширення діапазону організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії, що мають на меті практичну спрямованість навчання і базуються на взаємозв’язках урочної та позаурочної діяльності.
В умовах постійного збільшення обсягів навчального матеріалу дитині дедалі складніше зібрати їх у цілісну картину. Тож на зміну урокам, на яких традиційно здебільшого переважає вивчення теоретичного матеріалу, мають прийти компетентнісно орієнтовані, що сприяють цілісному сприйняттю навчального матеріалу, формуванню системного мислення, позитивного емоційного ставлення до пізнання. Одним із ефективніших шляхів їх конструювання з урахуванням окреслених завдань є встановлення міжпредметних зв’язків – окремі короткочасні моменти включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших навчальних предметів, що мають допоміжне значення для вивчення теми й сприяють глибшому сприйманню та осмисленню певного поняття.
Міжпредметні зв’язки предметів мовного циклу, у тому числі іноземної мови, з іншими можуть встановлюватись за пропонованим в підручниках або дібраним учителем ілюстративним матеріалом (з природознавства, основ здоров’я, «Я у світі», музичного і образотворчого мистецтва), за яким створюється мовленнєва ситуація для виявлення учнями емоційно-ціннісних ставлень до зображеного. Учитель може організувати полілог, дискусію, запропонувавши учням висловити власну думку, а також може організувати роботу з добору схожих і протилежних за значенням слів, пояснення значення слів тощо.
Якщо вчитель передбачає встановлення міжпредметних зв’язків із залученням додаткового матеріалу, а саме репродукцій, аудіо-, відеозаписів музичних творів, то бажано добирати їх з огляду на зміст навчальних програм з образотворчого і музичного мистецтва для певного класу.
Формуванню в учнів цілісної картини світу сприятимуть інтегровані уроки (коли у межах одного уроку вивчається матеріал різних навчальних предметів), а також бінарні інтегровані уроки (коли у межах двох уроків поспіль опрацьовується матеріал двох і більше навчальних предметів). Основою ефективності таких уроків є чітке визначення мети і відповідне їх планування для забезпечення різнобічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища з використанням засобів різних навчальних предметів.
Особливість планування і проведення інтегрованих і бінарних інтегрованих уроків у початковій школі полягає у тому, що вони можуть проводитись як одним учителем, який викладає предмети, які інтегруються, так і двома вчителями у випадках, коли другий предмет, що інтегрується, викладає фахівець (учитель, який викладає відповідний предмет в основній школі). Через складність координації діяльності педагогів у другому випадку такі інтегровані уроки проводять необґрунтовано рідко, тому необхідно планувати такі уроки заздалегідь.
Інтеграція уроків з природознавства, трудового навчання, музичного і образотворчого мистецтва з українською мовою відбувається на основі реалізації мовленнєвої й соціокультурної (за темами «Рідний край», «Батьківщина», «Громадські місця») змістових ліній, а з уроками літературного читання – завдяки добору відповідних за змістом творів. 
Під час інтеграції з іншими навчальними предметами у 1 класі вивчатиметься такий програмовий матеріал, як розрізнення назв предметів за питаннями хто це? що це?; робота над скоромовками, загадками, віршами; зображення ліній і фігур, штрихування і розфарбовування; зображення ліній, схожих на елементи букв; мовні і немовні звуки; співвідношення зображень об’єктів навколишнього світу із звуками/буквами, що є в їхніх назвах; співвідношення зображень об’єктів навколишнього світу зі словами, що їх називають; читання речень, коротких текстів із вивченими буквами; робота над текстами природознавчого змісту; слухання-розуміння текстів; побудова запитань і відповідей за прослуханим чи прочитаним текстом; розігрування діалогів за заданою темою; повторення зразка зв’язного висловлювання; переказування невеликого прослуханого тексту з опорою на подані словосполучення, запитання, план; побудова зв’язного висловлювання за поданим початком і малюнком, на основі прослуханого тексту, випадку із життя; усвідомлене читання доступних текстів; робота з дитячою книжкою; добір і записування назв зображень об’єктів навколишнього світу; складання і записування речень за ілюстраціями, навчальними ситуаціями, подіями з життя тощо.
У 2 класі під час інтеграції української мови з іншими навчальними предметами вивчатиметься такий програмовий матеріал за мовленнєвою змістовою лінією, як слухання-розуміння текстів художнього, розмовного або науково-художнього стилів; усвідомлення елементів фактичного змісту, запам’ятовування послідовності подій; побудова запитань і відповідей за прослуханим чи прочитаним текстом; відтворення та розігрування діалогів із прослуханих, прочитаних казок, розповідей; повторення зразка зв’язного висловлювання; переказування прослуханого, прочитаного тексту за поданим планом; самостійне переказування прослуханого, прочитаного, побаченого, виявлення свого ставлення до подій, персонажів; складання розповіді на основі спостереження, власного досвіду, за малюнком, серією малюнків, поданим початком, початком і кінцівкою; добір і записування назв зображень об’єктів навколишнього світу; складання і записування речень, що передають зміст малюнка, вид із вікна; складання 2-3 речень на задану тему, пов’язування їх між собою.
У 3 класі в процесі інтеграції з іншими навчальними предметами вивчатиметься такий програмовий матеріал:
з української мови, як читання напам’ять віршів і прозових творів; складання діалогу за малюнком, ситуацією; переказування тексту за планом, опорними словами; висловлення своєї думки про явища і події; повторення зразка зв’язного висловлювання з доповненням, змінами; складання усних зв’язних висловлювань (розповідь, опис, міркування) самостійно та за початком, основною частиною та кінцівкою, планом; складання і записування запитань за змістом прочитаного, на задану тему та відповідей на запитання; робота з деформованим текстом; написання переказів (розповідний текст) за планом, з опорою на ключові слова та словосполучення; висловлення власної думки в письмовій формі; удосконалення змісту і форми написаного тексту; добирання слів для якнайточнішого вираження думки під час усного і писемного мовлення;
з літературного читання, як визначення теми і основної думки твору; знаходження у тексті опису природи тощо; визначення теми прислів’їв, віршів, прозових творів.; складання простого плану до невеликих текстів; переказ за планом; формулювання запитання і відповіді за змістом прочитаного; складання діалогу (5-6 речень) на основі прочитаного; аналіз тексту з метою знаходження певних ознак описуваних предметів, явищ, подій, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, визначення нового, узагальнення, доведення тощо; виділення головного в прочитаному, співвідношення головної думки з заголовком, прислів’ям, ілюстрацією; сенсорно естетичне сприймання художніх творів через аналіз зображення словом кольорів, форм, звуків природи; визначення настрою, загальної тональності твору; висловлювання про враження від прочитаного; пізнавальна наукова інформація; порівняння художнього і науково-художнього твору; самостійний добір книг за темою; читання дитячої періодики; колективне обговорення прочитаного; колективне та індивідуальне складання варіантів кінцівки літературної казки, творів-мініатюр, загадок, лічилок, заповнення пропусків у творах; інсценування прочитаного.
         У 4 класі має здійснюватися така робота з інтеграції навчального матеріалу:
з української мови: усвідомлення фактичного змісту тексту; запам’ятовування послідовності подій, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, складання діалогу, зв’язного висловлювання (розповідь, опис, міркування) за малюнком, описаною ситуацією – з опорою на допоміжні матеріали (поданий зачин або кінцівку, опорні сполучення слів, план); переказ (докладний або вибірковий) тексту з опорою на поданий або колективно складений план, опорні сполучення слів, а також без опори на допоміжні матеріали; висловлювання власних думок із приводу прочитаного, почутого, обґрунтування їх, доповнення тексту на основі особистого життєвого досвіду (використовуються тексти-розповіді, описи, міркування); складання і записування зв’язних між собою речень, які описують малюнок, частину інтер’єру класу, навчальну ситуацію на уроці; запитань на задану тему та відповідей на запитання; докладного чи вибіркового переказу; розповіді, опису, міркування на добре знайому тему;
з літературного читання: свідоме, правильне, виразне читання вголос із дотриманням основних норм літературної вимови; усвідомлене, із дотриманням темпу читання мовчки різних за обсягом і жанровою специфікою текстів; самостійне визначення теми і основної думки твору; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; складання плану і користування ним для переказу тексту; самостійний добір книг; підтримання колективної дискусії за змістом прочитаного.
Необхідно залучати і внутрішні резерви математики (вплив предмета на розвиток критичного мислення, вміння логічно доводити свою думку, обґрунтовувати свою позицію, вести полеміку) для  становлення молодшого школяра як особистості, свободи його самовизначення, досягнення ним ситуації успіху, формування у нього громадянської позиції, що базується на системі гуманістичних цінностей.
Добираючи додаткові матеріали до уроків математики, учителям слід звернути особливу увагу на відповідність їх змісту програмі, віковим особливостям і навчальним можливостям учнів.
Окрему увагу варто приділяти розвитку математичного мовлення учнів. Це має бути системною роботою, що спрямована на розвиток умінь та навичок в усній та писемній формі відповідати на запитання, усно обґрунтовувати правильність розв’язку, будувати логічні конструкції з використанням відповідних словосполучень.
Звертаємо увагу, що відповідно до Інструкції щодо заповнення класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України 08.04. 2015 року № 412) дату і тему кожного з бінарних інтегрованих уроків записують окремо на сторінках фіксації проведення уроків із певного предмета, а дату і тему інтегрованого уроку фіксують на сторінці одного (за вибором учителя) з тих навчальних предметів, зміст яких інтегрувався.
Реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів передбачає розширення діапазону форм організації навчання, методів та способів навчальної взаємодії у взаємозв’язку урочної та позаурочної діяльності. Тож із метою застосування учнями здобутих у процесі навчальної діяльності знань, умінь і навичок у позаурочний час можуть організовуватися різноманітні виховні заходи – конкурси ерудитів, знавців навчальних предметів, інтелектуальні ігри «Що? Де? Коли?» тощо.
Потужним потенціалом для забезпечення єдності навчального і виховного процесів володіють такі організаційні форми навчання як навчальний проект, колективна творча справа. Наприклад, у 3 класі під час опрацьовування теми «Вода та її властивості» на уроках природознавства можна запропонувати учням навчальний проект щодо скорочення витрат води, у процесі виконання якого вони з’ясовуватимуть кількість витрат води вдома (наприклад, під час чищення зубів), у школі (під час миття рук) і визначатимуть шляхи їх скорочення, готуватимуть пам’ятки і розміщуватимуть їх над раковинами та ін.
У випадках, коли програмовий матеріал різних навчальних предметів дозволяє інтегрувати його в межах одного навчального дня, можуть організовуватися так звані «тематичні дні», коли всі уроки за розкладом спрямовують на реалізацію єдиної виховної мети, що знаходить логічне продовження у виховному заході.
З метою забезпечення міжпредметної інтеграції математики з іншими навчальними предметами необхідно посилити виховний компонент цього навчального предмета. Найбільший потенціал для цього мають текстові задачі. Сюжети завдань, у яких описуються досягнення українців (світові й олімпійські рекорди українських спортсменів, здобутки дослідників і науковців, шедеври світового мистецтва, створені українцями тощо), історичні й географічні пам’ятки, історичні події, які вплинули на розвиток держави, будуть сприятливими для формування патріотичних почуттів учнів, розвитку їхньої національної самосвідомості тощо.
Резервом оптимізації навчального процесу на компетентнісних засадах є його практична спрямованість. З цією метою пропонується розширення діапазону організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії, з огляду на формування способу дій, що передбачає залучення учнів до практичної діяльності. Пріоритет належить засвоєнню навчального матеріалу у процесі екскурсій, квестів, організації і проведення конкурсів, зустрічей, практикумів.
Серед методів навчання мають домінувати інтерактивні, методи навчання у русі тощо. Діапазон навчальної взаємодії школярів має розширюватися поступово: у 1-2 класах - це переважно робота в парах і в малих групах (3 учні), у 3-4 класах – групова, командна робота.
Необхідно відмовитися від практики механічного заучування навчального матеріалу, а натомість використовувати способи поступового запам’ятовування у процесі роботи. Для цього вчитель має організувати роботу з пам’ятками, опорними схемами, таблицею множення тощо до того часу, доки не відбудеться практичне засвоєння їхнього змісту. З цією метою можуть використовуватися дидактичні ігри, що ґрунтуються на активізації кінестетичного каналу сприймання інформації – класики, пальчикові ігри (на усну лічбу, у тому числі таблиці множення, правопису словникових слів тощо).
Необхідно мінімізувати використання зошитів із друкованою основою і передусім із таких навчальних предметів, де формування навички практично виконувати роботу є їх основною метою («Інформатика», «Основи здоров’я», «Я у світі» тощо). На цих уроках учитель може організувати бесіди, дискусії за змістом мультфільмів (наприклад, телеканалу «ПлюсПлюс»), читання літературних текстів, публікацій у дитячій періодиці, ситуацій, що висвітлюють у новинах, тощо, а також колективні творчі справи, навчальні проекти, зустрічі з фахівцями державних установ, екскурсії тощо. Водночас у межах уроків з «Основ здоров’я» можуть проводитись бесіди-інструктажі з безпеки життєдіяльності. У разі проведення в межах уроку бесід-інструктажів, окрім запису на сторінці з навчального предмета про проведення уроку, учитель фіксує це у розділі VІІІ класного журналу «Облік проведення бесід, інструктажів із безпеки життєдіяльності».
Водночас для формування і перевірки предметних компетентностей учитель має спиратися на систему інтегрованих завдань, спрямованих на застосування учнями способів навчально-пізнавальної діяльності, знань, умінь і навичок для розв’язання певних задач у змодельованих життєвих ситуаціях. На відміну від тестової форми, у такому форматі організації роботи учень матиме змогу здійснювати різноманітні мисленнєві операції, розкривати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати, зіставляти пропоновану ситуацію і робити висновок, а не механічно обирати один із варіантів відповіді.
Вивчення іноземної мови
У початковій школі особливо важливо розвивати в дітей позитивну мотивацію до вивчення іноземної мови, а також формувати здатність і готовність до іншомовного навчання на наступному етапі основної школи.    
Ефективність раннього початку вивчення іноземної мови не викликає сумнівів, тому що мова, вивчена в дитинстві, розкриває мовні й комунікативні здібності учня: мимоволі зіставляються факти двох мов; мовна картина світу створюється окремо для кожної мови.
Іншомовна діяльність як новий спосіб спілкування молодшого школяра потребує створення позитивної мотивації, яка є одним із найважливіших психологічних факторів успішності вивчення іноземної мови і ключовим питанням організації навчання молодших школярів.
1-й клас початкової школи розглядається як основний у формуванні іноземної вимови, ритміко-інтонаційних навичок та звуко-буквених співвідношень.
35 годин, відведених програмою на вивчення іноземної мови в 1-му класі, планується розділити на 2 етапи – I півріччя – 16 годин для засвоєння  фонологічного аспекту мови (усний увідний курс) і 19 годин (II півріччя) на засвоєння звуко-буквених співвідношень. З метою полегшення оволодіння процесами читання і письма рекомендовано використовувати стандарт напівдрукованого шрифту.
В обох випадках оволодіння звуковою та буквеною системами іноземної мови відбувається на основі виділених авторами комунікативних одиниць, які повністю відповідають тематиці ситуативного спілкування та реалізують мовленнєві функції, запропоновані програмою з іноземної мови для 1-го класу.
Знайомство учнів зі звуковою системою іноземної мови повинно відбуватися на основі імітативно-ігрових технологій в умовах комунікативних ситуацій, що являють собою сукупність мовленнєвих та немовленнєвих умов, необхідних і достатніх для здійснення мовленнєвих дій. За принципом схожості типові комунікативні ситуації поєднані за сферами спілкування.
Вивчення фонетики, тобто звукового ладу мови  (звуків, звукосполучень, наголосу, ритму, мелодики, інтонації, паузи), як самостійного аспекту не передбачається. Діти опановують вимовні навички у ході навчання усного мовлення і читання. У школі важко домогтися бездоганної вимови учнів, тому вимоги до неї визначають за принципом апроксимації — наближення до правильної вимови. З цією метою обсяг фонетичного матеріалу, яким повинні опанувати учні, обмежується, а також допускається деяке зниження якості проголошення окремих звуків. Це має місце в межах, що не порушує процесу усного спілкування.
Послідовність вивчення відібраного фонетичного матеріалу визначається завданнями розвитку усного мовлення і читання і тому може варіюватися у залежності від того, якими мовленнєвими зразками та у якій послідовності повинен опанувати учень. Однак, у всіх випадках знайомство практично з усім фонетичним мінімумом має місце на початковому етапі, причому значна частина припадає на перше півріччя. Тому на початковому етапі постає відповідальне завдання – закласти основи усієї подальшої роботи з вимови.
 В оновленій програмі з іноземної мови для учнів 1-го класу виділено найбільш відповідні сфери спілкування, а саме: особистісна, центром якої є сім’я, друзі, дозвілля, іграшки, тварини; публічна, що охоплює свята та традиції, пов’язані з ними; освітня, сконцентрована навколо знань предметів шкільного побуту.
Маленьким дітям важливо зрозуміти, що іноземна мова пов’язана з якимось іншим способом життя, конкретними людьми, які живуть в іншій країні та користуються цією мовою. Так, при навчанні та підготовці формування звертання, прощання до знайомих та незнайомих людей у різних життєвих ситуаціях слід акцентувати увагу на значенні етикетних правил, правил рольового етикету, що впливає на процес взаємного розуміння людей, які виховувалися в різних культурах. Уже в початковій школі учень повинен знати як привітати друга, вчителя, які комунікативні одиниці можна використовувати, реагуючи на прості запитання типу «Як справи?», залежно від ситуації спілкування. Засвоївши, як функціонує даний приклад у створеній комунікативній ситуації, учень легко переносить його в реальну ситуацію в класі, знайомлячись одне з одним і представляючи своїх друзів.
Таким чином, саме комунікативна одиниця, що підлягає засвоєнню на уроці, визначає набір і черговість звуків для введення та тренування, а імітативно-ігрові технології сприяють формуванню в учнів усіх компонентів фонологічної компетенції, а саме: ритму, наголосу та інтонації.
         Принцип міжпредметності реалізується при виконанні учнем завдань у робочому зошиті, де запропоновано домалювати героїв, розмалювати їх, вирізати та зробити власну іграшку, яку вони будуть представляти на уроці, драматизуючи власну казку. Усі завдання робочого зошита сприяють розвитку самостійної навчальної діяльності, вимагають від учнів творчого індивідуального підходу до їхнього виконання.
 Отже, І півріччя закінчується засвоєнням усієї звукової системи англійської мови і комунікативних одиниць, зумовлених тематикою ситуативного спілкування особистісної сфери («Я», «Мій друг», «Сім’я», «Іграшки»).
У ІІ-му півріччі продовжується формування мовленнєвих умінь за темами публічної та освітньої сфер спілкування з основним акцентом на вивченні звуко-літерних співвідношень. Засвоєння даних співвідношень не буде викликати труднощів у дітей, тому що вони вже знайомі зі звуками іноземної мови. Новим буде порівняння звука та літери з одного боку, і порівняння літер іноземної та української мов. До цього часу учні 1-го класу вже знають букви рідної мови і вміють читати, тому засвоєння літер іноземної мови буде значно легшим. Тут також будуть доцільними комунікативно-ігрові технології, за допомогою яких учні не тільки засвоюють усі букви алфавіту, але й відтворюють графічні образи літер, коротких слів, частина з яких уже була засвоєна раніше.
Закінчується 1-й рік навчання святом Букваря, на якому учні демонструють отримані знання, уміння і навички в усній формі, на основі комунікативних завдань.
2-й рік вивчення іноземної мови  передбачає не тільки більшу кількість годин, відведених на її вивчення, але й збільшення тем ситуативного спілкування, особливо в публічній сфері (короткі відомості про своє місце, пори року, екскурсії). Сфери спілкування, з якими учні познайомилися в 1-му класі, отримують поширене тлумачення, наприклад, до представлення членів сім’ї додається їх вік, описання зовнішності, до характеристики друзів додається опис їхнього одягу, улюблених іграшок, захоплення.
Комунікативно-мовленнєвий розвиток учня 2-го класу продовжується в усній формі спілкування, тобто учень повинен навчитися сприймати і розуміти іноземну мову на слух і відповідно на неї реагувати. У цьому віці діти легко сприймають почуте, без труднощів розуміють на слух не тільки окремі слова, але й  цілі комунікативні одиниці, об’ємні мовні відрізки, тому навчання аудіювання – розуміння мови, що сприймається на слух є невід’ємним компонентом навчання комунікації. Воно складається з уміння диференціювати звуки, що сприймаються, інтегрувати їх в смислові комплекси, утримувати їх у пам’яті під час слухання, здійснювати можливе прогнозування і, виходячи із ситуації спілкування, розуміти отриману інформацію. Саме через аудіювання відбувається засвоєння мовленнєвої сторони мови, що значно полегшує оволодіння говорінням. Матеріалом для слухання у 2-му класі слугує не тільки жива мова вчителя на уроці, але й аудіозаписи дитячих віршиків, пісень, римівок, мікродіалогів, міні-розповідей.
У 2-му класі розглядається цілеспрямована робота з читанням в 2-х напрямах – навчання техніки читання (читання вголос) та читання про себе, оскільки в 1-му класі діти вже засвоїли англійський алфавіт, оволоділи елементарними знаннями про звуко-літерні співвідношення. Дитина починає усвідомлювати важливість мнемічної задачі для засвоєння навчального матеріалу, поданого вчителем. У цьому віці відбувається інтенсивне формування прийомів запам’ятовування, тому при формуванні вмінь читання необхідно використовувати прийоми активізації асоціативної пам’яті учнів, спроможних «зачепити» емоційну та інтелектуальну сфери дітей, посилити чуттєву основу їхнього сприймання і допомогти їм більш яскраво закарбувати в пам’яті правила читання.
Навчання читання про себе іншомовних текстів покликано вирішувати певні комунікативні задачі, тому, починаючи з молодшої школи, слід навчати комунікативному читанню в послідовності: від комунікації – до читання і від читання – до комунікації. Перед тим, як діти перейдуть до читання написів під малюнками, загадок, віршів, міні-розповідей, вони повинні будуть виконати нескладні комунікативні завдання: відповісти на питання учителя, сказати 1-2 речення про героїв, описати їхню зовнішність, припустити їх улюблений вид заняття і т.д. Комунікативні завдання після читання тексту вимагають від учня поширеної відповіді на питання, виразу за опорами (ключовими словами, малюнками).
Навчання читання на комунікативній основі реалізують закладений у концепції інтегративний підхід, коли мовний і мовленнєвий матеріал, що вивчається, проходить через 3 основних аналізатори – слуховий, зоровий та моторний. Четвертий – динамічний аналізатор - додається під час навчання письма і тим самим остаточно закінчують формування мовних навичок та мовленнєвих вмінь.
Учні 2-го класу засвоюють навички техніки письма – графіки та орфографії.
Саме у 2-му класі закладаються основи грамотного письма. Навчання письмового мовлення як самостійного виду мовленнєвої діяльності починається у 3-му класі і продовжується до закінчення початкової школи.
До закінчення навчання в початковій школі учень повинен навчитися не тільки грамотно скопіювати текст англійською мовою за дотриманням прийнятих норм графіки та орфографії, але й вставляти в нього слова та словосполучення згідно з навчальною ситуацією, а також самостійно писати листівку, повідомлення.
В 3-4 класах значно ускладнюється тематика мовного та мовленнєвого матеріалу для говоріння. Крім невербальних моделей комунікативної поведінки, діти будуть уживати емоційно-забарвлені комунікативні одиниці розмовної мови, характерні носіям мови, які вони вивчили завдяки використанню автентичних прикладів іноземної мови (народні наспіви, дитяча поезія, казки, оповідання тощо), та які вони будуть уживати під час відтворення власних діалогів, що моделюють реальне спілкування.
У 3-4 класах доцільно застосовувати ситуації, побудовані за принципом діалогу культур, а саме: ситуацій - уявних подорожей до визначних місць країни, мова якої вивчається, ситуацій-обміну думками, пов’язаних з обговоренням отриманих знань про національні реалії іншої та своєї культури, наприклад, про реалії шкільного життя, національні та родинні свята, світу дитячих захоплень тощо.
     На відміну від 1 і 2 класів, в 3-4 класах збільшується доля самостійної роботи учня над мовним та мовленнєвим матеріалом, що дозволяє молодшим школярам реалізувати свої творчі здібності. Особливої уваги заслуговує проектна робота як різновид творчої групової роботи молодших школярів. Завдання-проекти мають допомагати дітям під керівництвом учителя, а далі і самостійно створювати зміст своєї навчальної діяльності і засвоювати його в ході підготовки й захисту кінцевого продукту обраного проекту: колажу, альбому, сторінки з книги, постеру і т.д.
Більш успішному засвоєнню іноземної мови та формуванню особистості учня сприяє підключення його емоційної сфери до процесу навчання. Оскільки метою уроку англійської мови є формування іншомовної комунікативної компетентності, то робота з розвитку емоційного інтелекту учнів ведеться опосередковано, поєднуючи вивчення мови та засвоєння емоційних компетенцій. Вона повинна охоплювати всі рівні діяльності вчителя (планування уроків, оформлення кабінету, відбір навчального матеріалу та вправ тощо) та більшість етапів уроку.
Учнів слід навчати розумінню різних аспектів невербальної поведінки (мови тіла, жестів, міміки тощо) та використанню цих невербальних засобів вираження емоцій. Слід звертати увагу на тембр голосу, швидкість мовлення та інтонаційні зразки. Необхідно дотримуватися толерантної атмосфери під час виконання завдань в парах і групах; формувати в учнів здатність бачити різні способи вирішення однієї і тієї ж навчальної задачі.
Під час виконання комунікативних вправ на різних етапах уроку та відповідно до навчальної ситуації учитель має заохочувати учнів до бажання ділитися інформацією особистого характеру з іншими людьми, моделювати свою реакцію на натяки та слова інших людей, пропонувати свою допомогу та підтримку, реагувати позитивно чи негативно, демонструвати своє вміння слухати, розуміти та співчувати, виявляти власну участь, згоду, захоплення тощо. З цією метою учнів необхідно навчати чітко формулювати твердження,  що описують  їхні  емоції  та  відчуття,  висловлювати побажання, говорити про те , що для них важливо та цікаво, виявляти інтерес до співрозмовника, отримувати задоволення від спілкування, позитивно реагувати на важливі для співрозмовника події, уважно та активно слухати, уміти ставити питання та заглиблюватися в деталі.
Для повноцінного забезпечення навчального процесу вчитель може залучати додаткові засоби (аудіо/відео записи, дидактичні копіювальні матеріали, електронні носії інформації тощо) та активно використовувати такі види навчальної діяльності учнів на уроці, як: розучування та відтворювання пісень, музичних римівок, лічилок, віршів, епізодів мультфільмів, адаптованих до умов навчання. Це не тільки урізноманітнить навчальний процес, а й сприятиме підвищенню його ефективності, дозволить індивідуалізувати та диференціювати навчальну діяльність учнів відповідно до їхніх особистісних рис, здібностей та рівнів навченості.
Доцільно активніше впроваджувати у практику школи навчальні інтернет-ресурси, які збагачують соціокультурну компетенцію учнів, знімають психологічний бар’єр перед вивченням іноземної мови, розвивають соціальні й особистісні якості школярів: упевненість у собі і здатність працювати в колективі, а також показують результативність навчання через установлення міжкультурних зв’язків у віртуальному просторі. Можливості використання Інтернет-ресурсів не повинна обмежуватися розташуванням закладу чи його статусом.
Усе це сприятиме реалізації одного з провідних завдань середньої школи – навчати учнів успіху, у нашому випадку – вивчення і використання іноземної мови у міжкультурному спілкуванні.
 Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об’єктом тематичного контролю та оцінювання у рамках семестрового і підсумкового контролю.
Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та представлені в єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко вираженою кореляцією між класами.
Звертаємо увагу на те, що у загальноосвітніх навчальних закладах можe використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та оприлюднюється через «Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України». Із зазначеним переліком можна буде ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua  
 З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов, зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, то більш детально ознайомитись із основними положеннями цього документа можна на сайтах: http://www.coe.int; www.britishcouncil.org.ua; www.goethe.de/kiev 

Учитель/учителька у початковій школі є ключовою фігурою, яка власним прикладом, способами взаємодії з учнями, батьками, колегами, а не декларацією певних положень, формує позитивне ставлення дитини до себе, інших учнів, педагогів, школи, навчання. Провідною стильовою характеристикою діяльності вчителя/вчительки початкової школи є демократичність. Перехід початкової освіти на якісно новий рівень можливий лише за умови конструктивної взаємодії школи й родини на засадах партнерства. Розуміння пріоритетності родинного виховання  ставить перед школою завдання залучення батьків до організації навчально-виховного процесу як його рівноправних учасників.
Обсяг домашніх завдань визначається згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу            (ДСанПІН 5.5.2.008-01).
У 1-му класі домашні завдання не задаються.
У 2-4 класах обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували: у 2-му класі –                45 хвилин; у 3-му класі – 1 години 10 хвилин; 4-му класі – 1 години              30 хвилин.
У 2 класі учням можуть пропонуватися завдання, які мають місце виключно за умов зорієнтованості на конкретну дитину і відповідною диференціацією за рівнем складності та змістом. Визначальним для прийняття учителями рішення пропонувати такі завдання чи ні, є їх доцільність для успішного просування кожної дитини за власною освітньою траєкторією.
Акцентуємо увагу на правильному визначені обсягу домашнього завдання, щоб учні не відчували перевантаження. Для цього необхідно враховувати зайнятість учнів з інших предметів у цей день, темп і ритм роботи учнів, стан їхнього здоров’я.
Недопустимим є перевантаження учнів завданнями, які містяться у додаткових посібниках, зошитах з друкованою основою: зафарбовування малюнків, складання схем, таблиць, виконання додаткових завдань і вправ, написання домашніх творів тощо.
Завдання мають бути посильними для самостійного виконання учнями. Не можна пропонувати завдання на невідпрацьований матеріал, який не пояснювався на уроці, оскільки в такому випадку вся складність засвоєння навчального матеріалу переноситься з уроку на домашню роботу. Недопустимим є домашнє завдання з написання рефератів.
Домашні завдання не задаються учням на вихідні, святкові та канікулярні дні.
Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів.
Поточний і підсумковий контроль за рівнем навчальних досягнень учня/учениці здійснює вчитель/вчителька на підставі загальних критеріїв і норм оцінювання результатів навчальної діяльності учня/учениці з навчальних предметів таких освітніх галузей: «Мови і літератури», «Математика», «Природознавство», які визначаються у нормативно-правових документах.
Оцінювання навчальних досягнень учня/учениці зорієнтоване на формування його рефлексивної позиції, мотивації на досягнення успіху в особистісному зростанні. Тому важливим фактором є те, що результати навчальних досягнень учня/учениці не озвучуються в класі та на батьківських зборах. Ця інформація стосується тільки вчителя-учня-батьків (або осіб, які їх замінюють) і має бути описовою, з детальним поясненням досягнень дитини та доброзичливою допомогою. 
Перевірку навчальних досягнень учня/учениці початкової школи здійснюють з урахуванням принципів психологічної комфортності і здоров’язбережувального характеру навчально-виховного процесу.
З метою зменшення психологічного напруження у першокласників, для письма рекомендується користуватись простим олівцем – за рішенням вчителя, відповідно до рівня готовності дітей. На розсуд вчителя допускається виправлення або гумкою, або закресленням. Звертаємо увагу вчителів, що наявність охайних виправлень, здійснених самою дитиною, не впливає на оцінку за роботу, про що зазначається в оновлених орієнтовних вимогах до оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів. Необхідно пам’ятати, що дитина має право на помилку.
Використання олівця рекомендоване до сформування навички письма. Час і етап переходу на кулькову ручку визначає сам вчитель, індивідуально для кожної дитини.
При перевірці письмових робіт в адаптаційному періоді навчання в       1 класі не рекомендується використання ручки з червоною пастою для позначення помилок. Звертаємо увагу, що для успішного і вмотивованого навчання дітям початкової школи важливо отримувати більше схвалень їхньої роботи, аніж виправлень чи вказівок на помилки.
Для оцінювання письмових робіт в зошитах, а також у щоденниках можна використовувати колір ручки за вибором вчителя.

Основні зміни у навчальних програмах
Наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» з метою розвантаження навчальних програм для учнів початкових класів затверджено зміни до наступних програм: «Українська мова», «Літературне читання», «Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика», «Трудове навчання», «Іноземні мови для загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична культура» «Основи здоровʼя». До найбільш суттєвих змін належать такі:
знято фіксовану кількість годин на вивчення кожної теми. Учителі визначатимуть їх самостійно, враховуючи рівень підготовки класу, наявність навчально-методичного забезпечення  та регіональні особливості;
знято дублювання змісту у  навчальних предметах «Основи здоровʼя», «Я у світі», «Природознавство»;
здійснено перерозподіл тем між класами з метою приведення процесу навчання у відповідність до вікових можливостей молодших школярів та принципу здоров’язбереження;
уніфіковано термінологію програм, якою мають послуговуватися вчителі та автори підручників, її наближено до вікових особливостей молодших школярів.
У пояснювальних записках до окремих предметів корегувались цілі й завдання, уточнювались особливості організації вивчання програмового матеріалу. Зокрема, у навчальній програмі з «Української мови» уточнено перелік словникових слів, зокрема, вилучено ті, що не є поширеними в мовленні молодших школярів (цемент, фанера, республіка тощо), натомість додано нові, які набули широкого вжитку (аеропорт, милосердний, ноутбук та ін.). Із програмових вимог видалено письмо на дошці. Із мовленнєвої змістової лінії в 2-4 класах вилучено підрозділи «Аудіювання» й «Читання» (їх перенесено до програми з літературного читання).
У 1 класі вилучено умовне позначення слів і речень та складання речень за графічною схемою.
У програмі для 2 класу конкретизовано правила переносу слів, а саме: з буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, апострофом, подовженими приголосними звуками; розділ «Корінь слова. Спільнокореневі слова» та правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в корені перенесено до програми для 3 класу.
У 3 класі в розділі «Текст» замість міркування введено есе (розмірковування в довільній формі на будь-яку знайому тему); усунуто складання текстів-інструкцій, побудову речень за схемами.
У програмі для 4 класу вилучено змінювання дієслів за особами та правопис особових закінчень дієслів.
У програмі з «Літературного читання» конкретизовано позиції, які спрямовують учителя на реалізацію компетентнісного підходу (наприклад, «користується прийомами з розвитку темпу читання» замінено на «виконує вправи з...»; «має уявлення про один із способів зображення персонажа – опис його зовнішності» замінено на «знаходить у тексті опис зовнішності персонажа» тощо) та формування ціннісного ставлення до читання як джерела знань і як засобу естетичного задоволення (наприклад, розповідає про свої враження, почуття, які виникли під час читання/слухання; називає події твору, які їх викликали; пояснює свою думку).
Формулювання змісту навчального матеріалу у вигляді методичних рекомендації уніфіковано відповідно до формату такого документа, як навчальна програма.
Уведено розділ «Аудіювання – слухання-розуміння усного мовлення» із вимогами по кожному класу з урахуванням тих, що були зазначені в програмі з української мови та відповідно було додано опис цього розділу у пояснювальній записці програми.
Спрощено вимоги до навчальних досягнень учнів, щодо власних висловлювань; обов’язкової кількості творів, що учні мають читати напам’ять.
Проаналізовано та оновлено коло читання в кожному класі з використанням рекомендаційних списків дитячої літератури, що були надані Національною бібліотекою України для дітей, авторитетними електронними ресурсами. Для виконання програми планується видання навчальної книги серії «Шкільна бібліотека» для учнів 1-2 та 3-4 класів, до якої увійдуть твори авторів, прізвища яких уведено в програму.
У програмових вимогах вилучено кількісні показники темпу читання, натомість прописано якісні характеристики навички читання (наприклад, учень/учениця 4 класу читає вголос свідомо, правильно, виразно із дотриманням основних норм літературної вимови і мовчки (усвідомлено) в оптимальному для розуміння темпі).
У програмі з «Іноземних мов»:
суттєво спрощено вимоги до письма для учнів 1-го класу;
скорочено обсяг висловлювань у мовленнєвій компетенції «Говоріння» та обсяг письмових повідомлень у мовленнєвій компетенції «Письмо»;
вилучено складні граматичні форми, що належать до мовного рівня А2: множина іменників, закінчення (-es) (1 клас),  присвійний відмінок іменника (3 клас), Present Perfect (4 клас), структура to be going to (4 клас);
вилучено з лінгвістичної лексичної компетенції теми «Шкільне приладдя» (2 клас), що дублює вимоги 1-го класу;
спрощено вимоги до письма у 3 класі щодо написання листів та листівок («за зразком оформлюють короткі повідомлення та листівку-вітання, СМС»);
уточнено мовленнєві функції щодо опису емоційного стану: «виражати настрій»;
уточнено вимоги мовленнєвої компетенції «Аудіювання», з урахуванням роботи з навчальними аудіо- та відеоматеріалами;
уточнено тематику ситуативного спілкування:  «Дозвілля» («Іграшки», «На прогулянці») – 1 клас, «Свята та традиції» («Харчові продукти») – 2 клас, «Помешкання» («На кухні»), «Природа і навколишнє середовище» («Пори року»), «Відпочинок і дозвілля» («Поїздка на канікулах») – 3 клас, «Свята і традиції» («Святкування у кафе») – 4 клас.
У програмі з «Математики» відбулося зміщення акцентів із знаннєвих результатів на діяльнісні. У такий спосіб ураховано пропозиції фахівців щодо необхідності реалізації диференційованого підходу до учнів із різними навчальними можливостями. В оновленій програмі пропонується у другому класі виконувати множення зручним для дитини способом: замінювати додаванням, зважаючи на попередній результат, з опорою на таблицю. Зміщено акценти щодо набуття учнями обчислювальної навички як найвищого ступеня оволодіння прийомами обчислення.
У програмі з «Природознавства» знято розподіл годин на вивчення кожного розділу. Збільшено кількість уроків-екскурсій та спостережень у природі. Розширено тематику навчальних проектів. Приведено у відповідність зміст навчального матеріалу та вимоги до кінцевих результатів засвоєння програмового змісту з урахуванням вікових особливостей учнів початкових класів.
Тему «Тіла і речовини» інтегровано у зміст програми 1-го, 2-го, 3-го та 4-го класів. У першому класі в розділі «Навколишній світ» формуються уявлення про тіла неживої природи, природні та штучні тіла. У розділі «Нежива природа» діти знайомляться з речовинами на прикладі води, повітря, піску, глини та досліджують деякі їхні властивості.
У другому класі формується уявлення про агрегатні стани речовини на прикладі води (твердий – лід (cніг); рідкий – вода; газоподібний – водяна пара) та перехід води з одного стану в інший за нагрівання та охолодження (утворення хмар та опадів, колообіг води у природі, замерзання водойм, відлига). Учні набувають практичних навичок, досліджуючи речовини у різних агрегатних станах, порівнюють властивості льоду та снігу, усвідомлюють, що сніг і лід – це вода, досліджують сніжинки за допомогою лупи та за малюнками.
У третьому класі поглиблюються знання учнів про речовини та їхні властивості, формується поняття про розчинні та нерозчинні у воді речовини, учні досліджують розчинність речовин, що використовуються у побуті. Вивчаючи властивості води, варто наголосити, що всі рідини приймають форму посудини, у яку їх наливають, текучі, але водночас мають і відмінні властивості (практична робота «Порівняння властивостей води та інших рідин»). При вивченні складу повітря учитель наголошує, що воно є сумішшю газоподібних речовин (кисню, азоту, водню вуглекислого газу, водяної пари та ін.). Властивості газоподібних речовин вивчаються на прикладі повітря. Усі гази займають весь доступний їм простір, легко стискаються, розширюються при нагріванні і водночас мають різні властивості (на прикладі кисню, водяної пари, вуглекислого газу).
У темі «Корисні копалини» поглиблюються знання учнів про властивості речовин у різних агрегатних станах на прикладі твердих, рідких та газоподібних корисних копалин. Знайомлячись із колекцією корисних копалин учні порівнюються їхні властивості.
При вивченні ланцюгів живлення, травної, дихальної та кровоносної систем, гігієни шкіри, складанні раціону здорового харчування знання учнів про речовини у 3-му класі розширюються, а узагальнити їх допоможе проект «Різноманітність речовин і матеріалів та використання їх людиною».
Навчальна програма «Я у світі» зазнала таких змін: знято теми, які дублюються зі змістом  предмета «Основи здоров’я» і які доцільніше вивчати на «Основах здоров’я»  («розвиток людини протягом життя», «зовнішність людини» тощо). До програми включено практичні роботи, рольові ігри, дискусію, навчальні проекти. Зроблено акцент на тому, що проекти можуть бути колективні, групові, індивідуальні. На кожен навчальний проект  запропоновано кілька тем. Це дасть змогу об’єднати деякі теми, чим  розвантажить програму та надасть право вибору як вчителю так і учню/учениці.
У програмі «Основи здоровʼя» вилучено інформацію щодо оцінювання навчальних досягнень учнів, у розділі «Фізична складова здоров'я» поняття «мінерали» і «мікроклімат», оскільки в змісті навчальної програми з природознавства не передбачено формування понять «клімат», «мінерали» та «гірські породи»; вимогу «називає групи зубів та їх функції тощо.
З програми «Трудове навчання» вилучені теми «Виготовлення об’ємних виробів з дроту» та «Бісероплетіння». Зміст практичної роботи визначається вчителем/вчителькою самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Об’єкти праці для виготовлення на уроках учитель/учителька добирає опираючись на побажання учнів.
Навчальна програма «Музичне мистецтво» оновлена за рахунок вилучення важких для сприймання дитиною теоретичних формулювань, музичних творів застарілого змісту або складних для сприйняття учнями цього віку.
Наданням вчителеві/вчительці більше можливостей для вибору репертуару  - 50% музичного матеріалу вчитель/вчителька може обирати на свій розсуд – із запропонованого програмою додаткового репертуару або здійснювати доцільну заміну відповідно до умов школи, підготовленості та запитів учнів тощо. Введено пункт «Орієнтовний матеріал для…» замість «Основний матеріал для….».
У програмі «Образотворче мистецтва»  вилучено зайву теоретичну інформацію.
Навчальна програма «Мистецтво» зазнала незначних змін, до переліку синтетичних мистецтв додано «цирк», в «Орієнтовні твори для сприймання теми» - «Картини місцевих художників» та «Роботи місцевих художників та майстрів», в перелік ХТ (художні техніки): роздмухування, набризк, монотипія, діатипія, гратографія, плямографія.
Програма з «Інформатики» оновлена з дотриманням концентричності. Тема «Графіка» розглядалася лише у другому та четвертому класах, тепер ця тема є з 2 по 4 класи. Зміст навчального матеріалу розділ «Текст» доповнено темами «Сприймання тексту в електронних книгах» та «Орієнтування в списку книг електронної бібліотеки». Програму осучаснено внесенням до її змісту понять, які вивчаються на інших предметах (електронні карти, схеми, діаграми тощо).
Зміст навчального матеріалу та державних вимог до рівня навчальних досягнень учнів програми «Інформатика» мають нове формулювання з передбаченням, що дитина зможе практично виконати дії на стаціонарному, портативному, будь-якому мобільному пристрої, незалежно від різноманіття операційних систем та від того чи в інстальованій програмі на ПК буде виконуватись, чи в хмарному середовищі. Опис практичних частин оновлено так, що можна не завантажувати жодну програму на стаціонарний комп’ютер, окрім операційної системи, а виконувати все в Інтернеті.
Важливим чинником сучасної освіти є використання знань з інформатики для медійної та інформаційної грамотності дитини як складової успішності у навчанні інших предметів.
У державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці включено фразу «учень/учениця використовує у своєму мовленні», до кожної теми. Це зроблено з метою уникнення застосування дітьми абстрактних понять, складних наукових термінів.
У програмі «Фізична культура» замінено термін «Школи вправ, м’яча та ін.», вилучено систему оцінювання фізичної підготовленості школярів 7-10 років, лист контролю фізичної підготовленості учня, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предмета «Фізична культура», тестові завдання для оцінювання теоретичних знань учнів 2-4 класів тощо. Доповнено зміст сучасними рухливими іграми та вправами на релаксацію. Лижну і ковзанярську підготовку та плавання винесено у додатки, зміст яких можна використовувати за наявності відповідних умов.
У зв´язку з внесеними змінами у навчальні програми, наголошуємо, що календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.
Автономія вчителя має бути забезпечена вільним вибором форм організації навчально-виховного процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти. Отже, вчитель має право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.  Адміністрація навчального закладу або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю, з метою покращення навчально-виховного процесу, а не контролю.
Для реалізації оновленого змісту навчальних програм місцевим органам управління освітою та обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти необхідно скоординувати роботу усіх регіональних методичних служб та провести широку інформаційну роботу. Обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти відкорегувати навчальні плани курсів підвищення кваліфікації вчителів початкових класів; спланувати проведення тематичних постійно діючих семінарів, семінарів-практикумів, круглих столів, тренінгів, виїзних засідань кафедр та відділів з метою ознайомлення з особливостями змісту та методикою викладання предметів за оновленими програмами.



Додатковий матеріал для вчителя/вчительки

Робота з есе
Есе – невеликий за обсягом твір, що має довільну побудову, у якому автор висловлює власні думки та враження з конкретного приводу чи питання щодо конкретного явища чи предмета. Есе не претендує на вичерпну відповідь чи категоричну позицію відносно предмета висловлювання.
Створюючи есе учень/учениця:
-  висловлює свою власну думку;
- показує своє ставлення до того, про що говорить;
- не потрібно дотримуватись якоїсь обов’язкової форми (вступу, основної частини, висновку);
- не слід усебічно описувати предмет чи подію;
- можна лише частково, як у розмові, торкатися якихось питань;
- можна висловлювати спірні міркування;
-  мова повинна бути виразною, можна використовувати образні слова, порівняння тощо;
-  есе – це текст, у нього має бути початок і кінець (завершення);
За бажанням, на початку есе дитина може сказати, про що йтиметься у його висловлюванні, про час, місце й особливості подій. Можна на початку подати вислів, який виражає думку, або викликає різне ставлення в різних людей. Починатись есе може також прислів’ям, приказкою чи чиїмось мудрим висловом.
Есе може бути схоже на оповідання, під час читання якого виникають якісь особливі відчуття й напрошується важливий висновок. Якщо есе створене у формі опису, то цей опис має бути дуже яскравим, захоплюючим і викликати важливі й цікаві думки.
Необхідно, щоб останній абзац  есе завершив думку. Слова «я думаю», «я впевнений/упевнена», «я переконаний/переконана», «я знаю» допоможуть учню/учениці підкреслити, що це його власна думка.
Есе має налаштовувати людину на добрі вчинки. Речення можуть бути короткі й навіть незавершені. Можна використовувати запитання й окличні речення.
1. Прочитай уважно тексти й порівняй їх.
І. Властивості води
Відомо, що в природі вода може перебувати в трьох різних станах: газоподібному, рідкому, твердому. У газоподібному стані у вигляді пари вода міститься в повітрі. У вигляді великих мас снігу і льоду вона цілий рік лежить на вершинах високих гір. У річках, озерах, надрах землі вода знаходиться в рідкому стані.
Хмари, сніг і дощ – це також різні стани води. Хмара складається з безлічі краплинок води або кристаликів льоду. Пригадай, сніжинка – це кристалики льоду, дивовижним чином з’єднані між собою.
У природі водяна пара піднімається вгору. На шляху вона потрапляє в холодне повітря. Охолоджуючись, пара перетворюється на дрібні краплі води. Так утворюється хмара. Маленькі краплинки води зливаються у більші і падають на землю у вигляді дощу або снігу. Отже, вода здатна переходити з одного стану в інший: з рідкого у твердий або газоподібний, а з газоподібного в рідкий і твердий.
ІІ. Колообіг води в природі
Я дуже люблю воду. Вода відіграє важливе значення в природі й житті людини. Вона завжди різна, бо постійно змінює свій стан. Улітку я плаваю в річці, а взимку катаюсь на ковзанах по кризі. Водойма взимку замерзає.
В атмосфері завжди присутні крапельки води. Саме вони роблять повітря вологим. Але ми їх не бачимо, бо вони дуже маленькі. А дощові краплі великі.
А як же виникає дощ? Із земної поверхні вода під дією тепла сонячних променів випаровується. Я часто спостерігала, як після дощу в сонячну погоду висихає асфальт і зникають калюжі. Водяна пара підіймається вгору й утворює хмари. У хмарі дрібненькі краплинки об’єднуються. Коли хмара стає великою й «важкою», краплі дощу падають на землю й напоюють її вологою. А потім усе знову повторюється.
Узимку вода перетворюється на кристалики льоду – сніжинки. Вони падають на землю і прикривають її, наче ковдрою, аж до весни. Навесні сніг тане й веселими струмочками біжить пагорбами напоюючи замлю. Це щоб був хороший урожай. Так вода й мандрує, постійно змінюючись.
Я впевнена, що від чистоти води залежить наше здоров’я. Мудра природа підтримує життя на землі. Слід розуміти процеси, які відбуваються в природі. Це допоможе нам зберегти довкілля.
2. Порівняй прочитані тексти й скажи, що в них є спільного, а що їх різнить.
3. Подумай, який із цих текстів – есе. Обґрунтуй усно свою думку.
Зразки завдань розроблених на компетентнісних засадах (особистісний підхід, діяльнісний підхід, тощо)
для реалізації міжпредметної інтеграції та практичної спрямованості навчального процесу

Українська мова, 4 клас
1.     Прочитай свій текст перед класом. Послухай твори однокласників. Запиши речення, яке тобі найбільше сподобалось у прослуханих творах.
2.     Дай письмові відповіді на запитання. Як ти думаєш, чому деякі слова підкреслені?
Хто з живих істот займає перше місце за кількістю видів на Землі?
Де на твою думку, тваринам було найважче пристосуватися до життя?
На яке питання є точна відповідь у тексті?
Яке питання вимагало власних розмірковувань? Зафарбуй біля нього кружечок. На яке запитання тобі було цікавіше давати відповідь? Чому? Обґрунтуй свою думку.
Які запитання тобі би хотілося поставити автору цього тексту? Запиши їх. Використовуй питальні слова.
3.     Оціни результат своєї роботи й визнач місце на «сходинках успіху». Обери відповідну сходинку та зафарбуй її.

Математика, 4 клас
Серед завдань обери те, яке ти хочеш виконати в першу чергу,              і запиши в кружечку біля його номера число 1. Так само визнач порядок виконання наступних завдань і запиши в кружечках відповідні числа: 2, 3, 4.  Виконай завдання у визначеному тобою порядку.
1.      Порівняй величини.
а) 96 т * 720 ц 35 кг;     б) 43 дм 6 см * 432 см;      в) 1/3 доби *13 год.   
   
2.      Знайди значення виразу
38  32 : 76 + (354 · 308 – 57 269).
39   
3.      Розв’яжи задачу окремими діями з повним поясненням.
Ластівка за 4 год польоту подолала 276 км. Третину цього шляху чиж пролетів за 2 год. На скільки швидкість ластівки була більшою за швидкість чижа?
4.      Накресли прямокутник, площа якого 21 см2, а ширина – 3 см.
Розділи прямокутник двома відрізками на 2 чотирикутники і 2 трикутники.








Природознавство. 2 клас.
1. На малюнку зображено природу у місяць найдовшого дня і найкоротшої ночі. Запиши назву цього місяця. ______________________
2. Розфарбуй зображення Землі у положенні відносно Сонця, яке вона займає в цей місяць. (Малюнок із зображенням Землі у двох положеннях відносно Сонця, яке вона займає влітку і взимку)
3. Яке число має бути записано в календарі, якщо це останній день цього місяця? Запиши це число.
4. Запиши дату (число і місяць), яка буде через п’ять діб.
5. Обведи термометр, показання якого може відповідати температурі зображеного довкілля. (Малюнки двох термометрів: із показанням +10 і – 10 градусів)
6. Наведи на малюнку лінію горизонту синім олівцем.
7. Зважаючи на поданий на малюнку запис сторони горизонту, визнач, що зображено – схід чи захід сонця. Підкресли відповідне слово.
8. Яка частина доби була за три години до тієї, що зображена на малюнку? Запиши її назву. ________________________________________
9. Скільки станів води зображено на малюнку? Запиши це число.
10. Покажи стрілочкою напрям вітру на малюнку.
11.Відшукай і закресли на малюнку помилку. Виконай малюнок правильно.
Природознавство 2 клас.

1.Розглянь картину, яку Катруся обрала для своєї кімнати і дай відповіді на її запитання.
Який період осені зобразив художник? Підкресли відповідне слово.
Рання, золота, підзимок.
Якою може бути температура повітря у зображеному на репродукції куточку природи? Покажи цю температуру на моделі термометра.

2.Учням пропонується прослухати фрагмент музичного твору М. А. Римського-Корсакова «Політ джмеля» (не озвучуючи назву) і виконати завдання.
Політ якої із зображених комах передав композитор музикою? Запиши назву цієї тварини. ____________________
  

Які рослини може запилювати влітку комаха, політ якої зображено у музичному творі? Підпиши їхні назви.
  
__________________      _________________   __________________




1. Хлопчик із дівчинкою пішли до кінотеатру в перший день найкоротшого весняного місяця. Запиши число і місяць, коли діти пішли до кінотеатру.            

2. Діти прийшли до кінотеатру, щоб подивитися стрічку «День щастя». Прочитай фрагмент діалогу, який відбувся між дітьми і запиши відповідь на запитання хлопчика.

Орієнтовний план навчального проекту
(курс за вибором «Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета»

Ти багато чому навчився для налагодження стосунків з оточуючими. Отже, можеш разом з однокласниками об’єднатися у групи й розробити проект «Добрі стосунки – найбільший скарб». Це, наприклад, може бути підготовка збірки творів (віршів, пісень, ігор, казок, оповідань про дружбу) для малюків старшої групи дитячого садочка, які допоможуть їм будувати добрі стосунки.
Під час роботи над проектом можете скористатися поданим планом.

План виконання проекту
1.    Обговорити в групі важливість втілення задуму проекту.
2.    Визначитись, для якого дитячого садочка будете готувати збірку.
3.    Дізнатися адресу садочка й домовитись з вихователем.
4.    Вирішити, які твори увійдуть до збірки, де їх знайти.
5.    Придумати, яким буде оформлення збірки.
6.    Розподілити обов’язки між учасниками проекту.
7.    Виконати свою частину роботи.
8.    Оформити збірку.
9.    Подарувати збірку дошкільнятам.

                                     

Аналіз   виховної роботи
класного керівника 3-в класу

                            за І семестр   2015-2016 н.р.
           
        Виховний план на І семестр 2015-2016 н.р. було  складено з  урахуванням знаменних дат, вікових  та психолого-педагогічних особливостей учнів, враховуючи проблему, над якою працює наш колектив. Свою діяльність здійснювала відповідно до основних завдань поставлених перед класним колективом:
·        виховання громадянина України: «Україна – єдина країна», «Моя Батьківщина – Україна», усний журнал «Державні символи України», «14жовтня – День створення УПА», «1листопада – День створення ЗУНР», «День захисника  Вітчизни».
·        формування особистості учня, його наукового світогляду: «Цінність людського життя» (відверта розмова), «Час – найбільша цінність» ( анкета думок);
·         розвитку  здібностей та обдарувань учнів:  «Сторінками улюблених книг» (гра-вікторина);  конкурс малюнків  (на осінню тематику, до дня захисника Вітчизни), «Мова наша солов’їна»,  конкурси на краще декламування віршів, виконання пісень,
·        виховання любові до праці, відчуття дбайливого господаря своєї школи, бережливе ставлення до шкільного та класного майна: «Наш клас – найкращий» (трудовий десант), «Всяка річ створена працею» (рольова гра),     « Якби я був президентом школи…» (незакінчені речення), «Кожній речі – своє місце» (трудовий десант), акція «Збережемо книгу!»;
·         формування засад здорового способу життя: «Культура харчування» (практичне заняття),  «Сам вдома», «Якщо хочеш бути здоровим – загартовуйся», «Безпечні ігри вдома» (тести), «Подаруй собі право бути здоровим» (година спілкування) , «Здорова їжа – запорука здоровя»;
·        виховання любові до природи, формування екологічної культури: трудова операція  по озелененню класу, «Бережіть птахів узимку» (трудовий десант);
·        виховання поваги до вчителів, батьків, старшого покоління: «Чарівні слова відкривають серця» (аналіз життєвих ситуацій);
·        формування згуртованого працездатного колективу: «Бесіда про справжню дружбу», « Учись себе перемагати», «Добрими справами корисна людина»,
 «У чистій воді риби багато, а у доброї людини друзів багато»,  «Якщо мій друг помилився» (бліц-висловлювання), «Як би я вчинив?» (розгляд життєвих ситуацій) .
   12 жовтня у нашому класі  було проведено відкриту виховну годину у формі усного журналу  на тему  « Твори добро для тих, хто поруч йде».
    Крім того, згідно плану та ситуацій, які виникали в ході навчального процесу було проведено ряд індивідуальних бесід.
  У І семестрі нашим класним колективом було продовжено  роботу над збором матеріалу до проекту «Пісні та традиції календарно-обрядових свят в ураїнській родині».  Ми продовжили опрацьовувати напрямок: календарно-обрядові свята зимового циклу. На даному етапі зібрано інформацію про історію виникнення обряду колядування, систематизовано колядки нашого краю та створено сценарій святкування Різдва на Україні.Робота над проектом прдовжується.
   Вважаю, що виховна робота згідно цього плану була ефективною. Завдання, поставлені на початку семестру, виконані. Бесіди, рольові  ігри, аналіз поведінки героїв художніх творів, казок,  фільмів, ілюстрацій, тощо виховували  у дітей  патріотизм, громадську активність, доброту, милосердя, доброзичливість, ввічливість, чесність, взаємоповагу, охайність, створювали умови для розвитку самосвідомості, відповідальності за власні вчинки, формували навички загартування організму і збереження здоров’я, подолання шкідливих звичок.  Все це позитивно позначилось на мікрокліматі класного колективу та успіхах дітей у навчанні.
           Кожна дитина – це  особистість, у якої є творчі здібності. Ці здібності виявлялися у трудовій, художньо-естетичній, інтелектуальній діяльності. Чернюх Назар,Біло бран Денис, Березюк Роман,  виявили неабиякі здібності до малювання; Возьна Х, Авдєєва Олеся чудово танцюють;  Марчук Х,Лукач А,мають відмінні фізичні даніЧава Софія схильна до написання віршів,             Протягом наступного семестру планую продовження співпраці із   психологом  школи.  Вона досліджуватиме  мотиви поведінки учнів, їх інтереси, бажання, думки. Згідно рекомендацій психолога  мною було проведено ряд бесід з метою формування позитивних якостей кожного члена колективу та колективу в цілому.
     У І півріччі 12 учнів брало активну участь у всеукраїнському конкурсі «Колосок», 7 учнів – у конкурсі «Грінвіч» та _14- учнів – у конкурсі «Кенгуру»         
    Всі учні класу активні, люблять виконувати посильні, закріплені за ними  доручення, старанно працюють у класі.
      Систематично, згідно виховного плану та наказів по школі проводились бесіди з техніки безпеки.
        Робота з батьками – це одна із важливих умов успішного навчання і виховання дитини. Тому на батьківські  збори були винесені на обговорення питання: «Поради батькам щодо виконання домашніхзавдань з учнями-третьокласниками» (12.09),  «Як реагувати батькам на оцінки своїх дітей»(14.11).  
Крім того проводилась індивідуальна робота з батьками, чиї діти часто спізнюються на просвітницьку хвилинку чи шкільну лінійку, з батьками ,чиї діти  виявляли агресію, надмірну образливість. Вчитель-логопед проводить щотижня заняття із 10 учнями ( 2 гупи). На батьківських зборах були присутні вчителі-предметники: Михалюк Г.М. ,Кірик Н.І. Балко І.Б.Вони ознайомили батьків із вимогами до предмета, який читають у даному класі, із методами та  формами своєї роботи  учнями.  Результатом співпраці батьків, психолога, шкільної медсестри, логопеда  та вчителів, які працюють у даному класі є здоровий мікроклімат  у дитячому колективі  і серед батьків.
 У виховній роботі  ще є недоліки, над якими потрібно буде працювати  надалі:
* Зміцнювати трудову дисципліну на уроках, поведінку під час перерв.
*Добиватися більш  сумлінного виконання учнями своїх обов’язків.
*Продовжити роботу над згуртуванням учнівського колективу.
*Активізувати роботу учнів у ГПД та гуртках, що діють у школі та інших дитячих закладах
Аналіз виховної роботи
класного керівника 3-В класу Боровець Г.І.
                             за ІІ семестр   2013-2014 н.р.
          
        Виховний план на ІІ семестр 2013-2014 н.р. було  складено з  урахуванням знаменних дат, вікових  та психолого-педагогічних особливостей учнів, враховуючи проблему, над якою працює наш колектив. Свою діяльність здійснювала відповідно до основних завдань поставлених перед класним колективом:
·        виховання громадянина України: «22 січня – День Злуки», «День пам’яті героїв Крут», «Україна – моя Батьківщина», до дня народження Лесі Українки «Щоб не плакать, я сміялась», «Ми не забудем тебе, Тарасе!» (конкурс на краще читання поезії Кобзаря),  до дня  Перемоги  «…Із сльозами на очах», «Кожна людина має право...», «Чи знаєш ти свій рідний край?» (вікторина).
·        формування особистості учня, його наукового світогляду: «Цінність людського життя» (відверта розмова), «Час – найбільша цінність» ( анкета думок);
·         розвитку  здібностей та обдарувань учнів:  до  міжнародного  дня дитячої книги «Книга в нашому житті» (гра-вікторина);  конкурс малюнків  (на різдвяну  тематику, до Великодніх свят, до свята матері, до 200-річчя Кобзаря), свято прощання з Букварем, конкурси на краще декламування віршів, виконання пісень, участь у шкільному  та районному етапах конкурсу фотографій про природу.
·        виховання любові до праці, відчуття дбайливого господаря своєї школи, бережливе ставлення до шкільного та класного майна: «Наш клас – найкращий» (трудовий десант), «Всяка річ створена працею» (рольова гра),     « Якби я був президентом школи…» (незакінчені речення), «Кожній речі – своє місце» (трудовий десант), акція «Збережемо книгу!»;
·         формування засад здорового способу життя: «Продукти  харчування  - наші друзі і вороги» (Хочу бути здоровим),  «Сам вдома», «Якщо хочеш бути здоровим – загартовуйся», «Безпечні ігри вдома» (тести), «Це повинен знати кожний» (азбука дороги), День цивільного захисту у школі ;
·        виховання любові до природи, формування екологічної культури: трудова операція  по озелененню класу, «Бережіть птахів узимку» (трудовий десант) ;
·        виховання поваги до вчителів, батьків, старшого покоління: «Чарівні слова відкривають серця» (аналіз життєвих ситуацій);
·        формування згуртованого працездатного колективу: «Бесіда про справжню дружбу», « Учись себе перемагати», «Добрими справами корисна людина»,
 «У чистій воді риби багато, а у доброї людини друзів багато»,  «Якщо мій друг помилився» (бліц-висловлювання), «Як би я вчинив?» (розгляд життєвих ситуацій) .
    Крім того, згідно плану та ситуацій, які виникали в ході навчального процесу було проведено ряд індивідуальних бесід.
  У ІІ семестрі нашим класним колективом було продовжено  роботу над збором матеріалу до проекту «Пісні та традиції календарно-обрядових свят в ураїнській родині».  Ми опрацьовували напрямок: календарно-обрядові свята зимового циклу. На даному етапі зібрано вірші, пісні, історія виникнення свята Миколая, а також сценарій «Свято Миколая у шкільній родині». Весь матеріал зібрно в електронному вигляді та на папероносіях.  Роботу  над проектом продовжимо у наступному році.
   Вважаю, що виховна робота згідно цього плану була ефективною. Завдання, поставлені на початку семестру, виконані. Бесіди, рольові  ігри, аналіз поведінки героїв художніх творів, казок,  фільмів, ілюстрацій, тощо виховували  у дітей  патріотизм, громадську активність, доброту, милосердя, доброзичливість, ввічливість, чесність, взаємоповагу, охайність, створювали умови для розвитку самосвідомості, відповідальності за власні вчинки, формували навички загартування організму і збереження здоров’я, подолання шкідливих звичок.  Все це позитивно позначилось на мікрокліматі класного колективу та успіхах дітей у навчанні.
           Кожна дитина – це  особистість, у якої є творчі здібності. Ці здібності виявлялися у трудовій, художньо-естетичній, інтелектуальній діяльності.   виявили неабиякі здібності до малювання; мають відмінні фізичні дані;  схильна до написання віршів,  , чудово співають;  працьовиті та завзяті помічники у трудовій діяльності;,  захоплюють увагу класу своїми цікавими та змістовними розповідями, вони – чудові помічники при проведенні просвітницьких хвилинок.
                Психологом школи проводилося дослідження учнів класу з метою виявлення рівня адаптації учнів до школи у ІІ семестрі з метою порівняння із результатами
 І семестру.  Згідно рекомендацій психолога  мною було проведено ряд бесід з метою формування позитивних якостей кожного члена колективу та колективу в цілому.
     У ІІ півріччі:
*12 учнів брало активну участь у всеукраїнському конкурсі «Весняний  колосок»;
* ІІ місце у районномц конкурсі фотографії  «Природа в біді»;
 - І місце урайонному конкурсі фотографії
«Природа в біді» та «Курйози природи».
*Взяли активну участь у конкурсі читців поезії Шевченка;
*Були активними учасниками проведення тижня перших класів.
      Всі учні класу активні, люблять виконувати посильні, закріплені за ними  доручення, старанно працюють у класі.
      Систематично, згідно виховного плану та наказів по школі проводились бесіди з техніки безпеки.
        Робота з батьками – це одна із важливих умов успішного навчання і виховання дитини. Тому на батьківські  збори були винесені на обговорення питання: «Особистий приклад у сімейному вихованні», «Як батьки можуть допомогти дитині вчитися».  Крім того проводилась індивідуальна робота з батьками, чиї діти часто спізнюються на просвітницьку хвилинку чи шкільну лінійку, з батьками , чиї діти  виявляли агресію, надмірну образливість. Вчитель-логопед проводить щотижня заняття із 11 учнями ( 2 гупи).  На батьківські збори систематично запрошувала  вчителів-предметників, які  знайомили батьків із вимогами до предмета, який читають у даному класі, із методами та  формами своєї роботи  учнями.  Результатом співпраці батьків, психолога, шкільної медсестри, логопеда  та вчителів, які працюють у даному класі є здоровий мікроклімат  у дитячому колективі  і серед батьків.
 У виховній роботі  ще є недоліки, над якими потрібно буде працювати  надалі:
* Зміцнювати трудову дисципліну на уроках, поведінку під час перерв.
*Добиватися більш  сумлінного виконання учнями своїх обов’язків.
*Продовжити роботу над згуртуванням учнівського колективу.
               
 Взірець характеристики на учня 1 класу
ХАРАКТЕРИСТИКА
учня   1 -     класу  НВК
                                       
ВИСОКИЙ РІВЕНЬ

                   На кінець навчального року  учениця  показала високий рівень уміння читати. Вона читає плавно, правильно цілими словами, виразно. Швидкість читання -.......слів. Самостійно, в логічній послідовності переказує невеликий текст, розуміє основну думку тексту. Правильно називає персонажів твору, висловлює оцінні судження щодо поведінки, вчинків героїв. Розрізняє казку, вірш, оповідання та правильно наводить приклади кожного жанру. Знає напам’ять програмові вірші та вміє виразно їх декламувати.
                  При оцінюванні рівня сформованості  знань з рідної мови  учениця  показала високий рівень. Вона вправно будує  усні розповіді за картиною, опорними словами і зачином. Описує нескладні предмети за зразком, будує найпростіші міркування за даним початком і зразком. Будова речень в текстах граматично правильна, між реченнями є логічні зв’язки.  Допускає 1-2 помилки у побудові речень або вживанні слів, немає орфографічних помилок на вивчені правила. Диктанти пише чітко, охайно з дотриманням правильного накреслення літер та їх сполучень. Інколи припускається 1 негрубої помилки. Техніка письма відпрацьована. Письмо плавне. Рукописний текст легко читається. Темп письма задовольняє процес роботи на уроці. Самостійно контролює всі гігієнічні правила письма. Дотримується всіх правил ведення зошита. Культура оформлення робіт в зошиті належна, допускається 1-2 грубі помилки.
                  Щодо  навчального матеріалу з математики  учениця показала високий рівень  його засвоєння. Вона вміє вимірювати і креслити відрізки, знаходити периметр многокутника, будувати геометричні фігури на папері в клітинку. Учениця для розв’язку  математичних завдань використовує раціональні способи і прийоми, пропонує нові шляхи розв’язку складених математичних задач на 2 дії, правильно висловлює математичні міркування. Вона досконало знає таблиці складу чисел, арифметичних дій, а саме додавання та множення.  Безпомилково використовує ці знання під час розв’язування математичних завдань. Письмові роботи виконує чітко, відхилень від вимог до оформлення немає. Накреслення букв та цифр у роботі правильне. Інколи припускається 1 грубої чи 1 негрубої помилки.
                  На уроках природознавства   учениця  правильно відповідала на всі запитання, показала, що може застосувати здобуті знання в нестандартних ситуаціях, пояснити найпростіші закономірності природних явищ. Учениця легко сприймає творчі завдання, що вміщені у зошиті та підручнику.
                   Учениця   має уявлення про різні види технічної творчості. Виявляє позитивне ставлення до праці при наявності завдань пошукового типу з технічного і художнього конструювання. Віддає перевагу творчим завданням за власним задумом. Художньо – образне мислення високо розвинуто.
                 Учениця   виконує фізичні вправи та контрольні навчальні нормативи на високому рівні.

                                                                                Вчитель                          

                                   

ХАРАКТЕРИСТИКА
                                                    учня 1 -     класу

СЕРЕДНІЙ РІВЕНЬ

На кінець навчального року учень показав середній  рівень уміння читати. Читає плавно складами, усвідомлює фактичний зміст лише з допомогою вчителя. Темп читання ......... слів за хвилину, що  на 5 – 7 слів нижче  від нормативного. Припускається 3-5 мовних помилок. Під час переказу твору зосереджує увагу лише на подіях, хоч не завжди, розуміє, як вони між собою пов’язані. Учень точно, як у тексті, називає окремих персонажів, може з допомогою вчителя розрізнити основні жанри вивчених творів. Під час декламування віршів напам’ять припускається мовних помилок, а також помиляється в інтонуванні кінця речень.
              При  оцінюванні рівня сформованості  знань з рідної мови учень показав середній рівень. Школяр будує розповіді за картиною, опорними словами, описи нескладних предметів, які відзначаються певною зв’язністю, але збідненим змістом. Неповно розкриває головну думку, є недоліки в структурі тексту, допускає 6-8 орфографічних помилок, або помилок у побудові речень. Диктанти пише розбірливо, але неохайно, з відхиленнями в накресленні літер. Допускає 5-7 помилок. Техніка письма сформована, але не повністю (часто міняє положення руки). Букви у тексті переважно рівномірні., але є значна кількість відхилень у написанні букв та їх поєднань Дотримується гігієнічних правил письма частіше під контролем учителя, ніж самостійно. Письмові роботи в зошиті виконує з частими відступами від правил їх оформлення, допускає 5-7 орфографічних та пунктуаційних помилок.
              Щодо  навчального матеріалу з математики учень показав середній рівень  його засвоєння. Він знає десятковий склад чисел, вміє записувати двоцифрові числа у вигляді суми розрядних доданків. Знає назви компонентів множення і ділення, вміє виконувати за зразком дії додавання та віднімання в межах 100 (усно й письмово). Також знає одиниці довжини, вартості, часу, маси. При розв’язуванні простих задач припускається помилок, а складені задачі на 2 дії розв’язує з допомогою вчителя. Учень знає напам’ять окремі табличні випадки додавання та множення. Використовує свої знання під час виконання математичних завдань. Письмові роботи пише розбірливо, але є значна кількість відхилень у написанні букв та цифр. Інколи відхиляється від вимог до культури оформлення письмових робіт з математики. Припускається 5-7 грубих помилок.
                   На уроках природознавства учень на репродуктивному рівні може відтворити незначну частину навчального матеріалу, доповнює і уточнює свою відповідь за навідними запитаннями вчителя. Потребує допомоги вчителя у проведенні спостережень, дослідів, практичних робіт, виконанні завдань в зошиті.
                   На уроках праці виконує завдання у відповідності до технологічних карток. Правил безпеки праці не порушує. Виконує завдання у відповідності то технологічних карток. За зразком конструює та оздоблює вироби. Художньо – образне мислення розвинуто  слабо.
                  Здатний виконати окремі контрольні нормативні показники та вправи комплексного тесту оцінки стану фізичної підготовленості.

                                                                     Вчитель

ХАРАКТЕРИСТИКА
учня 1 -     класу

ДОСТАТНІЙ РІВЕНЬ
На кінець навчального року учень показав достатній  рівень уміння читати. Учень читає плавно, правильно словами – складами у темпі .........слів за хвилину. Усвідомлює зміст твору з незначною допомогою вчителя, основну думку – під керівництвом педагога. Допускає неточності у словесному вираженні свого ставлення до подій, вчинків персонажів. Практично розрізняє твори за жанрами (з незначною допомогою вчителя). Під час декламування віршів іноді неправильно регулює темп читання і силу голосу.
      При оцінюванні рівня сформованості  знань з рідної мови учень показав  достатній рівень. Учень досить вправно будує розповіді за картиною, опорними словами і зачином, описує нескладні предмети. У текстах, що він складає, наявні всі складові частини, але допущено 3 – 5 орфографічних помилок, або у будові речень і вживанні слів. Диктанти пише чітко, але є окремі відхилення від правильного накреслення літер та їх сполучень. Допускає 2-4 помилки. Техніка письма майже відпрацьована. Письмо відносно якісне. Гігієнічні правила старається виконувати. Рукописний текст читається темп письма достатній. Письмові роботи переважно виконуються акуратно, однак іноді відступає від правил оформлення робіт, допускає 2-4 помилки.
            Щодо  навчального матеріалу з математики учень показав достатній рівень  його засвоєння. Він вміє читати і записувати суми, різниці, добутки, частки чисел. Вміє знаходити значення виразів на дві дії. Розв’язує прості задачі та складені задачі на 2 дії, вміє складати та розв’язувати обернені задачі до простих задач. Знає співвідношення між одиницями довжини, вартості, часу та використовує їх під час розв’язування задач. Учень знає таблиці складу чисел, арифметичних дій, а саме додавання та множення.  Правильно використовує ці знання при розв’язуванні математичних завдань, але інколи припускається помилок. Письмові роботи виконує охайно, відхилення від вимог до оформлення письмових робіт незначні. Записи робить розбірливо, букви та цифри зображені в цілому правильно. У роботі припускається 2 – 4 помилок.
На уроках природознавства учень в основному послідовно, логічно, самостійно відтворює навчальний матеріал, але допускає окремі неточності. Самостійно спостерігає, виконує завдання у зошиті, практичні роботи, хоч результати їх не зовсім точні або неакуратно оформлені.
            Позитивне ставлення до праці виникає при наявності репродуктивно-пошукових завдань з художнього і технічного конструювання. Уміє самостійно планувати послідовність художньо-трудових дій. Самостійно працює за технологічними картами. Оздоблює вироби за власним задумом з дотриманням естетичних вимог. Художньо – образне мислення достатньо розвинуто.
Учень володіє технікою виконання фізичних вправ, виконує контрольні навчальні нормативи і вимоги, вправи для обов’язкового повторення і домашніх завдань.



                                          

                                                            Вчитель

ХАРАКТЕРИСТИКА
учня 1 -     класу

ПОЧАТКОВИЙ РІВЕНЬ

               При оцінюванні  рівня  графічних навичок письма і дотримання гігієнічних правил письма  учень показав початковий рівень. Списаний текст читається нелегко. Літери пререважно непропорційні, нахил літер різний, зустрічається дзеркальність , друковані літери замість рукопистних, поєднання букв відсутнє чи переважає неправильне. Лінійності майже не дотримано. Допускається  4 і більше орфографічних помилок.
              Щодо  навчального матеріалу з математики учень показав початковий  рівень  його засвоєння. Він може читати, записувати і порівнювати числа в межах 20. За допомогою вчителя розв’язує найпростіші приклади і задачі. Він розпізнає геометричні фігури, вміє схематично їх зображувати. Математичні завдання учень виконує під керівництвом вчителя. Погано знає таблиці складу числа, додавання в межах 10. Знання засвоєні лише на рівні вмінь. При виконанні письмових робіт є багато відхилень від вимог до культури оформлення робіт з математики. Спотворені форми більшості цифр і букв, не витримується однаковий нахил та розмір їхнього написання. Припускається 8 і більше грубих помилок.
              На кінець навчального року учень показав початковий  рівень уміння читати. Він читає відривними складами, окремі слова – плавно складами. Темп читання  - на 10 і більше слів нижчий від нормативного. Частково усвідомлює зміст прочитаного. Утруднюється в повному обсязі  вивчити напам’ять вірш та виразно його продекламувати.
Структура уроків різних типів у початкових класах
Урок засвоєння нових знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Актуалізація та корекція опорних знань учнів.
3. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.
4. Мотивація учіння школярів.
5. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу.
6. Осмислення зв'язків і залежностей між елементами виучуваного.
7. Узагальнення й систематизація знань.
8. Підсумки уроку.
9. Повідомлення домашнього завдання.
Урок формування вмінь і навичок
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Актуалізація та корекція опорних знань, умінь і навичок учнів.
3. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.
4. Мотивація учіння школярів.
5. Вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні й пізнавальні вправи).
6. Самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях 9тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданнями).
7. Творчий перенос знань і навичок у нові ситуації 9творчі вправи).
8.  Підсумок уроку.
9. Повідомлення домашнього завдання.
Урок застосування знань, умінь і навичок
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Актуалізація та корекція опорних знань, умінь і навичок учнів.
3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
4. Мотивація учіння школярів.
5. Осмислення змісту й послідовності застосування способів виконання дій.
6. Самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя.
7. Звіт учнів про роботу та теоретичне обгрунтування одержаних результатів.
8. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу.
9. Підсумки уроку.
10. Повідомлення домашнього завдання.
Урок узагальнення й систематизації знань
1. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.
2. Мотивація учіння школярів.
3. Відтворення й узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань.
4. Узагальнення та систематизація основних та теоретичних положень і відповідних ідей науки.
5. Підсумки уроку.
6. Повідомлення домашнього завдання.
Урок перевірки й корекції знань, умінь і навичок
1. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.
2. Мотивація учіння школярів.
3. Перевірка  знання учнями фактичного матеріалу й основних понять.
4. Перевірка осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення.
5. Застосування учнями знань у стандартних і змінених умовах.
6. Збір виконаних робіт, їх перевірка, аналіз та оцінювання.
7. Підсумки уроку.
8. Повідомлення домашнього завдання.
Комбінований урок
1. Перевірка домашнього завдання практичного характеру, перевірка раніше засвоєних знань.
2. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.
3. Мотивація учіння школярів.
4. Сприймання й усвідомлення  учнями нового матеріалу.
5. Осмислення, узагальнення, систематизація знань.
6. Підсумки уроку.
7. Повідомлення домашнього завдання.


                                                                           Вчитель

Організація навчально-виховного процесу у 2 класі
У другому, як і у першому класі, мають продовжуватися лінії дошкільного розвитку: пріоритетність виховних завдань, цілісність впливу на дитину через взаємозв’язок навчальної та ігрової діяльності. Під час гри діти вільніше, ніж під час будь-якої іншої діяльності, ставлять цілі, реалізовують їх, аналізують результати. Граючись, вони виступають суб’єктами ігрового процесу, його активними творцями, спроможними впливати на буття, постійно самовдосконалюючись.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 21.08.2013 № 1222                 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально: у 2­-4 класах з предметів інваріантної складової: «Сходинки до інформатики», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура».
При оцінюванні знань, вмінь і навичок учнів 2 класу (І семестр) за рішенням педагогічної ради замість балів використовуються словесні (вербальні) оцінки.
У процесі контрольно-оцінної діяльності при безбальному оцінюванні використовуються як усні, так і письмові оцінні судження, які характеризують процес навчання і відображають кількісний і якісний результати процесу навчання: ступінь засвоєння знань і вмінь з навчальних предметів та рівень розвитку учнів.
Недопустимою є заміна оцінок іншими зовнішніми атрибутами (зірочками, квіточками, прапорцями тощо), оскільки при цьому функцію оцінки бере на себе цей предметний малюнок і ставлення дитини до нього ідентичне ставленню до оцінки в балах.
Особливу увагу вчитель має приділяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я другокласників, тому навчальне навантаження в тижневому циклі розподіляти слід таким чином, щоб його найбільша інтенсивність припадала на вівторок і середу, в той час як четвер був дещо полегшеним днем. 
Вивчення нового матеріалу, контрольні роботи найкраще проводити на II-IV уроках дня посеред тижня.
Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів початкових класів на всіх уроках через кожні 15 хвилин обов’язково  необхідно проводити фізкультхвилинки та гімнастику для очей.
 Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах у других класах становить 40 хвилин.
Починаючи з 2-го класу учні виконують домашні завдання, тому слід у розкладі занять предмети, які вимагають значних затрат часу для виконання, не групувати в один день.
Успішне виконання другокласниками домашніх завдань в значній мірі залежить від співпраці учителя (вихователя групи продовженого дня) з їхніми батьками. Важливо переконати батьків у тому, що дотримання оптимального режиму виконання домашніх завдань, їх посильна допомога і контроль за виконанням сприятимуть розв'язанню основної мети навчальної домашньої роботи. Вчитель повинен знайомити батьків з основними програмовими вимогами до навчальних предметів, повідомляти батьків про результати виконання домашніх завдань.
Обсяг навчального матеріалу для домашніх робіт орієнтовно повинен становити 1/4 обсягу, виконаного на уроці, витрати часу на їх виконання не може перевищувати 45 хв.     На вихідні і святкові дні домашні завдання другокласникам не рекомендується задавати.
 З таких предметів як основи здоров'я та фізична культура, трудове навчання, художня праця, мистецтво (музика, образотворче мистецтво), інформатика  домашні завдання задавати не бажано, окрім випадків визначених у підручниках (обговоріть з батьками, тощо).
Контроль та відповідальність за перевантаження учнів домашніми завданнями покладається на заступника директора з навчально-виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу.
 У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логіко-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями й навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності. Освітніми результатами цього етапу школи є повноцінні читацькі, мовленнєві, обчислювальні уміння і навички, узагальнені знання про реальний світ у його зв'язках і залежностях, розвинені сенсорні уміння, мислення, уява, пам'ять, здатність до творчого самовираження, особистісно-ціннісного ставлення до праці, мистецтва, здоров'я, уміння виконувати творчі завдання.
Звертаємо увагу, що відповідно до Галузевої угоди між Міністерством та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011–2015 роки передавати уроки з окремих предметів  у початкових класах іншим спеціалістам, наприклад, уроки іноземної мови, фізичної культури, образотворчого мистецтва, музики, основ здоров’я можна за наявності  об’єктивних причин та обов’язкової письмової згоди учителів початкових класів, забезпечуючи при цьому оплату праці відповідно до положень Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти.

                            Вимоги до уроку рідної мови
Розділ «ЗВУКИ І БУКВИ» (37 год.)
Основою  для успішного засвоєння розділу «Звуки і букви» є набуті знання в першому класі. Теми цього розділу укладені в логічній послідовності, а саме: «Українська абетка», «Голосні звуки», «Склад»,  «Наголос. Наголошені  й ненаголошені звуки і склади», «Приголосні звуки», «Дзвінкі і глухі приголосні звуки», «Тверді і м‘які приголосні звуки. Позначення м‘якості приголосних буквами я,ю,є,і», «Позначення м‘якості приголосних звуків знаком м‘якшення»,  «Подовжені м‘які приголосні звуки», «Апостроф».
 У підручнику враховані такі аспекти закріплення і вивчення звукової системи мови: якщо у першому класі засвоєння звуків проводилось на основі спостереження за творенням звуків, вивчення їх буквених позначень, то у другому класі слід частіше використовувати прийом зіставлення звуків і букв, а саме:  буква Щ – звуки [ШЧ], букви ДЗ, ДЖ – звуки [ДЗ],  [ДЗ’], [ДЖ], до тренувальних вправ і заучування слів із звуком [Г],порівняння вимови звука [Ф] букв ХВ у слова хвилина, хвиля.  Приділяються більша увага вимові і звуко – буквеному аналізу слів із Я,Ю,Є,Ї та їх звукових значень.
    У процесі вивчення теми «Тверді і м‘які приголосні звуки. Позначення м‘якості приголосних буквами я,ю,є,і», «Позначення м‘якості приголосних звуків знаком м‘якшення».
Учителю необхідно ознайомити другокласників із способами позначення м‘яких приголосних звуків на письмі (програма…с.35), проводити спостереження за  вимовою і позначенням подовжених м‘яких  приголосних звуків  та слів з ними, правила переносу таких слів. У навчальному змісті підручника наведені зразки переносу таких слів, умовного позначення, схеми.
   Програма не вимагає письмового виконання звуко – буквеного аналізу, однак, у зв’язку з тим , що першокласники , які працювали за «Букварем» авт.. Захарійчук М.Д. , Науменко В.О. опрацьовували звуко – буквену модель слова під час вивчення кожної букви, вважаємо , що таку роботу слід поглибити і використовувати елементарну фонетичну транскрипцію слова. Зразки такого аналізу подаємо на форзацах підручника та на відповідних темі сторінках.
            Розділ  «Слово»  (31 год.)
 Навчальний зміст цього розділу є логічним продовженням набутих знань і умінь у першому класі. Здобуті знання про слова – назви предметів, слова – назви ознак предмета, слова – назви дії предмета стають основою для вивчення відповідних частин мови.
Вивченню частин мови передує вступ, який вводить дитину у  світ лексичного значення слова, адже граматичне значення слова  супроводжує перше. Тому перші три уроки присвячені  темі «Лексичне значення слова». На доступному змісті  вірша Дмитра Білоуса звертаємо увагу на те, що слово має одне або кілька значень, через ілюстративний матеріал знайомимо дітей із тлумачними словниками і уточнюємо,  для чого вони потрібні.
   Використовуючи ілюстративний матеріал підручника, допомагаємо дитині усвідомити  слова – назви предметів, істот і неістот, тобто іменника.
Зміст  навчального матеріалу розділу «Правопис» включено до  змісту навчального матеріалу розділу «Слово». Це правопис  іменників, які належать до власних. Вивчення  уживання великої букви у кличках тварин вимагає від учителя опрацювання поняття назва тварини і поняття кличка тварини. З цією метою на сторінках підручника пропонується ілюстративний матеріал, який допоможе дитині усвідомити назви тварин та їх клички ( с. 78 – 79).
Вивчаючи уживання великої букви у назвах міст, сіл, річок, гір, ми додали назви майданів, площ і країн, оскільки цього вимагає сучасність ( с. 96 – 97)
Формування граматичного поняття «прикметник» здійснюється з опорю на набуті знання у 1 класі. Враховуючи те, що у 2 класі продовжується робота над лексичним значенням прикметника та  питаннями, на які вони відповідають, велику роль у цьому відіграє ілюстративний матеріал підручника. (с.86 – 87) Аналіз малюнків, зміст казки Зірки Мензатюк про царівни – барви поглиблюють знання учнів про те, що ознаки предметів можуть характеризувати предмет за кольором. Порівняння двох сюжетних малюнків – чорно – білого і кольорового, допоможуть учням усвідомити, що прикметники роблять нашу мову яскравою, образною, і мають виражальні можливості  у нашому мовленні. Аналіз змісту вправи 3 допоможе дітям усвідомити , що ознаки можуть характеризувати предмет  не тільки за кольором, а й за формою, розміром, матеріалом, з якого він зроблений, інше. Учень має усвідомити, що саме прикметники є виражальними засобами мови.
Методика вивчення дієслова є аналогічною. Загальне уявлення про слова – назви дій  дитина отримує ще в добукварний період . У другому класі важливо навчити дитину правильно ставити питання до дієслів. З цією метою зміст підручника включає тексти, ілюстрації, методичний апарат, який  є своєрідною підказкою і допомагає усвідомити дієслівні питання у трьох часових формах, не називаючи терміни. ( с.98 – 99).
Ознайомлюючи другокласників із службовими словами, варто звернути увагу на те,  що за вимогами програми, учень має вміти пов’язувати  між собою слова, речення за допомогою службових слів (програма с. 33). У змісті навчального матеріалу  розділу «Речення»  зазначено, що учень має поширювати речення словами за поданими питаннями.( програма..с. 34).
Тема «Зв'язок слів у реченні за допомогою питань» перенесена у третій клас. Однак, якщо учень набуває вміння  пов’язувати  між собою слова за допомогою службових слів, поширювати речення словами за поданими питаннями, то перш за все учень має усвідомити, що слова зв’язуються за допомогою питань. На наше глибоке переконання, зв’язок слів у реченні за допомогою службових слів, має вивчатися після усвідомлення дитиною того, що слова у реченні  зв’язуються  за допомогою питань.
Саме тому у зміст навчального матеріалу підручника введено два уроки, завдання  яких спонукають дитину до спостереження за зв’язком слів у реченні за допомогою питань. Цей матеріал подається тільки на зразках, які аналізує учитель разом з дітьми і є пропедевтичним до відповідної теми у третьому класі.
У розділі «Речення»  третьокласники вивчають головні члени речення, а отже головні слова у реченні , з якими мають знайомитися другокласники є пропедевтикою до вивчення цієї  теми.
Розділ  «Текст» (5 годин).
Зміст навчального матеріалу цього розділу знайомить другокласника із структурою тексту, заголовком, з роллю абзаців. Ураховуючи те, що  другокласники  у першому класі  навчалися за «Букварем» (авт.. Захарійчук М.Д., Науменко В.О.) і  систематично працювали з текстом, аналізували його, відповідаючи на «запитання за змістом прослуханого (хто?, що?, де?, коли?,як?, що робить, що роблять? (програма..с. 21, 24) і протягом другого класу постійно працювали над текстом,  вважаємо, що висновки, взяті в рамочку, будуть для дитини зрозумілими. ( с.152 153) .
Запропоновані висновки - це не є академічні правила про тексти – розповіді чи тексти – описи і  слугують загальному ознайомленню і для практичної роботи. Результати роботи у першому і протягом другого класу над текстом, уможливлюють створення міні – текстів різних типів, тим паче, що у програмі розділ «Писемне мовлення» зазначено : «…створює і записує коротке (близько 40 слів) зв’язне висловлювання за ілюстрацією, серією малюнків, використовує в ньому виражальні засоби мови» (програма, с.30)
Розділ «Мова і мовлення» (4 год.) укладений у відповідності програмових вимог.
Розділ «Повторення вивченого» (4год.) навчальний зміст цього розділу спрямований на «формування контрольно – оцінювальних умінь і навичок, самоперевірку письмових робіт, результатів навчання за орієнтирами, даними вчителем» (програма,с.39). Цей розділ структурований незвично і вміщує такі завдання: незакінчені речення, тести, слова із пропущеними орфограмами, буквами, тексти, які вимагають продовження, тексти для списування. Тексти для списування вміщують від 23 слів до 34, враховуючи інші види роботи .


                                               

        Програмові вимоги для другокласників                 
                              Українська мова
Протягом  навчального року учень:        І семестр
- слухає і розуміє текст з 1-2 прослуховувань (1-2хв);
- виділяє кількість слів у реченні (4-5), речень у тексті (до 4);
- виражає своє ставлення до прочитаного;
- складає діалог з однокласниками із 3-4 реплік без урахування етикетних слів на початку і в кінці діалогу;
- усно переказує текст обсягом 40 - 50 слів з опорою на малюнки. опорні слова і словосполучення;
- списує текст 30-50 слів із друкованого шрифту.
-пише диктант обсягом 30-50 слів.
- складає розповіді і з власного життя за початком і кінівкою;
- миттєво визначає структурні ознаки тексту: наявність заголовку, к-ть абзаців, власних назв тощо;
- миттєво читає короткі слова і словосполучення;
- розрізняє 2-3 речення, що відрізняються одним словом;
- читає і виконує інструкції на картках;
- складає (на кінець навч. року) письмове висловлювання( до 50 слів) за ілюстрацією або серією малюнків;
- вміє скласти лист, записку з урахуванням звертань і форм ввічливості;
- редагує текст;
- виконує звуковий, звуко-буквений аналіз слова;
- поширює речення за запитаннями;
- поєднує 2 простих речення в одне складне;       
                                                      ІІ семестр
- розрізнює слова; предмети, дії, ознаки;
- розподіляє слова на дві групи за смисловими ознаками, доповнює групи своїми словами;
- добирає слова, що відповідають на певні питання;
- розрізняє синоніми і антоніми ( без вживання термінів);
- складає словосполучення типу іменник + прикметник;
- розрізняє слова за питанями частин мови;
- змінює форми слова ( однина- множина);
- добирає спільні за значенням слова;
- розрізнює прикметники ( без називання термінів);
- виділяє корінь слова, добираєспільнокореневі слова;
- знає алфавіт, його призначення, називає 4 - 5 слів за алфавітом по першій букві;
- дотримується єдиного орфографічного режиму ( норми каліграфії, положення зошиту тощо)


 
Українське читання
Протягом навчального року учень:
- називає кілька народних казок;
- знає прізвища відомих українських письменників і їх твори;
- набуває умінь читати мовчки( з ІІ семестру);
- темп читання: І семестр - 35 - 45 слів за хв, ІІ семестр - 50 - 60 слів ха хв;
- чітко вимовляє скоромовки, чистомовки;
- може пояснити слова у прямому і переносному значенні;
- знайомиться з фразеологізмами і багатозначними словами;
- користується виносками;
- розуміє, про що йдеться в тексті, що хотів сказати автор, визначає дійових осіб;
- визначає початок, основну частину і кінцівку тексту,виділяє подію, випадок, епізод, відтворює послідовність (усно, за планом, за малюнками тощо);
- розуміє вчинки героїв (позитивні і негативні), розрізняє їх за характером;
- має уявлення про спосіб зображення героя - опис  його зовнішності;
- правильно називає твір ( прізвище письменника + назва твору), має розуміння, що кожен авторський твір написаний на певну тему;
- розрізняє найпростіші жанри: лічилки, скоромовки, загадки, казки, оповідання, вірші;
- знає напам ять кілька загадок, вміє загадувати їх однокласникам;
- знає напам ять 5 - 6 віршів;
- ставе запитання до тектсу, абзацу;
- знаходе ключові слова для характеристики героїв, подій, явищ;
- має поняття про різні форми заголовку: одним словом, словосполученням  чи реченням, питальним чи розповідним реченням;
- шукає потрібну книжку, знає поняття "абонемент", принцип розташування книг в бібліотеці, називає структурні елементи книжки, орієнтується в дитячий періодиці, знаходить задані рубрики.


 





Математика
Учень протягом навчального року:
- називає числа у межах 100 в прямому і зворотному порядку, від будь-якого числа до вказаного;
- розуміє утворення назв двоцифрових чисел, поняття розряд, одиниці розрядів;
- усвідомлює позиційне значення цифри в записі числа;
- порівнює числа у межах 100, усвідомлює їх утворення різними способами;
- знає способи і результати арифметичних дій в межах 20 з переходом через 10;
- виконує усно і письмово додавання і віднімання в межах 100, вміє перевіряти правильність дій;
- усвідомлює зміст дії множення і ділення як оберненої до множення;
- знає назви компонентів дій;
- розуміє зміст відношень "Збільшити (зменшити) в";
- знає напам ять таблиці множення і ділення в межах 5;
- має уявлення про половину, третину, чверть, п яту частину;
- читає числові вирази на одну дію;
- знає порядок виконання дій у виразах з дужками і без них;
- вміє знаходити значення буквеного виразу;
- порівнює числові вирази;
- розв язує прості і складені задачі на знаходження невідомого зменшуваного, від ємника, добутку і частки, збільшення (зменшення) числа в кілька разів, ділення на частини, на вміщення;
- має уявлення про обернену задачу;
- розв язує обернені задачі на знаходження суми і різниці;
- усвідомлює сутність складених задач;
- записує розв язання задачі виразом, арифметичними діями;
- записує повну відповідь на запитання задачі;
- складає задачі за таблицями, малюнками, схемами, прикладом, на задану дію;
- вміє поставити запитання до умови задачі;
- знає одиниці вимірювання та їх співвідношення,вміє перетворювати менші у більші;
- розпізнає геометричні фігури ( многокутник, прямокутник, квадрат, визначає їх елементи, вміє будувати їх на папері в клітинку;
- позначає фігури буквами латинського алфавіту;
- знає види кутів, будує прямий кут на папері в клітинку;
- має поняття кола і круга та їх елементів (радіус і центр);
- знаходить периметр трикутника і чотирикутника.


Ви починаєте крокувати сходинками шкільної науки. А перші кроки, звісно ж, надто невпевнені і важкі: щось не з першого разу виходить, десь не зрозуміли, як виконувати роботу, а про це просто ніде прочитати!
http://rozumniki.at.ua/we100.gif      Як правильно підписувати зошит?
    У 1 та 2 класах зошити підписує вчитель; у 3 – 4 класах  це роблять учні.
Зошит 1
з української мови
учениці (учня) 2 – В класу
Великомостівський НВК
"загальноосвітня школа І-ІІІ ст.ліцей"
Авдєєвої Олесі

http://rozumniki.at.ua/we100.gif      Як зазначати дату та вид роботи?
     У письмовій роботі з мови або математики треба зазначати дату виконання роботи (починаючи з 2 класу; яка це робота (класна чи домашня), вид завдання (вправа, твір, задача, приклади тощо).
      У  кінці заголовків кома не ставиться.
 7 жовтня
 Класна робота
 Задача 35
http://rozumniki.at.ua/we100.gif     Як виправляти помилку?
      Щоб виправити невірно написану літеру чи цифру, треба помилку закреслити навкіс (справа наліво), користуючись ручкою, а не олівцем, і зверху написати потрібну літеру чи цифру, теж ручкою.
http://rozumniki.at.ua/we100.gif   Чи можна помилку брати в дужки?
     Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення чи приклад, його закреслюють тонкою горизонтальною лінією, а в дужки не беруть, оскільки дужки є пунктуаційним знаком. 
http://rozumniki.at.ua/we100.gif  Як треба оформлювати роботу в 1 класі?
       У період навчання грамоти (у 1 класі) дату виконання завдання, назву виду роботи (класна чи домашня) учні не пишуть.


http://rozumniki.at.ua/we100.gif Скільки рядків треба залишат  між класною і домашньою роботою?
     Між заключним рядком тексту  однієї роботи і початком наступної слід пропускати два робочих рядки( українська мова).
  http://rozumniki.at.ua/we100.gifДе починати робити записи на новій сторінці?
    Записи на новій сторінці треба починати робити з першого рядка (українська мова)
З другої повної клітинки (математика)

http://rozumniki.at.ua/we100.gif Чи треба пропускати рядок між датою і назвою роботи?
    Між датою і назвою роботи, між назвою та видом роботи, між видом роботи і заголовком рядок не пропускають( українська мова)
http://rozumniki.at.ua/we100.gif Чи можна залишати вільні рядки в кінці сторінки?
   Якщо залишаються вільні рядки, то їх використовують для завдань на розсуд вчителя. Початок запису тексту і його заголовок виконують на одній сторінці.
http://rozumniki.at.ua/we100.gif Де треба починати записувати дату, назву роботи та її вид?
   Запис дати і виду  роботи розміщують посередині робочого рядка. На 10 клітинці в зошиті з математики.
http://rozumniki.at.ua/we100.gifСкільки клітинок треба пропускати між класною і домашньою роботою?
    Між заключним рядком завдання однієї письмової роботи і початком наступної роботи слід пропускати чотири клітинки.
http://rozumniki.at.ua/we100.gifДе слід розпочинати запис математичних завдань?
     Запис математичних завдань слід розпочинати на другій повній клітинці зверху та на другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита.
http://rozumniki.at.ua/we100.gif Кільки клітинок слід попускати між записами?
    Між записами дати, назви роботи пропускають одну клітинку.

http://rozumniki.at.ua/we100.gif Як писати цифри і літери?
              1. Цифри і літери треба писати похило.
         2. Кожну цифру, знак, літеру записують в окремій клітинці.
         3. Для написання дужок теж відводять одну клітинку.

http://rozumniki.at.ua/we100.gif  Яка повинна бути висота літер та цифр?
         1. Цифри повинні бути заввишки одна клітинка;
         2. Малі літери у 1-2 класах пишуть заввишки одна клітинка, а у 3 – 4 класах – 2/3 клітинки.
         3. Великі літери треба писати заввишки півтори клітинки.

http://rozumniki.at.ua/we100.gif  Які правила написання найменувань?
Найменування одиниць величин пишуть повністю у запинанні задачі та після словесного запису числа:
 (В одному ящику 14кг цукерок? Скільки кілограмів груш завезли?)
Після чисел найменування пишуть скорочено:
- Без крапки: 2 мм ,3 см, 4 дм, 4м, 6 кг, 7г, 8кг, 9ц, 10 т, 12 с, 13 хв, 14 год;
- Крапка ставиться після скороченого запису найменування грошової одиниці: 20 грн.  35 к.

http://rozumniki.at.ua/we100.gif  Які існують правила скорочення?
           1.      Одиниці швидкості скорочено записують так: 14 м/с     60 км/год
           2.      Одиниці площі записують так: 15     26  (висота цифри «2» біля літери – ½ клітинки)
           3.      Назви предметів біля цифри записують скорочено, за правилами скорочень:
 35 з. (зошитів) – до першої голосної;
17 ол. (олівців0 – до другої голосної.
У відповіді до задачі назву предмета пишуть повністю:
Відповідь: купили 24 олівці.














Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)